Вибори в чотирьох мажоритарних округах Кіровоградської області, на відміну від 99-го, мали загальну спільну рису. У всіх означених округах перемогли одіозні кандидати, що мають безпосередній стосунок до старої владної системи і перемогли за рахунок технологій прямого чи опосередкованого підкупу виборців. При чому більшість їх найближчих суперників користувалась тими ж методами.
Вибори в чотирьох мажоритарних округах Кіровоградської області, на відміну від 99-го, мали загальну спільну рису. У всіх означених округах перемогли одіозні кандидати, що мають безпосередній стосунок до старої владної системи і перемогли за рахунок технологій прямого чи опосередкованого підкупу виборців. При чому більшість їх найближчих суперників користувалась тими ж методами.
Так, у 100-му окрузі екс-регіонал Станіслав Березкін переміг екс-регіонала Миколу Онула, у 101-му Михайло Поплавський, який є у списку депутатів, що голосували за «закони диктатури», переміг екс-регіонала Віталія Грушевського (який також голосував за згадані закони), у 102-му скандальний корупціонер Олесь Довгий переміг екс-міністра уряду Януковича Віктора Бойка, а у 103-му окрузі очікувано переміг Анатолій Кузьменко, батько голови Кіровоградської ОДА (останній, будучи екс-регіоналом, також голосував за закони 16-го січня, але під люстрацію чомусь досі не потрапив).
В той же час, жоден з переможців не піде в опозицію. Кожен намагатиметься триматись ближче до влади. Вже сьогодні і Кузьменко-молодший, і Поплавський спростовують своє голосування за закони диктатури. Але офіційно до складу коаліції увійде лише Кузьменко-старший, через своє членство в БПП. Решта і на далі будуть позапартійними і позафракційними. Вплив на місцеву політику, крім Кузьменка, здійснюватиме лише Березкін, який має великий фінансовий інтерес в області.
Але є й позитиви. На виборах засвітились нові молоді обличчя, які в подальшому, якщо не припинятимуть активності, зможуть претендувати на чільні місця в українській політиці. Серед таких варто виділити братів Соловчуків, які балотувались у 100-му (від ВО «Батьківщина» - Леонід) і 101-му (від Народного Фронту – Євген), і отримали досить високі результати. І якщо у 101-му високі відсотки значною мірою пояснюються стрімким підвищенням рейтингу самого Народного Фронту, то у 100-му – виключно активною роботою кандидата.
Також у 100-му окрузі непогано стартував Ярослав Бублик, якого на початку кампанії ніхто серйозно не сприймав. Але йому варто задуматись над тим, щоб приєднатись до однієї з парламентських політичних партій. Те ж саме стосується і Юрія Гульдаса (101-й округ). Його результат в Маловисківському районі свідчить про значний авторитет серед місцевого населення, тому йому слід було б задуматись над парламентською політичною силою, в якій робити подальшу кар’єру.
Дещо здивував результат Олега Голімбієвського. Маючи найбільше переваг на старті, він не зміг перемогти Михайла Поплавського. Схоже, що він не зміг жодним чином скористатись адмінресурсом, а партійного рейтингу виявилось замало, щоб тягатись із фінансами «юного орла». Однак, у будь-якому разі, його робота на окрузі позитивно відобразилась на результатах БПП, а отже, і на авторитеті кандидата в партії.
Результат виборів у 102-му окрузі не став несподіванкою. Олесь Довгий переміг зі значним відривом від «єдиного демократичного» Лавруся. Але скандали навколо цих виборів додали політичної ваги останньому. Також, з поміж інших кандидатів, варто виділити представника від «Волі» і «Самопомочі» Олега Рудницького. Він займав правильну позицію і не виглядав технічним кандидатом Довгого. Ця кампанія може стати для нього гарним заділом на мерські вибори у Світловодську.
Що цікаво, 102-й округ дав аномально високі відсотки «Опозиційному блоку». Майже удвічі більше, ніж у традиційній вотчині регіоналів – Олександрії (округ №103). Якогось логічного пояснення цьому факту я знайти не зміг.
У 103-му окрузі Журавльов очікувано отримав нищівну поразку від Кузьменка. Його результат може дозволити йому завести депутатів від Батьківщини у місцеві ради, однак нічого більшого. А от Віталію Пікуліну від Народного Фронту можна займатись партійним будівництвом – його авторитет в окрузі досить високий.
Також не варто засмучуватись поразкою Андрію Логвину, Анатолію Дорофеєву, Олегу Плохову, Олегу Медвідю. У разі системної громадсько-політичної діяльності в окрузі, вони матимуть гарні шанси на політичну самореалізацію.
Дмитро Сінченко, голова Асоціації Політичних Наук
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...
Кіровоградські висновки з виборів. Частина друга. 100-103 округи.
