До того, як зауважує І. Фаріон, “Словарь української мови” за редакцією Б. Грінченка зафіксував лише вісім слів: обезвічити, обезглуздити, обезглуздіти, обезголовити, обеззубіти, обезлюдити, обезлюдіти, обезчестити. Сьогодні “Словник української мови” містить 130 слів із префіксом обез-.
Відомо, що українській мові властиві, як правило, короткі й легкі у вимові форми, тобто природними для неї є слова з префіксом зне-, в окремих випадках роз-.
Отож, вживаємо не обезбарвити, а знебарвити, обезболити – знеболити, обезводнити – зневоднити, обезволити – зневолити, обезглавити – знеглавити, обездолити – знедолити, обезжирити – знежирити, обездушити – знедушити, обеззаражувати – знезаражувати, обеззброїти – роззброїти, обеззвучити – знезвучити, обезземелити – знеземелити, обезкрилити – знекрилити, обезкровити – знекровити, обезлюдніти – знелюдніти, обезплодити – знеплодити, обезсилити – знесилити, обезславити – знеславити, обезчестити –знечестити.
Вибираємо слова прості і природні. У цьому випадку це лексеми з префіксами зне- й роз-.
Дякую!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Comments
Дякую!
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
Теж дякую, Оксанко!
Велика користь і так само велике задоволення від Ваших текстів. Щиро дякую, пані Оксано!
Sapienti sat.