Для перемоги у глобальній війні США мають якнайбільше озброїти Україну, Ізраїль і Тайвань – Foreign Policy

Але вихід є – якнайбільше озброїти Україну, Ізраїль і Тайвань. Для цього потрібно максимально збільшити видатки на оборону, не включаючи у них соціальні виплати. Альтернатива – пояснювати виборцям, чому беззбройні американці гинуть на глобальній війні.

"Глобальна війна – це не теоретична непередбачуваність і не гарячкова мрія яструбів і мілітаристів", – пише колишній заступник Держсекретаря Вес Мітчел у Foreign Policy.

Наразі, за його словами, Сполучені Штати знаходяться за крок від світової війни, яку можуть програти. У двох із трьох найбільш стратегічно важливих регіонів світу існують серйозні конфлікти, які потребують уваги США. Якщо Китай вирішить напасти на Тайвань, ситуація може швидко перерости у глобальну війну на трьох фронтах, прямо чи опосередковано залучивши до неї Сполучені Штати.

"І хоча існують варіанти поліпшення позиції США, всі вони вимагають серйозних зусиль і неминучих компромісів. Настав час терміново мобілізувати Сполучені Штати, їхню оборону та союзників для того, що може стати світовою кризою нашого часу", – наголошує Вес Мітчел.

Як зазначає ексзаступник Держсекретаря США, змалювання скрутного становища Сполучених Штатів у таких жорстких термінах може здатися багатьом читачам панікерством. Адже США, на їхню думку, вже давно є наймогутнішою державою на землі. Вони виграли дві світові війни, розгромили Радянський Союз і досі мають найсильнішу армію у світі. Протягом останніх майже двох років Америка завдає росії гігантських втрат через свою підтримку України. Настільки великих, що автору здавалося, що країна буде спроможна впорядкувати черговість своїх протистоянь, завдавши росії вирішальної поразки, перш ніж переключити свою основну увагу на зміцнення американської військової присутності в Індо-Тихоокеанському регіоні.

"Але ця стратегія з кожним днем стає все менш життєздатною. Поки росія мобілізується для тривалої війни в Україні і відкривається новий фронт у Леванті, для Китаю, який швидко озброюється, зростатиме спокуса зробити ривок на Тайвань. Пекін вже випробовує Вашингтон на міцність у Східній Азії, добре розуміючи, що США буде важко впоратися з третьою геополітичною кризою. Якщо війна таки розпочнеться, Сполучені Штати зіткнуться з дуже важливими факторами, які несподівано спрацюють проти них", – пише експерт.

Він нагадує, що одним із таких чинників є географія. Як чітко зазначено в двох останніх Стратегіях національної оборони США і підтверджено останньою комісією Конгресу зі стратегічних питань, сучасні американські Збройні сили не призначені для ведення воєн проти двох великих суперників одночасно. У разі нападу Китаю на Тайвань, Сполученим Штатам буде важко відбити атаку, водночас зберігаючи потік підтримки Україні та Ізраїлю.

На думку Мітчела, це не тому, що США занепадають. Це тому, що на відміну від Сполучених Штатів, яким потрібно бути сильними в усіх трьох регіонах, кожен з їхніх супротивників – Китай, росія та Іран – для досягнення своїх цілей має бути сильним лише у власному регіоні.

"Найгірший сценарій – це ескалація війни щонайменше на трьох віддалених театрах воєнних дій, в якій беруть участь розтягнуті американські Збройні сили разом із погано оснащеними союзниками, які здебільшого не здатні захистити себе від великих індустріальних держав з рішучістю, ресурсами і безжальністю, необхідними для підтримки тривалого конфлікту. Ведення цієї боротьби вимагатиме такого масштабу національної єдності, мобілізації ресурсів і готовності до самопожертви, якого американці та їхні союзники не бачили вже кілька поколінь", – вважає автор статті.

США і раніше вели війни на багато фронтів. Але у минулих конфліктах їм завжди вдавалося перевершити своїх супротивників. За словами Веса Мітчела, ситуація змінилася: військово-морські сили Китаю вже перевищують американські за кількістю кораблів, і вони зростають на еквівалент усього французького флоту (близько 130 кораблів, за словами начальника штабу ВМС Франції) кожні чотири роки. Для порівняння, ВМС США планують розширення на 75 кораблів протягом наступного десятиліття.

Як зазначає експерт, супутній недолік – це гроші. У минулих конфліктах Вашингтон міг легко перевершити своїх супротивників. Під час Другої світової війни відношення державного боргу США до ВВП майже подвоїлося – з 61% ВВП до 113%. Натомість сьогодні Сполучені Штати вступили б у сутичку, маючи борг, що вже перевищує 100 відсотків ВВП.

Якщо припустити, що темпи зростання будуть подібними до темпів часів Другої світової війни, то, на думку ексзаступника Держсекретаря, можна очікувати, що борг може зрости до 200 відсотків ВВП або й вище. Як зазначає бюджетне управління Конгресу США та інші джерела, боргове навантаження такого масштабу загрожує катастрофічними наслідками для американської економіки та фінансової системи.

Вес Мітчел попереджає, що глобальний конфлікт призведе і до інших небезпек. Два суперники США – росія та Іран – є великими виробниками нафти. В одному з нещодавніх звітів було виявлено, що тривале закриття Ормузької протоки на тлі ширшого конфлікту на Близькому Сході може підштовхнути ціни на нафту вище 100 доларів за барель, що суттєво посилить інфляційний тиск. Китай є основним власником американського боргу, і тривалий розпродаж облігацій Пекіном може призвести до зростання дохідності американських облігацій та створити додаткове навантаження на економіку. Тож можна припустити, вважає автор, що американці зіткнуться з дефіцитом у всьому – від електроніки до будівельних матеріалів.

