Знайомтеся з «політбюро» Байдена, що його звинувачують у таємному управлінні країною – The Times (Британія)

«Вони зробили велику шкоду Джо Байдену і країні. А також його родині. Я не розумію, як можна було дивитися на нього в такому стані й думати: "Так, ти повинен піти [балотуватися в президенти знову]". Як можна так вчинити з людиною, яку любиш?»

Такий вердикт виніс давній радник президента Обами Девід Аксельрод у книзі «Original Sin» («Первородний гріх»), новій книзі журналістів Джейка Таппера та Алекса Томпсона про найближче оточення Байдена, яке підтримувало його участь у президентських перегонах на другий термін, навіть коли власний кабінет президента бив на сполох щодо його розумових здібностей.

Після того, як сім'я Байдена оголосила в неділю, що колишній президент страждає на рак простати 4 стадії, Аксельрод був серед демократів, які заявили, що дискусії про його придатність до роботи на посаді повинні бути поставлені на паузу.

Однак після публікації книги залишилося мало шансів на відстрочку для тих, кого звинувачують у приховуванні або навмисному ігноруванні занепаду Байдена. "Я не думаю, що є спосіб це зупинити, – зітхає один демократ. – Кожен демократ повинен мати відповідь на запитання про Байдена і про те, чому ми дозволили йому залишитися так довго".

Відповідальність перекладається на групу радників, яку колеги прозвали «політбюро» на честь вищого органу влади Радянського Союзу, який, як кажуть, мав безпрецедентну владу. 

«Країною керували п'ятеро людей, а Джо Байден був у кращому разі старшим членом правління, – стверджує один з членів кабінету. – Я ніколи раніше не бачив такої ситуації, коли так мало людей мали таку велику владу. Вони приймали важливі економічні рішення, не консультуючись із міністром фінансів».

Тож хто входить до складу цього угрупування, і які два члени родини вважалися найближчими до влади? 

Радник з бюджетом 4 мільйони доларів на кампанію: Майк Донілон

Довголітнім радником Байдена, якого він знав понад 40 років, є 66-річний Донілон, що ефективно виконував функції політичного директора і відігравав ключову роль у підтримці кампанії Байдена. Вони були настільки близькими, що колеги жартували, що вплив Донілона на президента був настільки сильним, що «якби він захотів, то міг би змусити Байдена розпочати війну».

Він був головним стратегом успішної президентської кампанії Байдена у 2020 році. Він планував зробити те саме минулого року – за відповідну ціну. Автори повідомляють, що «щоб залишити Білий дім і стати радником кампанії 2024 року, Донілон хотів приблизно 4 мільйони доларів» і «не поступався». Президент сказав кампанії: «Заплатіть Майку те, що він хоче». Це була одна з причин, чому колеги побоювалися, що долі найближчих соратників Байдена занадто переплелися з долею президента, щоб вони могли бачити ліс за деревами.

Донілон сказав колегам, які переймалися віком Байдена: «Він буде переобраний, навіть якщо люди вважатимуть його занадто старим».

Після катастрофічних дебатів з Дональдом Трампом у червні минулого року Донілон залишався переконаним, що Байден може продовжувати боротьбу. Ще в лютому цього року під час публічного виступу він дотримувався цієї думки, заявивши, що керівництво Демократичної партії «збожеволіло», не підтримавши Байдена.

Переворот в Демпартії: як Байдена підставили на дебатах і усунули з перегонів – New York Post

Вбивця новин: Стів Рікетті

68-річний Рікетті, охоронець Байдена, тісно співпрацював з ним з 2012 року, а раніше працював під керівництвом Білла Клінтона. Їхні зв'язки були глибокими – Рікетті був головним помічником Байдена, коли у 2013 році у його старшого сина Боу діагностували рак у термінальній стадії. Всі четверо дітей Рікетті зрештою влаштувалися на роботу в адміністрації Байдена.

Рікетті, який фактично контролював законодавчі питання, намагався обмежити шкоду, коли зростали сумніви щодо розумової гостроти Байдена. Коли журналістка національного інформаційного агентства спробувала опублікувати статтю про те, що за лаштунками «президент переживає серйозні і тривожні моменти, забуває імена і факти, іноді виглядає серйозно розгубленим на засіданнях», Рікетті викликав її на неофіційну розмову і сказав: «Все, що говорять інші, – неправда». Стаття не була опублікована.

Перед тим, як Джордж Клуні написав статтю в New York Times під назвою «Я люблю Джо Байдена. Але нам потрібен новий кандидат», Рікетті, як кажуть, погрожував «заткнути Клуні» таким чином, що «деякі його колеги подумали, що він схожий на боса мафії».

Ближче до кінця розлючені демократи побоювалися, що політбюро приховує від президента реальні результати опитувань і негативну реакцію виборців. Один з них запитав Рікетті: «Хтось заходив до Овального кабінету і казав йому, що все може провалитися?» – «Ні», – пролунала відповідь.

Екс-глава апарату Рон Клейн

63-річний Клейн обіймав посаду керівника апарату Білого дому до 2023 року, але навіть після звільнення з цієї посади залишався близьким до Байдена. Коли Аксельрод сказав журналісту New York Times, що вік Байдена може стати «серйозною проблемою», якщо він балотуватиметься на другий термін, Клейн, який на той час був керівником апарату, зателефонував йому і дорікнув: «Хто ще це зробить, Аксе? Хто переможе Трампа?»