Вибори в чотирьох мажоритарних округах Кіровоградської області, на відміну від 99-го, мали загальну спільну рису. У всіх означених округах перемогли одіозні кандидати, що мають безпосередній стосунок до старої владної системи і перемогли за рахунок технологій прямого чи опосередкованого підкупу виборців. При чому більшість їх найближчих суперників користувалась тими ж методами.
Вибори в чотирьох мажоритарних округах Кіровоградської області, на відміну від 99-го, мали загальну спільну рису. У всіх означених округах перемогли одіозні кандидати, що мають безпосередній стосунок до старої владної системи і перемогли за рахунок технологій прямого чи опосередкованого підкупу виборців. При чому більшість їх найближчих суперників користувалась тими ж методами.
Так, у 100-му окрузі екс-регіонал Станіслав Березкін переміг екс-регіонала Миколу Онула, у 101-му Михайло Поплавський, який є у списку депутатів, що голосували за «закони диктатури», переміг екс-регіонала Віталія Грушевського (який також голосував за згадані закони), у 102-му скандальний корупціонер Олесь Довгий переміг екс-міністра уряду Януковича Віктора Бойка, а у 103-му окрузі очікувано переміг Анатолій Кузьменко, батько голови Кіровоградської ОДА (останній, будучи екс-регіоналом, також голосував за закони 16-го січня, але під люстрацію чомусь досі не потрапив).
В той же час, жоден з переможців не піде в опозицію. Кожен намагатиметься триматись ближче до влади. Вже сьогодні і Кузьменко-молодший, і Поплавський спростовують своє голосування за закони диктатури. Але офіційно до складу коаліції увійде лише Кузьменко-старший, через своє членство в БПП. Решта і на далі будуть позапартійними і позафракційними. Вплив на місцеву політику, крім Кузьменка, здійснюватиме лише Березкін, який має великий фінансовий інтерес в області.
Читайте: Політичні телепузики, або Підсумки парламентських виборів
Але є й позитиви. На виборах засвітились нові молоді обличчя, які в подальшому, якщо не припинятимуть активності, зможуть претендувати на чільні місця в українській політиці. Серед таких варто виділити братів Соловчуків, які балотувались у 100-му (від ВО «Батьківщина» - Леонід) і 101-му (від Народного Фронту – Євген), і отримали досить високі результати. І якщо у 101-му високі відсотки значною мірою пояснюються стрімким підвищенням рейтингу самого Народного Фронту, то у 100-му – виключно активною роботою кандидата.
Читайте: Шанси кіровоградських «мажорів». Частина друга. 100-й і 101-й округи
Також у 100-му окрузі непогано стартував Ярослав Бублик, якого на початку кампанії ніхто серйозно не сприймав. Але йому варто задуматись над тим, щоб приєднатись до однієї з парламентських політичних партій. Те ж саме стосується і Юрія Гульдаса (101-й округ). Його результат в Маловисківському районі свідчить про значний авторитет серед місцевого населення, тому йому слід було б задуматись над парламентською політичною силою, в якій робити подальшу кар’єру.
Дещо здивував результат Олега Голімбієвського. Маючи найбільше переваг на старті, він не зміг перемогти Михайла Поплавського. Схоже, що він не зміг жодним чином скористатись адмінресурсом, а партійного рейтингу виявилось замало, щоб тягатись із фінансами «юного орла». Однак, у будь-якому разі, його робота на окрузі позитивно відобразилась на результатах БПП, а отже, і на авторитеті кандидата в партії.
Читайте: Кіровоградські висновки з виборів. Частина перша. 99-й округ.
Результат виборів у 102-му окрузі не став несподіванкою. Олесь Довгий переміг зі значним відривом від «єдиного демократичного» Лавруся. Але скандали навколо цих виборів додали політичної ваги останньому. Також, з поміж інших кандидатів, варто виділити представника від «Волі» і «Самопомочі» Олега Рудницького. Він займав правильну позицію і не виглядав технічним кандидатом Довгого. Ця кампанія може стати для нього гарним заділом на мерські вибори у Світловодську.
Читайте: Шанси кіровоградських «мажорів». Частина друга. 102-й і 103-й округи
Що цікаво, 102-й округ дав аномально високі відсотки «Опозиційному блоку». Майже удвічі більше, ніж у традиційній вотчині регіоналів – Олександрії (округ №103). Якогось логічного пояснення цьому факту я знайти не зміг.
У 103-му окрузі Журавльов очікувано отримав нищівну поразку від Кузьменка. Його результат може дозволити йому завести депутатів від Батьківщини у місцеві ради, однак нічого більшого. А от Віталію Пікуліну від Народного Фронту можна займатись партійним будівництвом – його авторитет в окрузі досить високий.
Також не варто засмучуватись поразкою Андрію Логвину, Анатолію Дорофеєву, Олегу Плохову, Олегу Медвідю. У разі системної громадсько-політичної діяльності в окрузі, вони матимуть гарні шанси на політичну самореалізацію.
Дмитро Сінченко, голова Асоціації Політичних Наук
Зверніть увагу
Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?