У ніч на п'ятницю, 13 червня, світ затамував подих: Ізраїль завдав масштабних ударів по десятках військових та ядерних об'єктів на території Ірану. Тель-Авів назвав цю операцію "превентивним ударом" для нейтралізації іранської ядерної загрози, яка, за словами прем'єра Беньяміна Нетаньягу, вийшла на фінішну пряму.
У відповідь Тегеран здійснив масований ракетний обстріл Ізраїлю, назвавши дії супротивника "оголошенням війни". Новий виток багаторічного протистояння ризикує перерости у повномасштабний регіональний конфлікт із непередбачуваними наслідками для глобальної безпеки та економіки.
Від партнерства до ворожнечі: коротка історія конфлікту
Нинішнє гостре протистояння між Ізраїлем та Іраном є відносно недавнім історичним явищем. До 1979 року відносини між двома країнами були зовсім іншими. За часів правління шаха Мохаммеда Рези Пехлеві Іран був однією з небагатьох мусульманських країн, що фактично визнали Ізраїль.
Обидві держави не були арабськими і бачили одна в одній стратегічних партнерів для стримування впливу арабських держав регіону, зокрема Єгипту та Сирії. Цей неофіційний союз, відомий як "доктрина периферії", включав тісну співпрацю у сферах розвідки, військових технологій та енергетики – Іран був головним постачальником нафти до Ізраїлю.
Все кардинально змінилося з Ісламською революцією 1979 року. Аятола Рухолла Хомейні, який прийшов до влади, проголосив новий ідеологічний курс. Ізраїль був названий "Малим Сатаною" (тоді як США отримали статус "Великого Сатани") та імперіалістичним утворенням на Близькому Сході. Тегеран розірвав усі офіційні зв'язки, а ворожість до Ізраїлю стала одним із стовпів нової державної ідеології Ірану.
З 1980-х років конфлікт перейшов у фазу "тіньової" або проксі-війни. Іран став головним спонсором та засновником ліванського угруповання "Хезболла", яке досі є його головним інструментом тиску на північний кордон Ізраїлю.
Також Тегеран надавав підтримку палестинським ісламістським рухам, таким як ХАМАС та "Ісламський джихад". Протягом десятиліть це протистояння проявлялося через теракти, напади та диверсії. Найвідомішими епізодами стали вибухи в посольстві Ізраїлю (1992) та єврейському центрі AMIA (1994) в Буенос-Айресі, відповідальність за які покладають на Іран та "Хезболлу".
На початку 2000-х на перший план вийшла ядерна програма Ірану. Ізраїль, який, за неофіційними даними, сам володіє ядерною зброєю, розглядає можливість появи іранської атомної бомби як екзистенційну загрозу. Це вивело "тіньову війну" на новий рівень: почастішали кібератаки (найвідоміша – вірус Stuxnet, що вразив іранські центрифуги) та точкові ліквідації іранських вчених-ядерників, які приписують ізраїльським спецслужбам.
Громадянська війна в Сирії лише поглибила конфлікт, дозволивши Ірану створити військовий плацдарм поблизу ізраїльських кордонів, що Тель-Авів роками намагався стримати сотнями авіаударів. Таким чином, поточна ескалація є кульмінацією десятиліть прихованої ворожнечі, яка тепер вирвалася назовні.
Превентивний удар: як і чому Ізраїль атакував Іран
Перші удари були завдані близько 3:30 за місцевим часом. За даними Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), в операції взяли участь 200 винищувачів, які вразили понад 100 цілей, використавши більше 330 різних боєприпасів. Головними цілями стали ключові об'єкти іранської ядерної програми та військове командування.
Зокрема, прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив про удари по центру збагачення урану в Натанзі, по науковцях, що працюють над створенням бомби, та по компонентах програми балістичних ракет. Іран підтвердив влучання по заводу в Натанзі, однак запевнив, що радіаційний фон в нормі.
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) також підтвердило, що внаслідок атаки було знищено надземну частину дослідного заводу в Натанзі, де вироблявся уран, збагачений до 60%, а також енергетичну інфраструктуру об'єкта. Також повідомлялося про атаки на ядерні об'єкти в Ісфахані та Фордо.
