Подібно до того, як французи в 1962 році вирішили, що Алжир може стати незалежним від Франції, так само як британці визнали в 1921 році, що Ірландія більше не є частиною Сполученого Королівства, росіяни повинні зробити висновок, що Україна – це не Росія.
Про це у своїй статті на The Atlantic пише Енн Епплбаум (Anne Applebaum).
"Я не можу вам сказати, які політичні зміни в Москві необхідні для досягнення цієї мети. Я не можу сказати, чи потрібен інший російський лідер. Але ми визнаємо цю зміну, коли вона станеться. Після цього конфлікт буде вичерпано, і можна буде досягти остаточного врегулювання. Щоб досягти такого результату, нам потрібно скоригувати наше мислення", – пише вона.
По-перше, ми повинні зрозуміти краще, ніж ми це робили досі, що ми вступили в нову еру конфліктів великих держав. Росіяни це вже знають і вже здійснили перехід до військової економіки. Сорок відсотків російського держбюджету за поміркованою оцінкою зараз щорічно витрачається на військове виробництво. Це близько 10 відсотків ВВП. Такого рівня не було десятиліттями. Ні США, ні їхні європейські союзники не зробили нічого подібного, і ми почали з низької позиції. Джек Вотлінг з Королівського інституту об'єднаних служб сказав мені, що на початку війни боєприпасів, які Великобританія виробляла за рік, вистачало, щоб забезпечити Українську армію на 20 годин. Хоча ситуація покращилася, оскільки виробництво повільно зростає в усьому демократичному світі, ми рухаємося недостатньо швидко.
По-друге, нам потрібно почати допомагати українцям вести цю війну так, ніби це ми воюємо, змінюючи наш повільний процес прийняття рішень відповідно до терміновості моменту. Україна отримала зброю для літніх боїв дуже пізно, давши росіянам час побудувати мінні поля та танкові пастки.Чому? Навчання українських військових силами НАТО в деяких випадках було прискореним і неповним. Чому? Ще є час, щоб виправити ці помилки: список проривних технологій Залужного, який включає інструменти для здобуття переваги в повітрі та кращого ведення електронної боротьби, слід сприймати серйозно зараз, а не наступного року.
Підготовка до СКК «Вибори-2024»: у Демпартії США знайшли причину затримок зі зброєю для України
Але шлях до закінчення цієї війни пролягає не лише через поле бою. Ми повинні почати думати не лише про допомогу Україні, але й про перемогу над Росією – або, якщо ви віддаєте перевагу іншій мові, – про те, щоб переконати Росію залишити (Україну) будь-якими можливими способами. Якщо Росія вже бореться з Америкою та її союзниками на багатьох фронтах, через політичне фінансування, кампанії впливу, зв'язки з іншими автократіями та терористичними організаціями, то США і Європа також повинні дати відсіч на багатьох фронтах. Ми повинні перевершити Росію в конкурентній боротьбі за дефіцитні товари, необхідні для виробництва зброї, блокувати оновлення програмного забезпечення, необхідного для роботи їхніх оборонних заводів, шукати способи саботажу їхніх виробничих потужностей. Цього року Росія використала менше зброї та боєприпасів, ніж торік. Нашим завданням має бути зробити так, щоб наступного року було ще гірше.
Захід вже наклав санкції на Росію і ввів експортний контроль на електроніку і багато інших компонентів, необхідних для російського міністерства оборони. Парадоксально, але зараз цих санкцій може бути занадто багато, і їх важко відстежувати та виконувати, особливо, коли матеріали проходять через треті або четверті країни. Замість цього ми повинні націлитися на найважливіші ланцюги постачання, позбавляючи росіян конкретних верстатів і сировини, необхідних їм для виробництва найсучаснішої зброї. На початку війни США та їхні союзники заморозили валютні депозити Росії. Активи багатьох російських олігархів також були заморожені в надії, що це зробить їх більш схильними до опору війні. За деякими винятками, цього не сталося. Тепер настав час забрати ці активи й віддати їх Україні. Ми повинні продемонструвати, що наше зобов'язання щодо принципу російських репарацій для України є реальним.
Але потрібні й наші гроші. Витративши їх зараз, ми заощадимо в майбутньому – і не лише тому, що зможемо запобігти катастрофі в Україні. Навчившись боротися з Росією – досвіченою автократією з глобальними амбіціями – ми будемо краще підготовлені до пізніших, більш масштабних конфліктів, якщо колись виникне більш масштабна боротьба з Китаєм чи Іраном. Більш важливим є те, що, перемігши Росію, ми зможемо зупинити ці більші конфлікти ще до того, як вони почнуться. Завданням в Україні має бути припинення брутального вторгнення Росії та стримування інших від повторення такого вторгнення деінде.
Бачимо, що багато західних аналітиків розуміють, що з Росією вже зараз треба щось робити – в кінцевому підсумку знищити як імперське утворення в такому вигляді, який вона має зараз.
Це правильна і важлива стаття. Вона готує суспільну думку Заходу до того, щоб вступити в цю війну на стороні України: "нам потрібно почати допомагати українцям вести цю війну так, ніби це ми воюємо".
Важливо розуміти, що ця стаття працює на СКК "Байден-24", принаймні вона вже просувається в рамках цієї кампанії, тому цю статтю протягом половини години вихваляв та коментував Юрій Швець.
Усе йде до того, що влітку 2024 року на Вашингтонському саміті Україну приймуть в НАТО і дружно вдарять по Росії з метою її ліквідації як імперії. Схоже, що з Китаєм уже домовились, можливо навіть про повернення йому "історичних територій" до Уралу.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
Це правильна і важлива стаття. Вона готує суспільну думку Заходу до того, щоб вступити в цю війну на стороні України: "нам потрібно почати допомагати українцям вести цю війну так, ніби це ми воюємо".
Важливо розуміти, що ця стаття працює на СКК "Байден-24", принаймні вона вже просувається в рамках цієї кампанії, тому цю статтю протягом половини години вихваляв та коментував Юрій Швець.
Усе йде до того, що влітку 2024 року на Вашингтонському саміті Україну приймуть в НАТО і дружно вдарять по Росії з метою її ліквідації як імперії. Схоже, що з Китаєм уже домовились, можливо навіть про повернення йому "історичних територій" до Уралу.
Все, що робиться з власної волі, – добро!