Депресія: чума нашого часу чи проста вигадка?

Наукове безсилля психіатрії призвело до того, що постановка діагнозу відбувається на основі опису. У психіатрії хворий той, хто відповідає опису, критеріям хвороби.

Інститут, який встановлює ці критерії і приймає рішення про те, що являє собою той чи інший психічний розлад - Американська психіатрична асоціація. Лікарі, пов'язані з цією асоціацією, створюють комітети і, проводячи конгреси, обговорення, визначають або вигадують хвороби.

Все це збирається в книзі під назвою «Довідник з діагностики і статистики психічних розладів» і в багатьох країнах, включаючи Туреччину, він використовується в якості єдиного джерела при діагностиці психічних хвороб.

У відповідності з цим довідником, діагноз «депресія» ставиться в тому випадку, якщо у людини протягом двох тижнів спостерігаються хоча б п'ять з наведених нижче дев'яти критеріїв:

1. Депресивний емоційний стан (тобто вкрай пригнічений настрій).
2. Зниження інтересу до звичних заходів або відсутність колишнього задоволення від них.
3. Зменшення або збільшення ваги тіла, підвищення або зниження апетиту.
4. Безсоння або надмірна сонливість.
5. Уповільнення розумових, мовних процесів, зниження фізичної активності.
6. Втома або відсутність енергії.
7. Почуття власної непотрібності, надмірне почуття провини.
8. Порушення концентрації, нерішучість.
9. Поява думок про смерть або самогубство, спроба суїциду.

Проблема в тому, що у тих, хто переживає звичайні людські стани, такі як глибока печаль, смуток, стривоженість, пригніченість, але нічим не хворий, і у тих, хто відчуває клінічну депресію і дійсно хворий, ці ознаки однакові.

І, дивлячись тільки на цей список, психіатр не зможе відрізнити людину, яка страждає на психічний розлад, від здорової людини. І найчастіше насправді не відрізняє,  і у кожному з двох випадків тягнеться за рецептом, щоб виписати ліки.

Мабуть, найбільший медичний обман нашої епохи полягає в тому, що на мільйони людей, які не потребують лікування, вішають ярлик хворого і прирікають їх на вживання ліків. Причина, з  якої і в Туреччині, і в світі депресія перетворилася в «епідемію», полягає саме в цій помилці.

А саме - в тому, що пригнічений стан, який неминуче виникає в житті людини, психіатр відносить до категорії хвороби.

У підсумку виходить, що, якщо вам сумно (вони називають це «депресією»), значить ви хворі. На земній кулі нема іншої хвороби, яку так само часто помилково діагностують і помилково лікують, як депресію.

Про те, що написано вище, Американська психіатрична асоціація і турецькі психіатри під її керівництвом, а також фармацевтичні компанії, які управляють і тими, і іншими, знають краще за всіх.

Але їм невигідно переносити це на практику. Єдина турбота фармацевтичних компаній - продати якомога більше ліків. А що стосується психіатрів, то чим більше хворих у них на лікуванні, тим більше грошей вони заробляють.

Ситуація стає ще більш серйозною, якщо врахувати, що антидепресивні ліки мають обмежені цілющі властивості, а побічні ефекти часто переважують їх внесок в одужання.

Антидепресанти не лікують психічні розлади, а в багатьох випадках самі викликають окрему хворобу в силу руйнівних побічних ефектів, які вони створюють.

У цих умовах кожна людина, кожна сім'я повинні самі стати собі лікарем.

Потрібно поставити собі наступне запитання. Які причини того, що  я відчуваю себе нещасним:  проблеми, втрати, невдачі, з якими я зіткнувся? Або ж я перебуваю в депресії, незважаючи на те, що нема ніякої причини для цього?

 У другому випадку вам потрібно звернутися за допомогою до фахівця.

А в першому...  Ласкаво просимо в життя!