Військові аналітики відзначають низьку ефективність іранської ППО, яка не змогла запобігти масштабним руйнуванням, попри те, що Ізраїль не приховував своїх намірів. Одним із можливих пояснень може бути те, що Ізраїль діяв не лише з повітря. Джерела в ізраїльських силах безпеки повідомили Reuters, що бойові підрозділи спецслужби "Моссад" провели низку таємних операцій у глибині іранської території, розгортаючи високоточну зброю та використовуючи передові технології проти іранських систем ППО.
Ліквідація іранської верхівки
Одним із найболючіших наслідків ізраїльської атаки стала загибель верхівки військового командування та провідних науковців-ядерників. Це стало безпрецедентним ударом по іранських елітах. Серед убитих:
Хоссейн Саламі, командувач Корпусу вартових ісламської революції (КВІР).
Мохаммад Багері, начальник Генерального штабу збройних сил Ірану.
Амір Алі Хаджизаде, командувач повітряно-космічними силами КВІР, який курував ракетну програму Ірану.
Загалом, за даними джерел Reuters, загинуло щонайменше 20 високопоставлених іранських командирів.
Хосейн Саламі (ліворуч) та Мохаммад Багері (праворуч), 17 квітня 2024 року / Фото: ABEDIN TAHERKENAREH/EPA-EFE/Shutterstock
Крім військових, жертвами стали щонайменше шестеро ключових науковців-ядерників. Іранське агентство Tasnim підтвердило загибель Абдолхаміда Мінучехра, Ахмадрези Золфагарі, Амірхоссейна Фекі, Моталлебізаде, Мохаммада Мехді Техранчі та Ферейдуна Аббасі.
Відповідь Тегерана
Ізраїльська система ППО "Залізний купол" перехоплює десятки ракет, запущених Іраном / Фото: Leo Correa/AP/picture alliance
Реакція Ірану не забарилася. Увечері 13 червня країна завдала масованого ракетного удару по Ізраїлю. Іранський Корпус вартових Ісламської революції заявив, що ракети були запущені по "десятках цілей, військових центрів та авіабаз". Над Тель-Авівом та Єрусалимом пролунали потужні вибухи.
Численні сцени ракетних обстрілів у центральній частині Ізраїлю. Фото: Речник MDA
За даними ізраїльської армії, Іран випустив менш як 100 балістичних ракет. Більшість з них були перехоплені системою ППО, в тому числі за допомоги військових США, або не долетіли до цілей. Проте деякі ракети влучили в будівлі, спричинивши руйнування, зокрема, у місті Рамат-Ган поблизу Тель-Авіва.
Внаслідок атаки поранення отримали близько 35-40 людей, двоє з них перебували у критичному стані. Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що, обстрілявши цивільні об'єкти, Іран перетнув "червоні лінії".
Реакція світу
Світові лідери відреагували на ескалацію по-різному. Президент США Дональд Трамп назвав ізраїльські удари "відмінними" і нагадав, що Іран не скористався шансом укласти ядерну угоду. Видання Axios повідомило, що Трамп таємно схвалив удари, хоча сам президент у розмові з журналістами заявив: "Попередження? Це не було попередження. Ми знали, що відбувається".
Диктаор Володимир Путін у розмові з іранським колегою засудив дії Ізраїлю та закликав розв'язувати питання щодо ядерної програми дипломатичним шляхом.
Тим часом гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі поінформував, що після ізраїльських ударів по іранському об'єкту зі збагачення урану в Натанзі рівень радіоактивного забруднення за його межами "залишився незмінним". "Тип радіоактивного забруднення, присутній всередині об'єкта, переважно альфа-частинки, можна контролювати за допомогою відповідних захисних заходів", - написав Гроссі в соцмережі X.
В Україні з тривогою стежать за подіями. МЗС України висловило занепокоєння, що продовження бойових дій може мати негативні наслідки для міжнародної безпеки. В Києві нагадали, що Іран є союзником Росії та постачає їй зброю для вбивства українців. Голова офісу президента Андрій Єрмак відреагував лаконічно: "Нам своє робити".
Наслідки для України та світової економіки
Вибух у Тель-Авіві під час ракетного удару Ірану / Фото: Tomer Neuberg/AP/picture alliance
Конфлікт миттєво позначився на світових ринках. Ціни на нафту марки Brent підстрибнули на понад 10% через побоювання трейдерів щодо можливого порушення поставок з Близького Сходу.
