Біосоціальні пропорції в екомережі «Міжмор’я»: досліджуємо принципи ефективної самоорганізації

Чому в первинній групі (рою) не більше 20 учасників?

Співвідношення маси голови до маси тіла фізично розвиненої людини приблизно 1:19.

Співвідношення активних (5%) і пасивних (95%) людей у суспільстві описується пропорцією 1:19 («Звичайні зомбі» (2015) – оргвисновки для лідерів).

Чисельність малої групи не може перевищувати 20 осіб, адже тоді втрачається контакт між головою групи та її учасниками (1:19). Тому в шкільних класах чи лекційних групах не рекомендується мати більше 20 учасників.

Для підтримання психологічної цілісності рою (первинної групи екомережі) вводиться обмеження на її чисельність – не більше 20. Коли група обирає лідера, тоді виконується біосоціальна пропорція 1:19.

Якщо повний рій має потенціал до зростання, тоді він ділиться на 2, 3 або 4 рої. Наприклад, рій з 20 учасників може структуруватися на 4 рої по 5 учасників. Якщо їхня загальна кількість досягне 40 осіб (наприклад 4х10), то вони можуть заснувати сотню.

Чому у групі вищого рівня має бути не більше 20 груп нижчого рівня?

Причина та ж сама: якщо, скажімо, у полку буде більше 20 сотників, то полк втратить керованість. Що робити? Вихід стандартний: створювати або долучати нові сотні і перетворювати полк на кіш.

Підрозділи і демоси – в чому різниця?

У нашій екомережі підрозділи (оргструктури) шести рівнів називаються: 1) рій, 2) сотня, 3) полк, 4) кіш, 5) республіка, 6) співдружність (цивілізація). Натомість демос – це спільнота виборних посадовців. Вибрані члени соціуму називаються «елітою» (від фр. elite — найкраще, вибране), тому демос – це елітарна група.

Оскільки в рою (первинній групі) зазвичай відбувається самообрання на посадові ролі (коли зібралися 5 засновників і розподілили між собою 5 ролей), то ройовий демос краще називати протодемосом.

Повноцінний демос починається з рівня сотні. Сотенний демос складається з ройової старшини і обраної нею сотенної старшини, докладніше: Демос – універсальна організаційна структура постіндустріальної екомережі Міжмор’я.   

Чому в сотні не може бути більше 150 учасників?    

На відміну від рою, сотня вже є достатньо чисельною, щоб бути природною еволюціонуючою спільнотою. Спроможність до еволюції (розвитку) забезпечується спроможністю адекватно оцінювати один одного і висувати кращих. Проте людина спроможна підтримувати не більше 150 соціальних зв’язків («Число Данбара»), тому чисельність сотні не може перевищувати 150 членів.

Хоча сотня складається з роїв, проте у ній можна (і треба!) реалізувати принцип «всі знають всіх». У цьому унікальність сотні в порівнянні з іншими підрозділами: наприклад, вже на рівні полку згаданий принцип реалізувати неможливо.  

Чому посадовець не може одночасно перебувати на двох організаційних рівнях?

Уявімо, що зібралися ройові (голови роїв) і обрали з-поміж себе сотника. Чи може він одночасно бути і сотником, і ройовим? Не може, адже тепер він має дбати не про свій рій, а про всю сотню. Якщо ж сотник одночасно буде ройовим, то виникає конфлікт інтересів.

Описаний підхід відповідає правилу, що людина не може одночасно бути членом двох демосів одного типу (наприклад, двох територіальних громад колективної моделі).  

Тому як тільки ройового обирають на сотника, так одразу ж в його рою починається обрання нового ройового. Так само на вищих рівнях.

То на кого тепер може опертися сотник, який покинув свій рідний рій? Тепер його опорою є сотенний демос – ройова старшина (голови роїв, скарбники, судді, радники і захисники роїв) і сотенна старшина (скарбник, суддя, радник і захисник сотні).

Чи залишається за таким сотником місце у своєму рою? За ним зберігається лише звання «почесний член рою». Це означає, що за бажання він завжди може покинути сотенний демос і повернутися у свій рій без додаткового дозволу чинного голови цього рою.

Чому для заснування демосу вищого рівня потрібні 4 демоси?

Організація є найбільш життєздатною тоді, коли складається з трьох підсистем, тому кажуть, що три (трійця) – це число життя. Але що буде, коли, скажімо, троє ройових оберуть з-поміж себе сотника. Одразу після його обрання один з роїв залишається без голови, тобто є некерованим (формально він перестає бути роєм). Відтак новостворена сотня з самого початку буде нестабільною, адже складатиметься лише з 2 роїв.

Якщо ж сотника обирають четверо ройових, то у сотні є три повноцінні рої, відтак сотня є життєздатною структурою.

Модель «четверо обирають одного» реалізована в традиційному «копному праві», адже для утворення копи потрібно було не менше чотирьох поселень.  

Докладніше модель екомережі Міжмор’я-онлайн і стратегія її реалізації описана у статтях:

• Самоуправління демосів екодержави
• Що таке Web 3.0: пояснення за 5 хвилин зі схемами і музикою
• Демоси – антикорупційний софт Web 3.0 для ігрофікованої самоорганізації спільнот
• Архітектура Демосів Web 3.0: як робити гроші у підводному човні
• Програмування Демосів Web 3.0: вільне поєднання гри, роботи і навчання
• Демос – універсальна організаційна структура постіндустріальної екомережі Міжмор’я 
• Intermarium-online – інтернет-сервіс для заснування Співдружності Міжмор’я силами громадянського суспільства
• Як заснувати постіндустріальну Співдружність Міжмор’я – запитання і відповіді
• Навіщо нам потрібна Співдружність Міжмор’я?