«Змії в костюмах»: цитати з бестселера Роберта Хаєра та Павла Баб'яка про природу психопатів (доповнюється)

1.Загальні відомості

«Їм наплювати на інших, потреба у владі та власному престижі в їхній шкалі цінностей переважує відчуття рівності та справедливості».

***

«Представники цієї категорії, які стали героями нашої книги, відрізняються такими деструктивними рисами характеру, як брехливість, маніпулятівність, егоцентризм, безсердечність та інші. Мова йде про психопатів».

***

«Багато людей з вираженими психопатичними рисами порушують закон, але, при цьому, примудряються уникати звинувачень і покарань за свої дії».

***

«Ці люди часто ведуть паразитичний спосіб життя і проявляють багато форм девіантної поведінки, таких як кричуще порушення правил дорожнього руху, сексуальні домагання, насильство в сім'ї, знущання, нечесна ділова практика та інші, що завдає серйозну психічну, фізичну і фінансову шкоду оточуючим, в тому числі родичам та друзям. З точки зору героїв цієї книги успіх – це влада, престиж і збагачення, і досягається він без врахування почуттів і добробуту інших».

2. Чому психопати лізуть у владу і бізнес

«...беручи до уваги розширення доступу до необмеженої влади та величезних ресурсів, а також розмивання етичних норм і цінностей, навряд чи нас повинні дивувати випадки зловживань у великих корпораціях і органах державної влади, які почастішали за останній час».

3. Успішні психопати

«Більше десяти років тому було мало відомо про те, як психопат може приховано діяти в комерційній і некомерційній компанії, державній організації, релігійній групі, в наукових колах, воєнній чи урядовій установі. Усвідомивши, що суспільство потребує додаткової інформації про маніпуляції і обман так званих успішних психопатів, ми і написали цю книгу. В її першому виданні було сказано: «В основу книги покладена ідея про те, що психопати дійсно працюють в сучасних організаціях і нерідко вони достатньо успішні, якщо враховувати більшість стандартних критеріїв кар’єрного росту, а люди, з якими вони взаємодіють, не помічають їхнього руйнівного впливу. Щоб надати видимість законності своїм вчинкам, психопати здатні не тільки обійти, але часом і взяти під контроль системи планування приймальності і управління ефективністю організації. Вони вміло користуються слабкістю комунікацій, недоліками організаційних систем і процесів, міжособистісними конфліктами, а також багаточисельними факторами стресу, які вражають будь-яку компанію. Вони третують (значення слова: виявляти зневагу до когось, поводитися безцеремонно, не рахуватися з кимось - А.Г.) колег і підлеглих, погіршуючи тим самим моральний клімат і провокуючи розбіжності, що спричинює шкоду для всієї організації. Деякі навіть здатні красти і займатися шахрайством».

4. Чи можуть змії гарно одягатися?

«Чудово зшитий костюм, сліпуча широка посмішка, хрумка біла сорочка, як і всі інші деталі його вигляду, були вершиною досконалості».

5. Природа психопатії

«Психопатія -  це багатомірний клінічний конструкт, для якого характерний набір особистісних якостей... Не можна сказати, що психопатія -  це продукт виключно соціального й наколишнього довкілля. У формуванні психопатичних рис характеру і темпераменту важливу роль грають генетичні фактори. І все ж прояви цього розладу особистості, які виникають протягом життя - результат складної взаємодії біологічної схильності (в тому числі темпераменту) і соціальних сил. Риси та поведінка, виходячи із яких можна визначити психопатію у дорослого індивіда, починають проявлятися ще в ранньому дитинстві».

***

«Психопатія - це багатомірний клінічний конструкт, який містить в собі різноманіття міжособистісних, аффективних (значення терміну «аффект» [цитата]: «Афект (лат. Affectus — пристрасть, душевне хвилювання) — надто сильний і відносно короткочасний за тривалістю емоційний процес (лють, жах, відчай, екстаз), під час якого знижується ступінь самоволодіння: дії та вчинки здійснюються за особливою емоційною логікою, а не за логікою розуму. Супроводжується різко вираженими руховими та вегетативними проявами та змінами в роботі внутрішніх органів» [кінець цитати] (Вікіпедія)» і антисоціальних рис і моделей поведінки, зокрема схильність до обману, маніпуляція, безвідповідальність, імпульсивність, пошук стимулювання, слабкий рівень поведінкового контролю, поверховий аффект, відсутність емпатії, відчуття провини та каяття та цілий спектр неетичних і антисоціальних форм поведінки, хоча і необов’язково злочинного характеру. Найбільш руйнівними проявами психопатії можна вважати повну зневагу прав інших людей і частий прояв різноманітних видів хижацької та агресивної поведінки».

***

«У психопатів слабко розвинені совість, емпатія, відчуття провини (ймовірно, маються на увазі соціопати, адже, зважаючи на поведінку поганих інтелісів, совісті в них взагалі немає - А.Г.); вони рідко прив’язані до когось, крім самих себе».