"Але все це блідне у порівнянні з людськими втратами, яких можуть зазнати США в глобальному конфлікті", – наголошує колишній заступник Держсекретаря. – Велика кількість американських військовослужбовців, ймовірно, загине. Деякі зі супротивників США мають звичайні та ядерні озброєння, здатні досягти американської землі; інші мають можливість інспірувати або спрямовувати терористичні атаки на американській землі в стилі Хамас, що можна буде легко здійснити, враховуючи дірявість південного кордону Сполучених Штатів".

"Якщо все це звучить жахливо, що ж, в цьому і є сенс. Як говорить біблійне прислів'я, страх – це початок мудрості. Глобальна війна більше не є теоретичною непередбачуваністю, яку обговорюють диваки від політики, і не є гарячковою мрією уявних яструбів і мілітаристів. Це реальна і передбачувана, якщо не неминуча, можливість", – підкреслює експерт.

Він переконаний, що Сполученим Штатам слід напружити всі сили, щоб підготуватися до такого сценарію, сподіваючись відвернути конфлікт, але гарантувати, що американці будуть готові до нього, якщо він все ж таки станеться. Ефективна підготовка – це шлях до кращого стримування; кроки, спрямовані на підвищення готовності до війни, дають чіткий сигнал супротивникам, що агресія є більш ризикованою для них, ніж стабільність і мир.

Вес Мітчел пропонує шлях до вирішення проблеми США. На його думку, безпосереднім пріоритетом для країни має бути забезпечення України, Ізраїлю та Тайваню зброєю, необхідною для самозахисту. Це гравці, які наразі мають найбільше шансів у цій грі. Найкраща надія на уникнення загального конфлікту полягає в тому, що ці прикордонні держави будуть настільки сміливими і колючими, що агресію буде зупинено або стримано до того, як вона зможе поширитися.

Але автор вважає це неможливим, якщо Сполучені Штати не приведуть до ладу свою оборонно-промислову базу. З початку російсько-української війни загальний обсяг американського оборонного виробництва збільшився лише на 10 відсотків – навіть попри те, що війна демонструє приголомшливо високе споживання військових боєприпасів у великому конфлікті між індустріальними державами порівняно з обмеженими операціями проти повстанців у недавньому минулому.

Ситуація настільки серйозна, переконаний Вес Мітчел, що Вашингтону, можливо, доведеться застосувати Закон про оборонне виробництво і почати перепрофілювання частини цивільної промисловості на військові цілі. І тоді американському уряду, можливо, доведеться вдатися до драконівських кроків – включно з перенаправленням матеріалів, призначених для споживчої економіки, розширенням виробничих потужностей і переглядом екологічних норм, які ускладнюють виробництво військових матеріалів, щоб підготувати промислову базу США до мобілізації.

"Звісно, Вашингтону доведеться збільшити витрати на оборону. Згладжування адміністрацією Байдена витрат на оборону включенням до оборонних законопроєктів внутрішніх соціальних витрат, а також наполягання на тому, щоб кожен долар, витрачений на військові потреби, відповідав долару, витраченому на кліматичну політику або соціальні витрати, – це хибний підхід. Щоб підготуватися до війни, але не збільшувати борг, Вашингтон буде змушений урізати витрати на соціальні програми, які користуються широкою підтримкою населення", – попереджає експерт.

За його словами, ніхто в Конгресі США не хоче говорити літнім виборцям, що їхні пільги скорочуються. Але альтернатива полягає в тому, що одного дня, коли спалахне війна, їм доведеться розповісти, чому їхніх дітей чи онуків відправляють у небезпечні місця без належного озброєння.

"Американські союзники також повинні будуть суттєво активізувати свою діяльність. Війна в Україні спонукала європейських членів НАТО, особливо Німеччину, серйозніше поставитися до питань безпеки. Проте навіть зараз менше третини з них виконують своє зобов'язання витрачати щонайменше 2% ВВП на оборону. Найбільші західноєвропейські члени Альянсу досі не виконали обіцянку, яку вони дали більше року тому на саміті блоку в Мадриді, – розмістити на східному фланзі НАТО підрозділи розміром з бригаду", – констатує Вес Мітчел.

Він зауважує, що всім західним урядам і громадянам доведеться переоцінити пріоритети, які ставлять їхні країни у невигідне становище в майбутній боротьбі. На його думку, американцям нема сенсу прив'язувати себе до поспішної та надзвичайно дорогої кліматичної політики, яка гальмує економічне зростання, в той час як Китай будує вугільні електростанції зі швидкістю дві на тиждень. Європейцям доведеться переосмислити свою огиду до ядерної енергетики; американським прогресистам доведеться переосмислити самообмеження, які обмежують здатність Сполучених Штатів нарощувати виробництво енергії.

"У цьому списку нема легких завдань. Але США та їхні союзники вступають у час важких рішень. Те, що відбувається в Україні та Ізраїлі, здавалося немислимим ще кілька років тому, і в найближчі дні, ймовірно, проблеми наростатимуть. Американцям та їхнім союзникам потрібно починати приводити свої справи до ладу вже зараз, щоб не виявитися неготовими до глобального конфлікту, якщо він настане", – завершує свою статтю Вес Мітчел.

Переклад: iPress