Байден написав статтю у Washington Post: "США не відступлять перед викликом Путіна та ХАМАСу"

У своїй статті на The Washington Post Джо Байден пише:

"Чи позбавимо ми ХАМАС можливості здійснювати абсолютне неприховане зло? Чи будуть ізраїльтяни та палестинці одного дня жити пліч-о-пліч у мирі з двома державами для двох народів?

Чи притягнемо ми Владіміра Путіна до відповідальності за його агресію, щоб народ України міг жити вільно, а Європа залишалася якорем глобального миру і безпеки?

І головне питання: Чи будемо ми невпинно переслідувати наше позитивне бачення майбутнього, чи дозволимо тим, хто не поділяє наші цінності, тягнути світ до більш небезпечного і розділеного місця?

І Путін, і Хамас борються за те, щоб стерти з лиця землі сусідню демократію. І Путін, і Хамас сподіваються зруйнувати ширшу регіональну стабільність та інтеграцію і скористатися наступним безладом. Америка не може це дозволити й не дозволить цьому статися. Заради наших власних інтересів національної безпеки та заради блага всього світу.

Сполучені Штати – важлива держава. Ми згуртовуємо союзників і партнерів, щоб протистояти агресорам і досягти прогресу на шляху до світлого мирного майбутнього. Світ очікує від нас вирішення проблем нашого часу. Це – обов'язок лідера, і Америка буде лідером. Бо якщо ми відійдемо від викликів сьогодення, ризик конфліктів може поширитися, а витрати на їх вирішення лише зростатимуть. Ми не дозволимо цьому статися.

Це переконання лежить в основі мого підходу до підтримки народу України, який продовжує захищати свою свободу від жорстокої війни Путіна.

З досвіду двох світових воєн минулого століття ми знаємо, що коли агресія в Європі залишається без відповіді, криза не зникає сама собою. Вона безпосередньо втягує Америку. Ось чому наша підтримка України сьогодні – це інвестиція в нашу власну безпеку. Це запобігає ширшому конфлікту завтра.

Ми утримуємо американські війська від цієї війни, підтримуючи хоробрих українців, які захищають свою свободу та батьківщину. Ми надаємо їм зброю та економічну допомогу, щоб зупинити експансіоністські прагнення Путіна, перш ніж конфлікт пошириться далі".

Далі у своїй статті Джо Байден пише про своє бачення ситуації в Ізраїлі та секторі Гази. Він вважає, що Газа та Західний берег (ріки Йордан) мають возз'єднатися під єдиною структурою управління і в остаточному підсумку – під керівництвом відновленої Палестинської [національної] адміністрації.

"Я наказав двом авіаносним групам США вирушити в регіон для посилення стримування. Ми переслідуємо ХАМАС і тих, хто фінансує та сприяє його терористичній діяльності, запроваджуючи численні санкції, щоб погіршити фінансову структуру ХАМАС, відрізаючи його від зовнішнього фінансування та блокуючи доступ до нових каналів фінансування, зокрема через соціальні мережі. Я також чітко заявив, що США зроблять усе необхідне, аби захистити американські війська та персонал, розміщений на Близькому Сході, і ми неодноразово відповідали на удари по нас.

І тут у США, в ті моменти, коли страх і підозра, гнів і злість переповнюють нас, ми маємо ще більше працювати, щоб зберегти цінності, які роблять нас тими, ким ми є. Ми є нацією свободи віросповідання та свободи слова. Ми всі маємо право дискутувати, не погоджуватися та мирно протестувати, не боячись стати мішенями в школах, на робочих місцях чи деінде в наших громадах.

Останніми роками ненависть [у США] отримала забагато кисню, що підживило расизм і тривожне зростання антисемітизму в Америці. Ця тенденція посилилася після терактів 7 жовтня. Єврейські родини хвилюються, що, одягаючи символи своєї віри, вони стануть об'єктами нападок в школах, на вулицях чи в інший спосіб у повсякденному житті. Водночас надто багато американців-мусульман, американських арабів і палестинців, а також чимало інших спільнот обурені та скривджені, оскільки побоюються відродження ісламофобії та недовіри, які ми спостерігали після 11 вересня".

Свою статтю він завершує так:

"У момент такої кількості насильства і страждань – в Україні, Ізраїлі, Газі та багатьох інших місцях – важко уявити, що можливо щось інше. Але ми ніколи не повинні забувати урок, який ми отримували знову і знову протягом нашої історії, – з великої трагедії та потрясінь може вийти величезний прогрес. Більше надії. Більше свободи. Менше гніву. Менше невдоволення. Менше війни.

Ми не повинні втрачати нашу рішучість у досягненні цих цілей, тому що саме зараз найбільше потрібні чітке бачення, великі ідеї та політична мужність. Це – стратегія, яку моя адміністрація продовжуватиме реалізовувати на Близькому Сході, в Європі й в усьому світі. Кожен крок, який ми робимо на шляху до цього майбутнього, – це прогрес, який робить світ більш спокійним, а Сполучені Штати Америки більш безпечними".