Згідно з даними Національного інституту стратегічних досліджень, 46% працездатного населення – економічно неактивне. При фактичній кількості населення України у 29 млн осіб економічно неактивними є 17 млн. Економічно активними є лише 12 млн осіб, та й то з них працюють 9 млн. Починаючи з 2022 року, держава закрила всю офіційну статистику стосовно робочої сили.
Тому про ситуацію та сучасні тренди у сфері формування і використання робочої сили можна робити висновки, послуговуючись окремими дослідженнями, пише Національний інститут стратегічних досліджень, презентуючи своє дослідження "Економічна активність населення в Україні: сучасні реалії, проблеми та перспективи".
Серед чоловіків найбільша частка економічно неактивних (66 %) – учні та студенти.
62% жінок є економічно неактивними через хатні обов’язки.
78% економічно неактивних осіб – це пенсіонери, студенти, інваліди.
200 тисяч осіб – депресивні, зневірені, психологічно підірвані.
Через податковий рекет і бусифікацію різко зросла тіньова зайнятість – до 30%. 2,5 млн працюють неофіційно в тіні.
358 тисяч – офіційно безробітні. Неофіційних безробітних – буде значно більше.
Держава надала 2,8 млрд грн мікрогрантів для розвитку власного бізнесу (скористалися 10600 осіб).
Торік було працевлаштовано 2400 інвалідів, що є дуже низьким показником насправді.
Низький рівень економічної активності та зайнятості населення формує серйозні негативні наслідки та загрози, зазначає Національний інститут стратегічних досліджень.
Економічні:
Дефіцит робочої сили – нестача кадрів у секторах економіки, що обмежує здатність підприємств працювати.
Гальмування економічного прогресу – зниження пропозиції робочої сили безпосередньо впливає на обсяги виробництва та економічне відновлення.
Скорочення податкових надходжень та підвищення фіскального тиску – скорочення чисельності працюючих зумовлює зменшення доходів державного та місцевих бюджетів, що обмежує можливості для забезпечення соціальних зобов’язань та спричинює підвищення податків.
Зниження інвестиційної привабливості – економічна нестабільність зменшує бажання інвестувати.
Розбалансування ринку праці – поглиблення невідповідності між попитом та пропозицією робочої сили.
Соціальні:
Зростання демографічного навантаження – збільшення кількості непрацюючих зумовлює посилення навантаження на пенсійну систему та соціальні фонди.
Зниження рівня життя – зменшення трудових доходів спричинює зниження добробуту домогосподарств, поширення бідності та соціальної диференціації.
Знецінення людського капіталу – тривала професійна бездіяльність призводить до втрати освітньо-кваліфікаційних та професійних навичок.
Соціальна напруженість – брак сприятливих умов для працездатних людей реалізувати себе впливає на зміну суспільних настроїв, що може переходити у форму деструктивної соціальної реакції та створювати загрозу суспільній злагоді, формувати загрози національній безпеці.
Наші інтереси:
На жаль, некомпетентна та злодійкувата влада не думає про майбутнє України, яке виглядає катастрофічним. Україна стає країною пенсіонерів та утриманців, молодь гине на війні або їде за кордон, владна верхівка продовжує невпинно збагачуватися на війні, яка їй дуже вигідна. Треба бити на сполох, бо ситуація, що склалася, виглядає дійсно плачевною.
Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...
Через війну й бусифікацію економічна активність населення в Україні катастрофічно зменшилася
Світ:
Згідно з даними Національного інституту стратегічних досліджень, 46% працездатного населення – економічно неактивне. При фактичній кількості населення України у 29 млн осіб економічно неактивними є 17 млн. Економічно активними є лише 12 млн осіб, та й то з них працюють 9 млн. Починаючи з 2022 року, держава закрила всю офіційну статистику стосовно робочої сили.
26032903.png
Тому про ситуацію та сучасні тренди у сфері формування і використання робочої сили можна робити висновки, послуговуючись окремими дослідженнями, пише Національний інститут стратегічних досліджень, презентуючи своє дослідження "Економічна активність населення в Україні: сучасні реалії, проблеми та перспективи".
Серед чоловіків найбільша частка економічно неактивних (66 %) – учні та студенти.
62% жінок є економічно неактивними через хатні обов’язки.
78% економічно неактивних осіб – це пенсіонери, студенти, інваліди.
200 тисяч осіб – депресивні, зневірені, психологічно підірвані.
Через податковий рекет і бусифікацію різко зросла тіньова зайнятість – до 30%. 2,5 млн працюють неофіційно в тіні.
358 тисяч – офіційно безробітні. Неофіційних безробітних – буде значно більше.
Держава надала 2,8 млрд грн мікрогрантів для розвитку власного бізнесу (скористалися 10600 осіб).
Торік було працевлаштовано 2400 інвалідів, що є дуже низьким показником насправді.
Низький рівень економічної активності та зайнятості населення формує серйозні негативні наслідки та загрози, зазначає Національний інститут стратегічних досліджень.
Економічні:
Дефіцит робочої сили – нестача кадрів у секторах економіки, що обмежує здатність підприємств працювати.
Гальмування економічного прогресу – зниження пропозиції робочої сили безпосередньо впливає на обсяги виробництва та економічне відновлення.
Скорочення податкових надходжень та підвищення фіскального тиску – скорочення чисельності працюючих зумовлює зменшення доходів державного та місцевих бюджетів, що обмежує можливості для забезпечення соціальних зобов’язань та спричинює підвищення податків.
Зниження інвестиційної привабливості – економічна нестабільність зменшує бажання інвестувати.
Розбалансування ринку праці – поглиблення невідповідності між попитом та пропозицією робочої сили.
Соціальні:
Зростання демографічного навантаження – збільшення кількості непрацюючих зумовлює посилення навантаження на пенсійну систему та соціальні фонди.
Зниження рівня життя – зменшення трудових доходів спричинює зниження добробуту домогосподарств, поширення бідності та соціальної диференціації.
Знецінення людського капіталу – тривала професійна бездіяльність призводить до втрати освітньо-кваліфікаційних та професійних навичок.
Соціальна напруженість – брак сприятливих умов для працездатних людей реалізувати себе впливає на зміну суспільних настроїв, що може переходити у форму деструктивної соціальної реакції та створювати загрозу суспільній злагоді, формувати загрози національній безпеці.
На жаль, некомпетентна та злодійкувата влада не думає про майбутнє України, яке виглядає катастрофічним. Україна стає країною пенсіонерів та утриманців, молодь гине на війні або їде за кордон, владна верхівка продовжує невпинно збагачуватися на війні, яка їй дуже вигідна. Треба бити на сполох, бо ситуація, що склалася, виглядає дійсно плачевною.
Зверніть увагу
Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)