Вартість мистецького твору визначається його насиченістю світлом, тобто цікавою, позитивною, істинною, життєтворчою інформацією. Для цього твір повинен поєднувати захоплюючі події, корисні знання і реалістичні настанови на майбутнє.
І справді, зазвичай витвори мистецтва містять опис пригод, частина з них є наукою, а окремі елементи мають потенціал практичної реалізації. Найбільша концентрація світла досягається тоді, коли ВСІ події несуть навчальний заряд і всі разом є цілісною моделлю для наслідування. Саме таким твором є Добра Новина, або Блага Вість (Євангеліє), на що вказує сама назва. Сила цього твору незмірно зростає завдяки тому, що в ньому описуються не вигадані, а реальні історичні події, що відбулися переважно на території Галілеї з лютого місяця 30 року до кінця березня 31 року. Всі ці події відразу ж захоплюють увагу читача, несуть науково-освітній заряд і є пророчими настановами для практичної реалізації. Що ж це за настанови? Розглянемо найважливіші з них.
ІНІЦІАЦІЯ: ХРЕЩЕННЯ ВОДОЮ І ХРЕЩЕННЯ СВЯТИМ ДУХОМ
Ініціація (від лат. initiare – «починати») – це стрибок на вищий рівень розвитку і започаткування на ньому нового життя, часто з набуттям нового соціального статусу. Ініціація досягається завдяки певному духовному імпульсу, що оформлюється і закріплюється відповідним ритуалом.
Добра Новина починається з опису ініціації і завершується описом ініціації. Спочатку розповідається про ініціацію Ісуса за допомогою обряду омивання водою в Йордані, здійснену Іваном Предтечею. «Він проповідував, кажучи: Слідом за мною йде сильніший від мене, якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця його сандалів. Я вас омивав водою, а Він омиватиме духом Святим» (Марко 1.7–8). На час цього обряду Ісус вже перебував у Просторі волі – у Царстві божому. Іван це бачив і розумів, що виконання обряду омивання є формальністю, проте Ісус наполіг на його важливості: «Тоді Ісус прибув із Галілеї на Йордан до Івана, щоб омитися від нього, але Іван противився Йому, кажучи: Мені треба омитися в Тебе, а Ти приходиш до мене? Ісус у відповідь сказав до нього: Лиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду. І він допускає Його» (Матвій 3.13–15).
Приблизно посередині тексту Доброї Новини розповідається про ініціацію Ісусом своїх учнів у Просторі пригод (Іван 3.22) – на тому ж самому місці (в Переї біля Витавари) з використанням того ж самого обряду омивання водою в Йордані.
У кінці Євангелія розповідається про ініціацію учнів у Просторі волі за допомогою ритуалу сповнення Святим духом: «Як же звечоріло і двері були зачинені там, де були учні, прийшов Ісус і став посередині. І зраділи учні, побачивши Господа. І каже їм Ісус: Як Мене послав Отець, так Я посилаю вас. Сказавши це, дихнув на них і каже їм: Прийміть духа Святого» (Іван 20.19–23). Це й було «омивання духом Святим», що його пророкував Іван на самому початку Доброї Новини.
Ця євангельська настанова наголошує на важливості ініціацій і вказує на послідовність підняття людей у простір Царства Божого: 1) спочатку людина сама повинна піднятися у Простір волі, 2) потім вона знаходить послідовників у Просторі боротьби і піднімає їх у Простір пригод, 3) після цього допомагає їм наповнитися Святим духом (істинними знаннями, радісними емоціями, життєстверджуючою інформацією) і піднятися у Простір волі.
Вихід у новий простір буття – це завжди ініціація. Прикладом ініціації можна вважати перші кроки дитини, перші слова, перше плавання у воді, перший статевий досвід, перший бій. Ініціація складається з трьох частин: 1) підготовка, 2) перехід на вищий рівень, 3) закріплення на цьому рівні.
Для зовнішньої допомоги у здійсненні ініціації використовуються певні усталені і перевірені практикою процедури – обряди (ритуали). Вони застосовуються як для поштовху до освоєння нового досвіду на вищому рівні буття, так і для закріплення людини на цьому рівні. Сам же акт переходу людина здійснює виключно власною волею.
Здійснення Ісусом прихованого походу (з елементами ризику і пригод) з учнями через ворожу Іудею і навчання їх у закритому таборі на дикій природі – це технологія поштовху вгору.
Натомість обряди омивання Ісуса в Йордані, згодом омивання в ньому учнів і, нарешті, обряд сповнення Святим духом на горі в Галілеї – це ритуальні технології закріплення на відповідному рівні буття.
