Підсоння, осоння, осонцена днина — це моя Україна.
Лише на осонні української землі, сповненої жагою любові наших предків, можуть народжуватися і народжуються такі сини та дочки, які здатні віддати власне життя за рідну землю, за її незалежність.
Так, Україна міститься під сонцем, осонцена його промінням і на осонні її просторів, всупереч усяким заборонам і утискам, плекається культура та мова, а також зростають справжні герої, серця яких осяває одне з найдивовижніших почуттів — любов, що творить дива...
Отож, пам'ятаймо глибокі за змістом прадавні слова “підсоння”, “осоння”, дбаймо про красу й багатство рідної мови та власної душі. І на осонні української землі народиться осонцений день нової України.
Пануню Оксано, я вже скучив за Твоїми публікаціями! "...Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога........" :))).
Це ж чудово!
...земля під сонцем, обігріта й освітлена сонцем, що народжує тепло, красу, любов, добро.
Підсоння, осоння, осонцена днина — це моя Україна.
І на осонні української землі народиться осонцений день нової України.
Наче знову побачив наш сонячно-блакитний прапор!
Солце - сон(л?)ячний колір,
Земля - блакитна з космосу.
І ще - Солце над Землею просторово. А іноді, як Чоловік із Жінкою, Сонце і Земля граються-борюкаються люблячись (то знизу, то зверху ;) )
Отже, це органічно? ;) Українцям бути під Сон(л)цем і наосонні української землі !
ДЯКУЮ! :)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Коментарі
Оксанко, вітаю тебе з гарною публікацією! Маєш від мене перші 5 галів.
Надзвичайно красиві слова! Наша мова сильна і глибока - хай будуть всі слова у ній - і першу чергу рідні і давні, в на додаток недавні запозичення :)
Миролюбність і озброєність!
Дякую всім за теплі відгуки.
Творімо разом мову Сенсар!
Дякую, що нагадали про значення цих слів. У справі формування Сенсару пропоную розділити слова "підсоння" і "осоння":
Отже, підсоння - це те, що під осонням, а осоння - це те, що над підсонням.
Осоння пов’язане переважно зі стихіями повітря (вітри), вогню (сонце) і води (вологість, опади), а підсоння - зі стихією землі.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
А як все це ще й пов"язати з Солцем???
Згідна з такими визначеннями "осоння" і "підсоння". Хоч у класиці для позначення клімату вживали слово "підсоння".
Творімо разом мову Сенсар!
Згоден з такою систематизацією, друже Миро! :)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Оксана, а хіба українською мовою буде не пращури замість слова предки?
В українській мові є слово і "пращури", і "предки". "Предки" має ще низку похідних - це предків'я, предківщина, предківський. Мені ближчим є це слово.
Творімо разом мову Сенсар!
Дякую!
Тепер я вже точно знаю що "предки" це також наше слово.
Пануню Оксано, я вже скучив за Твоїми публікаціями! "...Мені так любо, любо стало, Неначе в Бога........" :))).
Це ж чудово!
Наче знову побачив наш сонячно-блакитний прапор!
Солце - сон(л?)ячний колір,
Земля - блакитна з космосу.
І ще - Солце над Землею просторово. А іноді, як Чоловік із Жінкою, Сонце і Земля граються-борюкаються люблячись (то знизу, то зверху ;) )
Отже, це органічно? ;) Українцям бути під Сон(л)цем і наосонні української землі !
ДЯКУЮ! :)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую, пане Арсене, за теплі слова, за цікавий коментар.
Творімо разом мову Сенсар!
Пануню Оксано, і ви мої любі соколійці, а чи солово "безсоння" не може означати "без Сонця", "без осяяння"?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Слово "безсоння" все-таки походить від слова "сон".
Творімо разом мову Сенсар!
Мій здогад, що і тут є корінь -сон-.
о-сон-ння, без-сон-ння
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Даруйте :)... ще одне порівняння виникло...
Підсоння - Земля під Сонцем і ось така картинка для пояснення подальших роздумів:
Що я бачу на ній...
За нормальних умов Земля осяяна Сонцем - гармонія; за нормальних умов Люди святі, "осяяні" знаннями.
Коли ж "вклинюється" Місяць ... маємо тінь... маємо затемнення Землі і затьмарення людської усвідомленості себе бого-людьми...
Місяць заважає у "любовному борюканні" Сонця і Землі.
Місяць - штучне утворення? "Місячна" ідеологія іудаїзму, протиставлення соларній ідеї аріанства?
Як вам така думка?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Та ну, це вже перебільшення. Місяць це необхідна складова для існування людства на планеті як і Сонце..
Звичайно - необхідна складова. і Путін також ;).
Місяць - Селена, здається...
Почекаймо ще Зоріну Небокрай... що вона скаже про Місяць. Бо називають же ж жінок - "полонянки Місяця" ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Щойно знайшов ось цю картинку якою і захотів з тобою поділитися))
Цікаво :-).
Поясниш чому саме вона? Звичайно, я можу й свої домисли сформулювати, але цікаво, які асоціації картинка в Тебе викликала ;-).
П.С. Якась подібна в цьому плані вчора трапилася й мені... з Мамаєм ;-)...
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ну просто ти вважаєш, що місяць "заважає"..
А на цій картинці напрочуд так зображено, що він місяць дає жіноче начало, а сонце чоловіче. Саму суть даної картинки я звісно що НЕ розумію на всі 100%, але мені просто захотілося тобі показати як автор даної картинки по своєму сприймає той місяць. Та ж усім відомо, що місяць впливає на жіночу фізіологію) а тому місяць не завада, а напрочуд взаємодоповнення))
Як на мене, то на картинці - Сонце і Земля, а не Місяць ;-).
На НО десь колись говорилося про місячний цикл літочислення взятий семітами, як протиставлення арійському сонячному/солярному. І в цьому сенсі це дійсно "напрочуд взаємодоповнення": антитеза доповнює тезу.
Я власне, мав на увазі саме семітське і арійське світосприйняття, і аж ніяк не заперечував потребу існування супутника Землі ;-).
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Ясно!
Ну у всякому випадку на малюнку все ж таки місяць, а не земля=Р
Напевно автор тієї картинки і хотів саме це зобразити як теза і антитеза гармонійно одне одного взаємодоповнюють. Адже навіть ДНК-генеологія деякою мірою наразі і досі не може встановити точне походження жінки на Землі яка є значно молодшою за чоловічий рід аж на кілька сот мільйонів років.))
Тут один москалик теж двома словами згадує про місяць в якості як перешкоди
Как связаться с Творцом? Георгий Сидоров
От бачиш! ;-)
П.С. Почекаймо ще Зоріну Небокрай... що вона скаже про Місяць. Бо називають же ж жінок - "полонянки Місяця" ;)
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Сонце і Місяць (лат. Luna) - це не "теза і антитеза", а "оклик-відгук", "світло і дзеркало".
Українське слово "луна" означає "відбитий звук". Тобто Місяць - це "відбите світло".
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Хай так. Але Ти ж не заперечуватимеш, що
"На НО десь колись говорилося про місячний цикл літочислення взятий семітами, як протиставлення арійському сонячному/солярному."
То що тоді іудаїзм? Відбите світло арійства?
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Чисто теоретично, то цілком ймовірно що саме так воно і є.