***

«Приблизно 1 відсоток від загальної чисельності населення і близько 15 відсотків ув’язнених відповідають критеріям визначення психопатії».

***

«Одні теоретики та дослідники вважають цей розлад особистості наслідком дисфункції або пошкодження головного мозку, тоді як інші стверджують, що психопатія - це не розлад, а еволюційна адаптація. Таку точку зору наш другий автор знаходить переконливішою».

***

«Асоціальний розлад особистості (АРО) - це широка діагностична категорія... Діагностувати її можна при наявності трьох із семи критеріїв:

1. Недотримання соціальних норм і зневажливе відношення до законів.
2. Схильність до лицемірства й обману.
3. Імпульсивна поведінка, нездатність до планування.
4. Дратівливість і агресивність.
5. Безросудна зневага до безпеки, власної та навколишніх.
6. Постійна безвідповідальність.
7. Відсутність докорів совісті».

***

«Від асоціального розладу особистості психопатію відрізняють такі особистісні риси як відсутність емпатії, поверховість емоцій і відчуття власною величі, наявність яких необов’язкова для діагностування АРО, що ширше представлена як в суспільстві в цілому, так і серед ув’язнених».

6. Соціопатія

«Соціопатія не має формального визначення в психіатрії, хоча в 1930-х роках багато психіатрів використовували цей термін для опису психопатичних особистісних рис, сформованих несприятливим соціальним середовищем».

***

«...деякі соціопати здатні співпереживати, відчувати прив’язаність і відчуття провини, але їх розуміння того, що правильно, а що ні, залежить від норм і очікувань їх субкультури або групи. Деякі дослідники та практики називають їх вторинними психопатами...»

7. Як легко знайти психопата?

«Психопати складають значну частину тих категорій населення, повідомлення про які часто мерехтять в засобах масової інформації. Серед них серійні вбивці, гвалтівники, злодії, шахраї, агресивні чоловіки в сім’ях, аферисти в білих комірцях, шахраї на фондових біржах і власники контор з продажів телефоном незареєстрованих цінних паперів, жорстокі батьки, бандити, позбавлені ліцензії адвокати, лікарі, наркобарони, професійні картярі, члени організованих злочинних угруповань, терористи, проповідники-сектанти, найманці та безпринципові бізнесмени».

8. Агресія і насильство як в дикій природі

«Здійснюючи акти агресії та насильства, психопати поводять себе як хижаки в дикій природі: холоднокровно і без сильних переживань, що супроводжують подібні акти у більшості людей. Для них агресія і насильство - інструмент, засіб досягнення цілі, і така поведінка вкрай рідко супроводжується чимось, хоча б віддалено схожим на нормальну стурбованість через біль і страждання, що завдаються людям».

9. Психопати і їх відносини з батьками, дітьми, родичами, друзями (не здатні дарувати тепло і любов)

«Такі люди (ми знаємо, правильніше називати їх розмовляючими тваринами - А.Г.) не здатні дарувати тепло і любов батькам, дітям та іншим родичам. Не здатні бути вірними друзями та колегами. Вони використовують навколишніх людей у своїх інтересах і нерідко зловживають довірою і підтримкою друзів».

10. Херві Клеклі та неоціненне значення його досліджень

«Херві Клеклі (1903-1984) - авторитетний американський психіатр, чиї детальні проникливі нариси про психопатію і її прояви зіграли ключову роль в її сучасних концептуалізаціях. Він також здійснив безпосередній вплив на розробку «Контрольного переліку питань для оцінки психопатії» - основного інструменту виявлення психопатії в медичній і судово-медичній практиці, який став міжнародним стандартом».

***

«Клеклі написав книгу «Маска розсудливості», що стала класичним підручником по психопатії. Вперше опублікована в 1941 році, вона пережила п’ять видань (останнє в 1976 році) і виявилась одною з перших, де була представлена ясна картина цього розладу особистості».

***

Наступну цитату варто розбити на окремі підпункти, адже вона несе дуже важливу інформацію:

«Не дивлячись на збережений інтелект, пацієнти Клеклі виносили неправильні життєві судження і практично не навчались на власному досвіді, через що знову і знову проявляли неадекватну і деструктивну поведінку.

Вони погано розуміли себе і вплив своєї поведінки на навколишніх, байдуже ставились до відчуттів людей, не відчували жалю, сорому за зло, яке чинили.

Їх відрізняла явно виражена легковажність навіть у відношенні важливих речей, що стосувались їх теперішнього положення, і відсутність реальних цілей та планів.

Ці лицеміри здавались щирими тим, кому не вистачало досвіду у спілкуванні з психопатами, зокрема, новим співробітникам лікарні або іншим пацієнтам. Було очевидно, що ця категорія - неперевершені брехуни".