Для України це має подвійні наслідки. З одного боку, як зазначають аналітики, знищення військового та промислового потенціалу Ірану є позитивним моментом, оскільки режим аятол є важливим союзником Росії. Існує ймовірність, що іранські балістичні ракети, які могли б відправитись до РФ, тепер будуть знищені.
З іншого боку, є і суттєві мінуси. По-перше, зростання цін на нафту грає на руку Росії, дозволяючи їй отримувати надприбутки для фінансування війни проти України. По-друге, війна між Ізраїлем та Іраном, яка ведеться переважно ракетами та безпілотниками, потребуватиме величезної кількості ракет ППО, які "замість нас поїдуть туди", як висловився аналітик Віктор Андрусів.
Наразі ситуація залишається вкрай напруженою. Ізраїльські високопосадовці заявили, що операція проти ядерних об'єктів Ірану далека від завершення і може тривати до 14 днів. Тегеран, своєю чергою, пообіцяв "гіркі й болючі" наслідки. Близький Схід перебуває на порозі великої війни, яка може змінити не лише розклад сил в регіоні, але й вплинути на всю архітектуру глобальної безпеки.
Наші інтереси:
Для України це має подвійні наслідки. З одного боку, як зазначають аналітики, знищення військового та промислового потенціалу Ірану є позитивним моментом, оскільки режим аятол є важливим союзником Росії. Існує ймовірність, що іранські балістичні ракети, які могли б відправитись до РФ, тепер будуть знищені. З іншого боку, є і суттєві мінуси. По-перше, зростання цін на нафту грає на руку Росії, дозволяючи їй отримувати надприбутки для фінансування війни проти України. По-друге, війна між Ізраїлем та Іраном, яка ведеться переважно ракетами та безпілотниками, потребуватиме величезної кількості ракет ППО, які "замість нас поїдуть туди", як висловився аналітик Віктор Андрусів
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Готові дізнатися, чому ваше життя – це як метаморфоз гусениці, але з купою екзистенційних криз і без кокона? У новому подкасті ми розбираємо сім стадій розвитку людини – від крихітного плоду до...
Ізраїль проти Ірану: на Близькому Сході спалахнула нова війна
Категорія:
Світ:
Спецтема:
У ніч на п'ятницю, 13 червня, світ затамував подих: Ізраїль завдав масштабних ударів по десятках військових та ядерних об'єктів на території Ірану. Тель-Авів назвав цю операцію "превентивним ударом" для нейтралізації іранської ядерної загрози, яка, за словами прем'єра Беньяміна Нетаньягу, вийшла на фінішну пряму.
У відповідь Тегеран здійснив масований ракетний обстріл Ізраїлю, назвавши дії супротивника "оголошенням війни". Новий виток багаторічного протистояння ризикує перерости у повномасштабний регіональний конфлікт із непередбачуваними наслідками для глобальної безпеки та економіки.
iiv.jpg
Зміст
Від партнерства до ворожнечі: коротка історія конфлікту
Нинішнє гостре протистояння між Ізраїлем та Іраном є відносно недавнім історичним явищем. До 1979 року відносини між двома країнами були зовсім іншими. За часів правління шаха Мохаммеда Рези Пехлеві Іран був однією з небагатьох мусульманських країн, що фактично визнали Ізраїль.
Обидві держави не були арабськими і бачили одна в одній стратегічних партнерів для стримування впливу арабських держав регіону, зокрема Єгипту та Сирії. Цей неофіційний союз, відомий як "доктрина периферії", включав тісну співпрацю у сферах розвідки, військових технологій та енергетики – Іран був головним постачальником нафти до Ізраїлю.
Все кардинально змінилося з Ісламською революцією 1979 року. Аятола Рухолла Хомейні, який прийшов до влади, проголосив новий ідеологічний курс. Ізраїль був названий "Малим Сатаною" (тоді як США отримали статус "Великого Сатани") та імперіалістичним утворенням на Близькому Сході. Тегеран розірвав усі офіційні зв'язки, а ворожість до Ізраїлю стала одним із стовпів нової державної ідеології Ірану.
З 1980-х років конфлікт перейшов у фазу "тіньової" або проксі-війни. Іран став головним спонсором та засновником ліванського угруповання "Хезболла", яке досі є його головним інструментом тиску на північний кордон Ізраїлю.