При цьому Клейн добре знав про схильність Байдена до помилок у висловлюваннях, оскільки раніше йому доводилося спростовувати коментарі президента США, які, як здавалося, закликали до зміни режиму в Росії. Він також бачив проблеми, які деякі помічники відмовлялися помічати.

Він був помітно шокований, коли прибув до Кемп-Девіда, щоб допомогти Байдену підготуватися до дебатів, а замість цього виявив, що Байден довго дрімає, блукає біля басейну і насилу стежить за основними моментами дискусії між його передвиборчим штабом і штабом Трампа.

Готувач дебатів Спілберга: Брюс Рід

65-річний Рід, давній прихильник Байдена, був його главою адміністрації під час віцепрезидентства й керував політикою, коли Байден прийшов до Білого дому. Про те, наскільки вони були близькі, свідчить те, що дочка Ріда працювала організатором денного розкладу Байдена.

Він відіграв ключову роль, допомагаючи Байдену готуватися до дебатів у його кабінеті, куди зателефонував режисер Стівен Спілберг. Рід був вірним до кінця. Після того, як дебати дали зворотний ефект, він був серед тих, хто стверджував, що Байден ще може виграти в листопаді.

Очі та вуха Байденів: Ентоні Бернал

Коли у 2020 році спалахнула пандемія, Байден і його дружина Джилл переїхали до Вілмінгтона, штат Делавер, разом із Берналом, головним помічником пані Байден. Після перемоги Байдена на виборах Бернал був єдиним співробітником, який називав першу леді «Джил», і його привілейоване становище викликало певну неприязнь серед співробітників Білого дому.

Його вважали захисником, який виконував роль «очей і вух Байденів», приділяючи особливу увагу «вигнанню потенційних єретиків». Один із давніх помічників Байдена сказав: «Я не хотів би, щоб він був на моїх похоронах».

Окрім найвищих помічників, були й інші ключові фігури, які працювали над тим, щоб Байден залишився на своєму місці. Серед них – 67-річна Аніта Данн, експертка з комунікацій, яка разом із чоловіком Бобом Бауером приєдналася до команди у 2015 році, щоб допомогти Байдену підготуватися до президентської кампанії, та 58-річний Джеффрі Зіентс, який обійняв посаду глави адміністрації після того, як Клейн пішов з цієї посади у 2023 році.

Зіентс ніколи не входив до найближчого оточення – частково тому, що деякі лояльні соратники Байдена вважали його занадто близьким до Барака Обами.

Натомість іншими найвпливовішими людьми були відомі публічні особи, зокрема, віцепрезидент і родина Байдена. 

Права рука: Камала Гарріс

Як віцепрезидент Байдена Камала Гарріс була свідком багатьох подій, навіть попри напружені стосунки з командою та прихильниками Байдена.

Однією з причин, чому «політбюро» підтримало Байдена в його прагненні на другий термін, була думка, що Гарріс не зможе перемогти: «Щоразу, коли з'являлася ідея про кандидатуру Камали Гарріс, Бернал та інші високопоставлені співробітники реагували зневажливо. Та годі. Вона не може перемогти», – стверджується в книзі.

Після провального виступу Байдена на дебатах Гарріс зачинилася зі своїми радниками, щоб обговорити, яку позицію зайняти в ЗМІ, і пропустила своє перше заплановане інтерв'ю. У коментарі CNN Гарріс висловила підтримку і порадувала команду Байдена: «Я розумію, що ви маєте на увазі, говорячи про півторагодинні дебати сьогодні ввечері. Я ж говорю про три з половиною роки історичної роботи».

Могутня перша леді: Джил Байден

73-річна пані Байден завжди була поруч зі своїм чоловіком, і чиновники називали її однією з найвпливовіших перших леді в історії. Помічники говорили, що вона критикувала співробітників за те, що вони дозволяли Байдену занадто довго розмовляти з пресою: «Вона стала не тільки дружиною, а й політичним партнером, – сказав один із них. – Вона вважала себе насамперед його захисницею».

У Білому домі фраза «Джил це не сподобається» була способом припинити розмову або відкинути ідею. Вона була переконана (!), що її чоловік балотуватиметься на другий термін, і розповідала колегам про свої заняття фітнесом під час підготовки до передвиборчої кампанії.

Проблемний син: Гантер Байден

55-річний Гантер Байден і його проблеми з законом спричинили чимало політичних проблем під час президентства його батька, проте він все одно залишався джерелом порад. Коли у звіті Роберта Гура (Robert Hur) Байдена описали як «літнього чоловіка з поганою пам'яттю», прес-служба запланувала опублікувати просту письмову заяву. Однак Гантер виступив за більш агресивний підхід і заявив, що його батько повинен особисто дати відсіч.

Після провальних дебатів Гантер продовжував стверджувати, що його батько має найкращі шанси перемогти Трампа, висловлюючи думку, що це  – боротьба сім'ї проти всього світу. Рішення Байдена помилувати сина ще більше погіршило відносини між сім'єю Байдена та Демократичною партією в цілому. «Це –токсично», – сказав один з демократів.

Переклад статті Кеті Болз (Katy Balls), Вашингтонської редакторки The Times "Meet the Biden ‘politburo’ accused of running the country in secret"

Продовження: Корпоративний психопат Ентоні Бернал керував першою леді та Білим домом протягом усього президентства Джозефа Байдена – дослідження