ЗЦІЛЮЮЧЕ ОНОВЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ПРОПОВІДЬ І ВИГНАННЯ БІСІВ
Вихід у Простір волі вимагає духовного, психічного і фізичного оновлення. Для цього Ісус застосовував проповідь і зцілення від хвороб. Зцілення досягається передусім звільненням людини від негативної інформації. Кожна хвороба має специфічний інформаційний згусток. В Євангелії його позначають терміном «злий дух», а очищення від нього ще називають «вигнанням бісів». Звільнення від певного «злого духа» автоматично приводить до звільнення плоті від пов’язаної з ним недуги: «По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство Боже. З ним були дванадцять і деякі жінки, що були оздоровлені ним від злих духів і недуг: Марія, звана Магдалина, з якої вийшло сім бісів, Іванна, жінка Хузи, Іродового управителя, Сусанна та багато інших, що їм помагали зо своїх маєтків» (Лука 8.1–3).
При цьому Ісус заохочував людей здійснювати оновлення свідомо, за власним бажанням і власними силами: «Ісус, обернувшись, побачив її і каже: Дерзай, дочко! Віра твоя спасла тебе. І видужала жінка тієї ж години» (Матвій 9.22). «Ісус, звернувшись до нього, каже: Що хочеш, щоб Я зробив тобі? Сліпий Йому каже: Учителю мій — щоб я прозрів! Сказав Ісус до нього: Іди, віра твоя спасла тебе. І негайно прозрів той, і пішов дорогою за Ним» (Марко 10.46–52).
Якщо ж воля людини була дуже ослаблена, свідомість затемнена, а психіка одержима злими духами, Ісус зцілював людину власною силою без її згоди, як це було у випадку з Гергесинським біснуватим (Марко 5.1–20).
Хвороба – це найчастіше результат неправильного світогляду людини, який породжує хибні думки і помилкові вчинки. По-суті, хвороби та інші життєві проблеми є індикаторами неправильного мислення. Тому для недопущення нових проблем треба не тільки очищувати психіку, а й формувати істинний світогляд. Тому Святий дух – це не тільки Утішитель, що несе радість життя: це ще й Дух істини.
Отже, Євангеліє дає нам настанову активно поширювати навколо Добру Новину про Царство боже, відкривати людям істинний світогляд, навчати їх методам самозцілення, а при потребі – самостійно звільняти їх від злих духів, тобто згустків інформаційного бруду, наповнюючи їхні душі Світлом.
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Добра Новина: настанови для Дітей блискавки
Світ:
Спецтема:
Вартість мистецького твору визначається його насиченістю світлом, тобто цікавою, позитивною, істинною, життєтворчою інформацією. Для цього твір повинен поєднувати захоплюючі події, корисні знання і реалістичні настанови на майбутнє.
20110907085520.jpg
І справді, зазвичай витвори мистецтва містять опис пригод, частина з них є наукою, а окремі елементи мають потенціал практичної реалізації. Найбільша концентрація світла досягається тоді, коли ВСІ події несуть навчальний заряд і всі разом є цілісною моделлю для наслідування. Саме таким твором є Добра Новина, або Блага Вість (Євангеліє), на що вказує сама назва. Сила цього твору незмірно зростає завдяки тому, що в ньому описуються не вигадані, а реальні історичні події, що відбулися переважно на території Галілеї з лютого місяця 30 року до кінця березня 31 року. Всі ці події відразу ж захоплюють увагу читача, несуть науково-освітній заряд і є пророчими настановами для практичної реалізації. Що ж це за настанови? Розглянемо найважливіші з них.
ІНІЦІАЦІЯ: ХРЕЩЕННЯ ВОДОЮ І ХРЕЩЕННЯ СВЯТИМ ДУХОМ
Ініціація (від лат. initiare – «починати») – це стрибок на вищий рівень розвитку і започаткування на ньому нового життя, часто з набуттям нового соціального статусу. Ініціація досягається завдяки певному духовному імпульсу, що оформлюється і закріплюється відповідним ритуалом.
Добра Новина починається з опису ініціації і завершується описом ініціації. Спочатку розповідається про ініціацію Ісуса за допомогою обряду омивання водою в Йордані, здійснену Іваном Предтечею. «Він проповідував, кажучи: Слідом за мною йде сильніший від мене, якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця його сандалів. Я вас омивав водою, а Він омиватиме духом Святим» (Марко 1.7–8). На час цього обряду Ісус вже перебував у Просторі волі – у Царстві божому. Іван це бачив і розумів, що виконання обряду омивання є формальністю, проте Ісус наполіг на його важливості: «Тоді Ісус прибув із Галілеї на Йордан до Івана, щоб омитися від нього, але Іван противився Йому, кажучи: Мені треба омитися в Тебе, а Ти приходиш до мене? Ісус у відповідь сказав до нього: Лиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду. І він допускає Його» (Матвій 3.13–15).
Приблизно посередині тексту Доброї Новини розповідається про ініціацію Ісусом своїх учнів у Просторі пригод (Іван 3.22) – на тому ж самому місці (в Переї біля Витавари) з використанням того ж самого обряду омивання водою в Йордані.