Також Тегеран надавав підтримку палестинським ісламістським рухам, таким як ХАМАС та "Ісламський джихад". Протягом десятиліть це протистояння проявлялося через теракти, напади та диверсії. Найвідомішими епізодами стали вибухи в посольстві Ізраїлю (1992) та єврейському центрі AMIA (1994) в Буенос-Айресі, відповідальність за які покладають на Іран та "Хезболлу".
На початку 2000-х на перший план вийшла ядерна програма Ірану. Ізраїль, який, за неофіційними даними, сам володіє ядерною зброєю, розглядає можливість появи іранської атомної бомби як екзистенційну загрозу. Це вивело "тіньову війну" на новий рівень: почастішали кібератаки (найвідоміша – вірус Stuxnet, що вразив іранські центрифуги) та точкові ліквідації іранських вчених-ядерників, які приписують ізраїльським спецслужбам.
Громадянська війна в Сирії лише поглибила конфлікт, дозволивши Ірану створити військовий плацдарм поблизу ізраїльських кордонів, що Тель-Авів роками намагався стримати сотнями авіаударів. Таким чином, поточна ескалація є кульмінацією десятиліть прихованої ворожнечі, яка тепер вирвалася назовні.
Превентивний удар: як і чому Ізраїль атакував Іран
Перші удари були завдані близько 3:30 за місцевим часом. За даними Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ), в операції взяли участь 200 винищувачів, які вразили понад 100 цілей, використавши більше 330 різних боєприпасів. Головними цілями стали ключові об'єкти іранської ядерної програми та військове командування.
Зокрема, прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив про удари по центру збагачення урану в Натанзі, по науковцях, що працюють над створенням бомби, та по компонентах програми балістичних ракет. Іран підтвердив влучання по заводу в Натанзі, однак запевнив, що радіаційний фон в нормі.
Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) також підтвердило, що внаслідок атаки було знищено надземну частину дослідного заводу в Натанзі, де вироблявся уран, збагачений до 60%, а також енергетичну інфраструктуру об'єкта. Також повідомлялося про атаки на ядерні об'єкти в Ісфахані та Фордо.
Військові аналітики відзначають низьку ефективність іранської ППО, яка не змогла запобігти масштабним руйнуванням, попри те, що Ізраїль не приховував своїх намірів. Одним із можливих пояснень може бути те, що Ізраїль діяв не лише з повітря. Джерела в ізраїльських силах безпеки повідомили Reuters, що бойові підрозділи спецслужби "Моссад" провели низку таємних операцій у глибині іранської території, розгортаючи високоточну зброю та використовуючи передові технології проти іранських систем ППО.
Ліквідація іранської верхівки
Одним із найболючіших наслідків ізраїльської атаки стала загибель верхівки військового командування та провідних науковців-ядерників. Це стало безпрецедентним ударом по іранських елітах. Серед убитих:
Хоссейн Саламі, командувач Корпусу вартових ісламської революції (КВІР).
Мохаммад Багері, начальник Генерального штабу збройних сил Ірану.
Амір Алі Хаджизаде, командувач повітряно-космічними силами КВІР, який курував ракетну програму Ірану.
Загалом, за даними джерел Reuters, загинуло щонайменше 20 високопоставлених іранських командирів.
Хосейн Саламі (ліворуч) та Мохаммад Багері (праворуч), 17 квітня 2024 року / Фото: ABEDIN TAHERKENAREH/EPA-EFE/Shutterstock
Крім військових, жертвами стали щонайменше шестеро ключових науковців-ядерників. Іранське агентство Tasnim підтвердило загибель Абдолхаміда Мінучехра, Ахмадрези Золфагарі, Амірхоссейна Фекі, Моталлебізаде, Мохаммада Мехді Техранчі та Ферейдуна Аббасі.
Відповідь Тегерана
Ізраїльська система ППО "Залізний купол" перехоплює десятки ракет, запущених Іраном / Фото: Leo Correa/AP/picture alliance
Реакція Ірану не забарилася. Увечері 13 червня країна завдала масованого ракетного удару по Ізраїлю. Іранський Корпус вартових Ісламської революції заявив, що ракети були запущені по "десятках цілей, військових центрів та авіабаз". Над Тель-Авівом та Єрусалимом пролунали потужні вибухи.
