Гетманцев хоче, щоб обмінники валют платили щомісяця 80 млн грн податків

Про це Гетманцев повідомив у своєму Телеграм-каналіі. Він порахував, що у разі підтримки ініціативи парламентом бюджет щомісячно отримуватиме фіксовану суму в розмірі 3 мінімальних зарплат за кожний пункт обміну.

Сумарні надходження, за розрахунками Гетманцева, складуть близько одного мільярда гривень на рік.

За словами депутата, зараз в Україні працює близько 4 тис. пунктів обміну. При цьому обмінники у 2021 році сплатили 7 млн грн податку на прибуток.

"Іншими словами, надходження до бюджету з одного пункту обміну становили близько 1700 грн на рік. А це означає, що значна частина грошей в обмінниках пройшла повз армію, пенсіонерів та переселенців у кишені власників обмінників", – написав Гетманцев.

Як пише Forbes.ua, з одного боку, ініціатива про новий податок непогана, з іншого – частина гравців можуть піти у тінь, продовжуючи ухилятись від податків та розхитувати ринок.

Так вважає співзасновник мережі небанківських обмінників Money24 Фрідріх Поллак. На його думку, цей податок має допомогти наповнити бюджет та очистити ринок від неефективних і непрофесійних гравців, знизити невиправдано велику кількість пунктів обміну валюти. Але, припускає він, частина гравців можуть піти у тінь, продовжуючи ухилятись від податків та розхитувати ринок.

І занадто висока вартість ліцензії може призвести до закриття частини обмінників та звільнень працівників. "Величина податку має регулюватися залежно від регіону, адже вона не може бути однаковою у Києві та, наприклад, Житомирі", – резюмує Поллак.

Пропонована сума податку дійсно завелика, згоден співрозмовник з команди ініціаторів законопроєкту. "Ми розраховували, що це буде 3000-5000 грн на місяць, адже 19 500 грн – це для деяких обмінників вся сума прибутку на місяць", – пояснює він. З таким підходом ефект від законопроєкту може бути негативним, припускає він. Валюта з офіційних обмінних пунктів може перекочувати до «мінял», і доведеться купувати її за вищу ціну. Що також негативно вплине на валютний курс.

Податки – не панацея, говорить один з ініціаторів законопроєкту, адже цей ринок потребує розчищення, як банківський у 2015 році. Потрібно встановити реальних власників фінансових компаній, запровадити фінансовий моніторинг та стандарти оснащення і захисту, щоб валюту продавали в обладнаному приміщенні з сейфом, а не в залізній будці на ринку.

"Не думаю, що ця ініціатива стримає «чорний ринок», – говорить казначей одного з найбільших банків, що просив не згадувати його у статті. Одні компанії закриються, але з’являться нові, адже ресурсів адмініструвати такий ринок НБУ не має.

Нагадаємо, що в кінці липня для обмінних пунктів ввели нове правило – не показувати курс обміну валют. Це називалося посиленням вимог до небанківських установ, що здійснюють торгівлю готівковою валютою. Курси валют тепер можна дізнатися тільки в приміщеннях обмінників, а сам процес купівлі/продажу здійснюється з обов'язковим відеоспостереженням.