Початок:
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)
1. Метаполітика Третього Гетьманату: Пролог Великої Гри – «Проблема 5/95» та її розв’язання
2. Архітектура Третього Гетьманату: традиційна соціальна структура – сім'я, громада, держава

3. Демоси – структура і чисельність

Демоси – це правильно організовані громади. Слово «дéмос» походить від українського «дéмено», що означає кермо, стерно, віжки, штурвал. У античні часи слово «дем» (пізніше «демос») означало самоврядну сільську громаду або самоврядний квартал у полісі (місті).

Зі словом «демос» пов’язане слово «домен», що означає «простір під єдиним управлінням», а також слово «деміург» (той, хто творить у демосі, майстер демосу).

Демос виникає завдяки поєднанню органічності, самокерованості та самодостатності.

3.1. Органічність: спільні інтереси та ідентичність

Органічність досягається тим, що демос – це природне (добровільне) об’єднання на основі спільних інтересів та спільної ідентичності. Залежно від головного чинника, що об’єднує людей, демоси можуть бути духовними (науковими, релігійними, мистецькими, за інтересами), діловими (спільний бізнес, професійна діяльність, проект) та територіальними (спільна територія).

3.2. Самокерованість: компетентність та компактність

Самокерованість виникає внаслідок поєднання компетентного керівного центру та компактності (обмеженої чисельності) керованої групи.

Компетентність досягається тим, що керівна група (п’ятірка) охоплює всі головні аспекти життя – політика, наука, право, безпека, економіка. Громада без п’ятірки – це «вершник без голови».

Чисельність групи така, що лідер знає особисто всіх членів свого демосу і підтримує з ними прямий контакт. Тому демос має однорівневу систему управління. Якщо лідер перестає впізнавати своїх співгромадян, то це індикатор того, що група перестає бути демосом.

3.3. Самодостатність

Самодостатність досягається наявністю власних ресурсів, що зазвичай потребує достатньої чисельності групи або, в деяких випадках, наявністю особливих джерел багатства.

Отже, демос має бути достатньо компактним для забезпечення самокерованості, але водночас достатньо чисельним для забезпечення самодостатності.

3.4. Максимальна чисельність

Максимальна чисельність демосу не повинна перевищувати сотні осіб, тому що при більшій чисельності його члени перестають розпізнавати та адекватно оцінювати одне одного (число Данбара). Сотня осіб – це як «ідеальна вага» колективного тіла: якщо вона замала, то не вистачає сили, а якщо завелика, то втрачається рухливість, натомість починається гальмування та розпад.

На те, що сотня – це ідеальна чисельність, вказує й відома біосоціальна пропорція 5/95 (співвідношення ваги голови та тіла атлетично розвиненої людини): якщо «колективна голова» має 5 одиниць ваги, то решта «колективного тіла» в ідеалі повинна мати 95 одиниць.

При досягненні чисельності понад сотню осіб демос втрачає внутрішню органічну цілісність та керованість. Щоб цього не сталося, йому необхідно структуруватися шляхом народження дочірнього демосу.

3.5. Мінімальна чисельність

Очевидно, що мінімальний демос складається з п’яти осіб – це, умовно кажучи, демос, який має голову без соціального тіла («голова без вершника»).

Чи зможе такий екстремально малий демос бути життєспроможним? Чи здобуде він визнання інших демосів? Чи спроможний до змагальності з більшими демосами?

Ще зовсім недавно це було неможливим. Але в сучасну епоху роботизації та штучного інтелекту навіть нечисленний демос може діяти потужно та ефективно. Нестачу людей такий демос може компенсувати засобами автоматизації, які виступають в ролі «екзоскелета» або «штучного соціального тіла», керованого «мозком» п’ятірки.

Прикладами таких мінімальних демосів можуть бути стартапи (startup – «початок», «зародок»). Згідно з наукою стартапів, основаній на багаторічній практиці, оптимальна організація такої групи передбачає п’ятірку учасників: лідер-ідеолог, технолог (розробка продукту), дизайнер (відповідність ринку користувачів), лід-інвестор (перший інвестор) та стратегічний інвестор (диверсифікація та експертиза).

Якщо провести умовні паралелі з демосом, то голова – це лідер-ідеолог, писар – це технолог, суддя – це дизайнер-маркетолог, а скарбник та осавул – це інвестори, адже вони знаходять гроші та захищають свої інвестиції.

Якщо такий стартап усе зробить правильно, то він зможе створити життєспроможне соціальне «зерно» і здійснити його вибухове масштабування, збільшуючи свою чисельність у тисячі разів.

3.6. Визначення демосу

Демос – це самодостатня еволюціонуюча органічна (природна, добровільна) група «своїх людей» чисельністю до сотні осіб, яка має керівний орган (п’ятірку), відчуття власної ідентичності («ми – вони»), спільний інтерес, високий рівень внутрішньої взаємодії та потенціал до зростання і розмноження. П’ятірка складається з лідера та чотирьох фахівців-старшин.

3.7. Чотири обов’язкові умови еволюції

З визначення випливає, що демос діє згідно з чотирма обов’язковими умовами еволюції:

1. Розмноження (експансія). Демос, досягши сотні учасників, зростає не в ширину, а у висоту, народжуючи дочірні демоси.

2. Спадковість (стабільність). Демос передає дочірнім структурам свої знання, досвід, культуру та ідентичність – відчуття належності до спільноти «своїх людей».

3. Мінливість (адаптативність). Демос відкритий до новацій та викликів навколишнього світу, він гнучкий і динамічний.

4. Змагальність (добір ліпших). Демос заохочує своїх членів ставати досконалішими, а сам прагне стати ліпшим серед інших демосів, здобути славу і всіх здивувати своїми звершеннями.

3.8. Добровільність та ідентичність

Демос створюється не зовнішньою волею, а волею своїх членів, тому це завжди добровільна група. Вона живе своєю силою (не паразитує) і прагне самодостатності (автаркії). Демос об’єднаний унікальною ідентичністю (спільним духом) та інтересом, тому це органічна група. Внутрішня взаємодія забезпечується зацікавленим спілкуванням «зі своїми» та взаємопідтримкою.

3.9. Політичні гравці

По-перше, демос має чітко визначений керівний орган.

По-друге, лідер має вищу політичну владу над громадянами демосу, адже «влада – це згода людей виконувати накази». За свої рішення лідер несе персональну відповідальність.

По-третє, демос керує власною внутрішньою економікою і ресурсами, що є ключовою ознакою політичної автономії.

По-четверте, демоси вступають у взаємодію з іншими демосами на засадах кооперації, що є зовнішньою політикою на мікрорівні.

Таким чином, демоси – це базові політичні гравці (суб’єкти), які забезпечують виконання політичних, економічних та безпекових функцій на своєму ієрархічному рівні. Тому демоси є «цеглинками» для побудови республіки – держави демосів.

3.10. Захист від корпоративних психопатів

Не давайте святого псам і не кидайте перли ваші перед свинями, щоб не потоптали їх ногами і, обернувшись, не роздерли вас.
(Ісус Хрестос. «Добре знання. Нагірна проповідь», 30 р.)

Демос – це живий організм, побудований на людському резонансі – здатності членів громади до співпереживання (емпатії), спільної відповідальності (совісті) та визнання суб’єктності іншого. Саме тому демос є об’єднанням виключно людей і не передбачає наявність корпоративних психопатів (які не є людьми).

Історія людства – це історія паразитування людиноподібних істот на людській довірі. Згідно з дослідженнями Герві Клеклі та Роберта Хаера, існують особини з людським інтелектом, але рептильною мотивацією. Клеклі їх називав «рефлекторними машинами», Хаер – «внутрішньовидовими хижаками». Ми класифікуємо їх як «розмовляючих тварин».

Головні ознаки психопата:

Функціональна відсутність совісті. Здатність ігнорувати будь-які моральні норми, якщо вони заважають отриманню ресурсу.

Брехлива багатослівність. Майстерне володіння мовою для мімікрії. Вони можуть використовувати шляхетні гасла демосу для маніпуляції та захоплення влади. Герві Клеклі називав це «маскою розсудливості»: психопат імітує людську особистість настільки вправно, що оточуючі не помічають його нелюдську природу.

Об’єктивізація. Сприйняття побратимів не як суб’єктів, а як «харчовий ресурс» (об’єкт) або інструменти.

Оскільки «розмовляюча тварина» позбавлена емпатії та честі, вона завжди має перевагу в конфлікті, адже готова на кроки, які для людини є неприпустимими.

Принципова відмінність. Людина здатна до самопожертви заради спільного блага. Психопат імітує благочинність, щоб максимізувати власну вигоду.

Якщо демос дозволить психопату увійти до своєї структури, громада неминуче перетвориться з горизонтального об’єднання вільних людей на вертикальну «харчову піраміду» хижака. Це те, що вже відбулося в Україні під владою Андрія Єрмака.

Тому демос залишає за собою право на радикальний захист. Виявлення ознак «розмовляючої тварини» в учасника, незалежно від його статусу чи попередніх пожертв, тягне за собою негайне розірвання соціальних зв’язків та виключення з мережі. Ми не маємо на меті перевиховувати хижака, адже це неможливо – ми позбавляємо його середовища для паразитування. Третій Гетьманат – це простір для тих, хто має совість. Ми будуємо світ людей.

Далі буде...