Численні сцени ракетних обстрілів у центральній частині Ізраїлю. Фото: Речник MDA
За даними ізраїльської армії, Іран випустив менш як 100 балістичних ракет. Більшість з них були перехоплені системою ППО, в тому числі за допомоги військових США, або не долетіли до цілей. Проте деякі ракети влучили в будівлі, спричинивши руйнування, зокрема, у місті Рамат-Ган поблизу Тель-Авіва.
Внаслідок атаки поранення отримали близько 35-40 людей, двоє з них перебували у критичному стані. Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що, обстрілявши цивільні об'єкти, Іран перетнув "червоні лінії".
Реакція світу
Світові лідери відреагували на ескалацію по-різному. Президент США Дональд Трамп назвав ізраїльські удари "відмінними" і нагадав, що Іран не скористався шансом укласти ядерну угоду. Видання Axios повідомило, що Трамп таємно схвалив удари, хоча сам президент у розмові з журналістами заявив: "Попередження? Це не було попередження. Ми знали, що відбувається".
Диктаор Володимир Путін у розмові з іранським колегою засудив дії Ізраїлю та закликав розв'язувати питання щодо ядерної програми дипломатичним шляхом.
Тим часом гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі поінформував, що після ізраїльських ударів по іранському об'єкту зі збагачення урану в Натанзі рівень радіоактивного забруднення за його межами "залишився незмінним". "Тип радіоактивного забруднення, присутній всередині об'єкта, переважно альфа-частинки, можна контролювати за допомогою відповідних захисних заходів", - написав Гроссі в соцмережі X.
В Україні з тривогою стежать за подіями. МЗС України висловило занепокоєння, що продовження бойових дій може мати негативні наслідки для міжнародної безпеки. В Києві нагадали, що Іран є союзником Росії та постачає їй зброю для вбивства українців. Голова офісу президента Андрій Єрмак відреагував лаконічно: "Нам своє робити".
Наслідки для України та світової економіки
Вибух у Тель-Авіві під час ракетного удару Ірану / Фото: Tomer Neuberg/AP/picture alliance
Конфлікт миттєво позначився на світових ринках. Ціни на нафту марки Brent підстрибнули на понад 10% через побоювання трейдерів щодо можливого порушення поставок з Близького Сходу.
Для України це має подвійні наслідки. З одного боку, як зазначають аналітики, знищення військового та промислового потенціалу Ірану є позитивним моментом, оскільки режим аятол є важливим союзником Росії. Існує ймовірність, що іранські балістичні ракети, які могли б відправитись до РФ, тепер будуть знищені.
З іншого боку, є і суттєві мінуси. По-перше, зростання цін на нафту грає на руку Росії, дозволяючи їй отримувати надприбутки для фінансування війни проти України. По-друге, війна між Ізраїлем та Іраном, яка ведеться переважно ракетами та безпілотниками, потребуватиме величезної кількості ракет ППО, які "замість нас поїдуть туди", як висловився аналітик Віктор Андрусів.
Наразі ситуація залишається вкрай напруженою. Ізраїльські високопосадовці заявили, що операція проти ядерних об'єктів Ірану далека від завершення і може тривати до 14 днів. Тегеран, своєю чергою, пообіцяв "гіркі й болючі" наслідки. Близький Схід перебуває на порозі великої війни, яка може змінити не лише розклад сил в регіоні, але й вплинути на всю архітектуру глобальної безпеки.
Для України це має подвійні наслідки. З одного боку, як зазначають аналітики, знищення військового та промислового потенціалу Ірану є позитивним моментом, оскільки режим аятол є важливим союзником Росії. Існує ймовірність, що іранські балістичні ракети, які могли б відправитись до РФ, тепер будуть знищені. З іншого боку, є і суттєві мінуси. По-перше, зростання цін на нафту грає на руку Росії, дозволяючи їй отримувати надприбутки для фінансування війни проти України. По-друге, війна між Ізраїлем та Іраном, яка ведеться переважно ракетами та безпілотниками, потребуватиме величезної кількості ракет ППО, які "замість нас поїдуть туди", як висловився аналітик Віктор Андрусів
Зверніть увагу
Від гомо сімплекс до гомо триплекс: невідомі стадії людського розвитку – подкаст на Радіо Гартленд