Трохи про біологічні перспективи людства. За деякими даними, чоловіки з асоціальною поведінкою є плідними батьками: британське дослідження показало, що вони становлять 10 % від загальної кількості, але породжують до 27 % дітей. При цьому слід зауважити, що асоціальна поведінка є надзвичайно спадковою, пише Kulturkampf.
Згідно з дослідженням американських вчених, спадковість такої риси характеру становить 0.96. (Спадковість 1 означає, що всі відмінності у певній ознаці пояснюються генетикою, спадковість 0 – що все пояснюється середовищем.)
Загалом існує негативна кореляція між інтелектом та фертильністю. Ця негативна кореляція працює як на рівні окремих людей, так і на рівні країн. Що меншим є IQ країни, то більш фертильною вона на цей момент є. Звісно, тут далеко не все пояснюється суто генетикою. Однак, навіть якщо певна риса поведінки не є спадковою в генетичному сенсі, вона може бути "спадковою" в плані соціальної передачі способів життя від покоління до покоління.
Таку історичну інерцію теж непросто розірвати. При цьому мова йде здебільшого про країни у нормальних обставинах. Україна перебуває у стані війни, яка загрожує перейти в затяжну. Війна має особливість: люди з серйозними хворобами, які роблять їх непридатними для служби, матимуть підвищений шанс виживання. Чимало засуджених за злочини людей також не будуть мобілізовані. До того ж деякі люди з гарними інтелектуальними здібностями вже виїхали/виїдуть з країни.
Неважливо, з якого боку ми дивимося на ситуацію – з точки зору генетики чи соціальних факторів. Такі процеси загрожують радикально змінити характер населення наших земель.
Як саме розв'язувати це питання – важко сказати. Цілком може бути, що для України найближчим часом воно не буде вирішене і доведеться просто змиритися зі зростанням соціальних проблем та зниженням інтелектуального потенціалу.
Саме обговорення можливих дисгенічних (несприятливих) генетичних ефектів є табуйованим – воно одразу викликає асоціації з нацистами. Тому обговорюватися будуть, швидше за все, соціальні проблеми та соціальні способи виправлення ситуації.
Варто усвідомити, що на нас чекають непрості часи.
Нарешті почали говорити про те, хто житиме в майбутній Україні, обережно зауважуючи, що найкращі молоді представники нації загинуть на війні, самодостатні й забезпечені покинули Україну і невідомо, чи повернуться, а в Україні після війни залишиться переважно баласт, що утримується державою (а для цього держава буде вичавлювати з тих, хто не живе коштом держбюджету, все більше і більше податків та зборів для їхнього утримання).
Від куль та снарядів гинуть не лише кращі молоді представники нації. Покинули Україну не тільки самодостатні і забезпечені. А в Україні залишився не лишень баласт, який утримується державою. На мій погляд, стаття озвучує і намагається обґрунтувати мрію певних кіл, які б хотіли бачити Україну обтяженою соціальними та економічними проблемами, позбавленою інтелектуального потенціалу, знесиленою усвідомленням того, що вона переживає важкі часи. Для чого? Здогадайтесь самі)
Коментарі
Цю проблему варто було б прокоментувати жінкам: за деякими даними, вони більш схильні до брутальних (принаймні, зовнішньо) і звісно, асоціальних, чоловіків, тому більше народжують саме від них.
Чи зуміємо ми перевиховувати асоціалів в аріїв (хоча би у кшатріїв), це виклик. Але асоціали у поліції та армії - ще більший виклик. Єдина надія: постійно тримати їх у тренувальних таборах подалі від мирного населення.
Все починається з Любові.
Якщо "Люди з серйозними хворобами, які роблять їх непридатними для служби, матимуть підвищений шанс виживання" В такому разі краще зосередитись на хворих людях: зцілювати і омолоджувати, та і мотивація у них повинна бути вищою
Все починається з Любові.
Від куль та снарядів гинуть не лише кращі молоді представники нації. Покинули Україну не тільки самодостатні і забезпечені. А в Україні залишився не лишень баласт, який утримується державою. На мій погляд, стаття озвучує і намагається обґрунтувати мрію певних кіл, які б хотіли бачити Україну обтяженою соціальними та економічними проблемами, позбавленою інтелектуального потенціалу, знесиленою усвідомленням того, що вона переживає важкі часи. Для чого? Здогадайтесь самі)
Теж схоже припущення виникло коли читав цю статтю...
Вірність, Шляхетність, Любов.
Автор цієї публікації пише з Простору боротьби, тому розглядає найгірший варіант. Проте погляд цікавий, адже приводить до думки, що нова демографічна ситуація вимагає переходу до іншого державного устрою. Керувати Україною мають право лише ті, що її захищають і розвивають. Ми йдемо до держави добровольців та волонтерів – Республіка демосів – зрілий етап волонтерського руху: ідея, організація, колективний розум (+аудіо)
Все, що робиться з власної волі, – добро!