Також українці часто вживають пестливі форми звертань: братоньку, сестронько, товаришеньку, пануню, козаченьку, ріднесенький, милесенький, голубоньку...
Сьогодні популярним є звертання пане (пані, панове), яке поєднується з прізвищем, ім’ям або назвою особи за фахом чи видом діяльності. Воно може також поєднуватись з іншим словом-звертанням: пане-добродію, пане-брате, пане-товаришу...
Звертання добродію (добродійко, добродії) вважається давньою почесною назвою особи, яка чинить добро. Воно є шляхетним і зручним, бо можемо так звертатися як до знайомих, так і малознайомих людей.
Традиційним українським звертанням є й товаришу (товаришко, товариші, товариство). Як свідчить народна творчість, це звертання вживали козаки, січові стрільці, чумаки, виявляючи тим свою повагу, довір’я, дружбу. Проте у радянський час воно набуло дещо негативного відтінку і сьогодні втратило популярність.
Усі слова звертання вживаємо в кличному відмінку: пане Богдане, панно Софіє, друже Анатолію.
Отож, звертання чоловічого роду твердої групи у кличному відмінку мають закінчення -е: брате, пане, козаче, друже.
Звертання чоловічого роду м’якої та мішаної груп – -у, -ю: добродію, товаришу.
Звертання жіночого та чоловічого роду твердої групи – -о: панно, сестро, колего.
Кожне з наведених звертань є українським. Перевагу надаємо тому, яке нам до душі та відповідає особі, до якої звертаємось.
Товаришко Оксано! (так?) Дякую!
Пройти будь-яке випробування - піти на випробування. Це неминуче.
Коментарі
Адресується панові Арсенові та всім тим, кому цікаве це питання. Дякую всім за бажання вивчати і вдосконалювати рідну мову.
Творімо разом мову Сенсар!
Дуже дякую, пануню Оксано!
(!Ну як не звернутися до Вас таким гарним словом!
!Ви ж бо піднімаєте нас вгору!).
:)))
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Дякую, пане Арсене!
Творімо разом мову Сенсар!
Товаришко Оксано! (так?) Дякую!
Пройти будь-яке випробування - піти на випробування. Це неминуче.
Товаришко, товариш якось по комуністичному.Пан і пані по польське. Думаю саме краще буде друже.
Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.
Теж так вважав. Після цієї статті (там розкрито сенс "товаришко, товариш...") став сприйняти ці слова. Мое особисте бачення- краще: Друже, Брате... Чому Пане, це польське?
Пройти будь-яке випробування - піти на випробування. Це неминуче.
Особисто мені подобається звертання друзі, друже, подруго, проте й воно обросло з певних причин деякими відтінками, але від того його значення не змінилось. Це звертання, вважаю, є теплішим, ніж пані, пане, панове , які вживаємо, звертаючись й до зовсім незнайомих людей. Словом друг можемо іменувати лиш знайому і чимось близьку людину.
Творімо разом мову Сенсар!
Вставлю і своїх 5 копійок. Чому ми маємо відмовлятись від свого? Москалі спаскудили слово "товариш", "пан" - то польське(чого раптом?), жиди затаврували свастику, бо бачиш "фашисти" нею користувались. А може хай йдуть всі темним лісом, а ми собі будемо говорити так, як воно має бути українською-руською мовою, малювати ті символи, які мають наше українське-руське значення, і називатись так, як маємо називатись Україна-Русь, українці-руси? І хай всі навколо давляться своєю отруйною слиною. :)
Народжених повзати прошу звільнити злітну смугу! :)
Нарахунок слова пан чи пані я зробив помилку. Про це звертання ось тут http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BD_(%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)
Ми не фантазуємо: ми розраховуємо! Але для того, щоб розраховувати, ми спочатку фантазували.
Дякую!
Хай Буде!
"Пан" - звертання не лише у слов'ян. У прибалтів звертання дуже схоже. Наприклад у литовців "ponas" ("поняс").
Творю, отже існую.
Дякую Всім за зацікавлення мовними питаннями та підтримку.
Творімо разом мову Сенсар!
Творімо разом мову Сенсар! Як інакше? Де б ще я отримав такі знання? Тільки зараз побачив (чому "творІмо")
Пройти будь-яке випробування - піти на випробування. Це неминуче.