У кінці Євангелія розповідається про ініціацію учнів у Просторі волі за допомогою ритуалу сповнення Святим духом: «Як же звечоріло і двері були зачинені там, де були учні, прийшов Ісус і став посередині. І зраділи учні, побачивши Господа. І каже їм Ісус: Як Мене послав Отець, так Я посилаю вас. Сказавши це, дихнув на них і каже їм: Прийміть духа Святого» (Іван 20.19–23). Це й було «омивання духом Святим», що його пророкував Іван на самому початку Доброї Новини.
Ця євангельська настанова наголошує на важливості ініціацій і вказує на послідовність підняття людей у простір Царства Божого: 1) спочатку людина сама повинна піднятися у Простір волі, 2) потім вона знаходить послідовників у Просторі боротьби і піднімає їх у Простір пригод, 3) після цього допомагає їм наповнитися Святим духом (істинними знаннями, радісними емоціями, життєстверджуючою інформацією) і піднятися у Простір волі.
Вихід у новий простір буття – це завжди ініціація. Прикладом ініціації можна вважати перші кроки дитини, перші слова, перше плавання у воді, перший статевий досвід, перший бій. Ініціація складається з трьох частин: 1) підготовка, 2) перехід на вищий рівень, 3) закріплення на цьому рівні.
Для зовнішньої допомоги у здійсненні ініціації використовуються певні усталені і перевірені практикою процедури – обряди (ритуали). Вони застосовуються як для поштовху до освоєння нового досвіду на вищому рівні буття, так і для закріплення людини на цьому рівні. Сам же акт переходу людина здійснює виключно власною волею.
Здійснення Ісусом прихованого походу (з елементами ризику і пригод) з учнями через ворожу Іудею і навчання їх у закритому таборі на дикій природі – це технологія поштовху вгору.
Натомість обряди омивання Ісуса в Йордані, згодом омивання в ньому учнів і, нарешті, обряд сповнення Святим духом на горі в Галілеї – це ритуальні технології закріплення на відповідному рівні буття.
ЗЦІЛЮЮЧЕ ОНОВЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ПРОПОВІДЬ І ВИГНАННЯ БІСІВ
Вихід у Простір волі вимагає духовного, психічного і фізичного оновлення. Для цього Ісус застосовував проповідь і зцілення від хвороб. Зцілення досягається передусім звільненням людини від негативної інформації. Кожна хвороба має специфічний інформаційний згусток. В Євангелії його позначають терміном «злий дух», а очищення від нього ще називають «вигнанням бісів». Звільнення від певного «злого духа» автоматично приводить до звільнення плоті від пов’язаної з ним недуги: «По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство Боже. З ним були дванадцять і деякі жінки, що були оздоровлені ним від злих духів і недуг: Марія, звана Магдалина, з якої вийшло сім бісів, Іванна, жінка Хузи, Іродового управителя, Сусанна та багато інших, що їм помагали зо своїх маєтків» (Лука 8.1–3).
При цьому Ісус заохочував людей здійснювати оновлення свідомо, за власним бажанням і власними силами: «Ісус, обернувшись, побачив її і каже: Дерзай, дочко! Віра твоя спасла тебе. І видужала жінка тієї ж години» (Матвій 9.22). «Ісус, звернувшись до нього, каже: Що хочеш, щоб Я зробив тобі? Сліпий Йому каже: Учителю мій — щоб я прозрів! Сказав Ісус до нього: Іди, віра твоя спасла тебе. І негайно прозрів той, і пішов дорогою за Ним» (Марко 10.46–52).
Якщо ж воля людини була дуже ослаблена, свідомість затемнена, а психіка одержима злими духами, Ісус зцілював людину власною силою без її згоди, як це було у випадку з Гергесинським біснуватим (Марко 5.1–20).
Хвороба – це найчастіше результат неправильного світогляду людини, який породжує хибні думки і помилкові вчинки. По-суті, хвороби та інші життєві проблеми є індикаторами неправильного мислення. Тому для недопущення нових проблем треба не тільки очищувати психіку, а й формувати істинний світогляд. Тому Святий дух – це не тільки Утішитель, що несе радість життя: це ще й Дух істини.
Отже, Євангеліє дає нам настанову активно поширювати навколо Добру Новину про Царство боже, відкривати людям істинний світогляд, навчати їх методам самозцілення, а при потребі – самостійно звільняти їх від злих духів, тобто згустків інформаційного бруду, наповнюючи їхні душі Світлом.
Продовження: Слово – найпотужніший засіб керування реальністю
В тему:
Галілея і хрестиянство: українські корені
Воанергес: Церква дітей блискавки
Три плани Доброї Новини: пригоди, наука, пророцтво
Добра Новина про Царство боже
Здоров’я людини і простори буття
Відбувся Четвертий збір Арійської Стрілецької Асоціації
Попередні результати колективного читання Живого Слова 6 і 25 числа кожного місяця
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков