Користування диктофоном у повсякденному житті

Про існування диктофонів знає багато з людей. Але далеко не всі ними користуються. А даремно. Сфера застосування диктофонів досить широка. Використання диктофона у звичайному житті - річ дуже корисна й потрібна. Він може бути завжди під рукою, якщо необхідна докладна інформація про розмову і без нього просто неможливо під час записування інтерв'ю або переговорів з партнерами чи просто якихось лекцій або конференцій. Оскільки інформації дуже багато і наша пам’ять все не в змозі запам’ятати, тому в таких випадках диктофон незамінна річ. Можна створити свій аудіощоденник чи просто записувати свої враження від якихось подій. Також дуже гарно записувати своїм дітям казки чи вірші, потім вмикати їм, і вони будуть із задоволенням їх слухати. Ми вже всі знаємо про  аудіокниги? Отож і створіть аудіокнигу для своєї дитини самі! Тільки цю аудіокнигу ваша дитина буде слухати з більшою цікавістю, тому що на ній буде записаний ваш голос!

Коротко про історію диктофонів

За останні 20 років звукозаписна апаратура зазнала велику еволюцію від настільних магнітофонів з бобінами вагою 15-20 кг до диктофонів такого малого розміру, що в сірникову коробку можна заховати 3-4 штуки.

На початку 1990-х років до нас  хлинув потік закордонного обладнання, насамперед це були диктофони із записом на стандартну і мікрокасету. Перші диктофони мали час запису до 45 хвилин на стандартну касету і до 30-45 хвилин на мікрокасету. З часом для збільшення тривалості запису виробники внесли до диктофона нові технічні можливості і функції, зокрема «автореверс» - запис на обох сторонах касети без виймання її з диктофона і уповільнення швидкості запису. Правда, в разі ввімкнення даної функції досить істотно знижувалася якість запису, що в деяких умовах робило запис нерозбірливим. Серед оригінальних розробок тих часів можна виділити виріб на базі касетного диктофона Panasonic, коли на звичайну 45-хвилинну касету вдавалося записати 6-8 годин безперервний аудіозапис.

Кінець 1990-х років ознаменувався появою цифрових диктофонів, і почалася «гонка» за тривалість запису, замість півтори-двох годин запису на касетні диктофони на цифрові диктофони можна було записати десятки годин. Чутливість їх мікрофонів рідко перевищувала 1-2 метра.  Моделі і з більш чутливими мікрофонами, але  немаленьких розмірів та з елементами живлення були не зручними. Першими диктофонами, які користувалися визнанням, були диктофони Edic-mini. Вони мали маленькі розміри, хорошу чутливість мікрофонів і більш тривалий час роботи, але  так само не могли застосовуватися в більшості оперативних заходів, зважаючи на малу тривалість запису. Диктофони Edic-mini, що випускаються фірмою «Телесистеми» (м. Зеленоград), випередили інші  і стали доволі якісними. Їх малі розміри, велика тривалість роботи, висока якість запису роблять їх ефективним інструментом в руках професіоналів. Вони коштують від 2000 гривень, але, незважаючи на всі їх переваги, все-таки це ще не професійна техніка. Деякі моделі диктофонів цієї фірми потрапили в «Книгу рекордів Гіннеса» як найменші диктофони в світі. Професійні диктофони мають, як і вищу ціну, так і суттєво кращі технічні характеристики. Як правило, вони не прагнуть до максимально малого розміру, хоча деякі моделі досить малогабаритні, їх головне завдання - це якість запису. Вони мають широкий динамічний діапазон і спеціальні «кодеки», що дозволяє отримати запис дуже високої якості. З відомих моделей такого класу можна відзначити диктофони «Папірус» (виробник фірма "Set-1") і диктофони серії «Гном» (виробник фірма «Центр мовних технологій»). Варто  додати, що диктофони «Гном» мають у своєму функціоналі можливість попередньої шумоочистки звукозапису, яка дозволяє відсікти більшість промислових і побутових шумів.

Що треба знати про диктофони? 

У будь-якому випадку  пристрій повинен бути хорошим і якісним.  Є два види диктофонів – аналоговий та цифровий. Аналоговий - диктофон, в якому запис проводиться на касету. Такі сьогодні можна побачити хіба що в кіно. Всі інші диктофони - цифрові.  Цифрові апарати мають ряд переваг, які недосяжні для їх касетних братів. Зокрема, це стосується опції з'єднання з ноутбуком або комп'ютером, і можливості швидкого завантаження файлів. У них запис проводиться на карту пам'яті (зовнішню або вбудовану), і відрізняються вони лише форматом запису. Головна відмінність цифровиків – це відмінна якість звукового ряду під час відтворення і пристойний об'єм пам'яті. Зручний в роботі і оперативний доступ до інформації, яку можна індексувати, з'єднувати, компонувати і сортувати за вашим бажанням. Можливість швидкої передачі даних на флеш-карту або жорсткий диск сильно полегшує і спрощує роботу, дозволяючи зберігати значні об'єми інформації, вивільняючи власну пам'ять. Є також професійні диктофони, де цифровий сигнал записується на цифрову касету, але для побутових цілей вони занадто дорогі.

Звук може записуватися в стислому або не стислому вигляді. Зазвичай в диктофонах використовуються формати WMA і MP3. Запис у форматі mp3 хороший тим, що записане можна відразу переписати і без обробки слухати на будь-якому mp3-плеєрі, він займає набагато менше місця на диску. Перевага формату wma тільки в тому, що хоча він і займає набагато більше місця на диску, але за рахунок відсутності стиснення  передає все, що записано з мікрофона, без втрат якості. Однак, якщо диктофон забезпечує запис в mp3 з «високим бітрейтом» - різниці в звучанні ви не відчуєте.

Час запису - одна з найважливіших характеристик диктофона. Виробники часто залучають покупців гучними закликами, як «120 годин запису», або «300 годин безперервної роботи». Завжди потрібно цікавитися, що стоїть за такими обіцянками. Час запису визначається як ємністю карти пам'яті, так і форматом запису. Ви, звичайно, знаєте, чим більша ступінь стиснення - тим нижча якість звучання. Для mp3-файлів ступінь стиснення визначається таким параметром, як «бітрейт». При запису голосу потрібно врахувати, з якою метою ви робите запис. Якщо просто записати щось собі на пам'ять, тримаючи диктофон прямо  перед собою - вам підійде і найнижча якість. А от якщо ви записуєте бурхливий диспут  з великою кількістю учасників - вам важливо розрізнити на записі не тільки слова, а й впізнати голос  того, хто їх вимовив, і навіть почути приглушений коментар когось з учасників. У цьому випадку знадобиться висока якість запису (тобто високий бітрейт або низька ступінь стиснення). Виробники, прагнучи збільшити час,  вказаний в рекламі, спеціально вводять режим наднизького бітрейта. І, звичайно, ніхто не назве режими так: 128 кбіт/с - «нормальний», 64 - «поганий», 32 - «дуже поганий», 8 - «жахливий». Швидше назвуть 8 кбіт/с - «хороший», 32 - «поліпшений», 64 - «суперякість», 128 - «супер екстра про». І на упаковці напишуть «48 годин в режимі хорошого запису». Тому, порівнюючи диктофони, орієнтуйтеся на один режим запису, наприклад на 128 кбіт/с - цей режим забезпечує хорошу якість, наприклад, для запису лекцій у великій аудиторії.

Параметр,про який рідко де можна дізнатися, але саме від нього залежить реальний час роботи диктофона. Ніякі батарейки не вічні, і від того на скільки їх вистачить, зрештою залежить - чи вдасться вам записати всі лекції чи ні. Час роботи залежить від ємності батарей (акумуляторів), тому його просто неможливо вказати, а от знаючи споживану потужність можна обчислити реальний час роботи.

Наприклад, споживана потужність диктофона при записі -

600 мВт/год (0,6 Вт/год).

 У вас акумулятори ємністю 1200 мА / год (1 А / год).

Тоді: Загальна потужність для двох акумуляторів =

1,2 А/год * 1,5 В * 2 = 3,6 Вт

 Час роботи = 3,6 Вт/0,6 Вт /год = 6:00.

Чутливість диктофона. Від чутливості диктофона залежить, з якої відстані він зможе записувати голос. Одна справа, коли ви записуєте свої думки чи берете інтерв'ю, тримаючи диктофон перед собою, інша - коли записуєте викладача на лекції чи ще когось на великій відстані.

Тут виробники намагаються заплутати нас в технічних характеристиках, лякаючи різними «+74 дБ», «-58 dBV» для мікрофона. Насправді всі ці дані мають сенс тільки тоді, якщо ви купуєте зовнішній мікрофон для підсилюючої системи, параметри якої знаєте: за ним ви можете розрахувати, яку напругу потрібно подати і на скільки підсилити сигнал, щоб отримати прийнятне звучання. Для диктофонів ці дані мають не більше користі, ніж значення напруги живлення на мікросхемі. Єдиним значущим параметром може бути чутливість, зазначена в метрах, за нею можна дізнатися, на якій максимальній відстані може бути об’єкт, щоб його голос можна було записати. Насправді краще спробувати зробити пробний запис і послухати, на скільки гарним виходить запис.

Деякі важливі функції.

В деяких диктофонах є режим VOX, який автоматично припиняє запис, коли настає тиша, і включає її, коли розмова почалася. Цей режим може бути корисним, наприклад, коли щось розповідаєш  чи начитуєш на диктофон. Коли під час запису зупиняєшся, створюється тиша, тоді пристрій автоматично зупиняється, а коли починаєш читати знову - диктофон вмикається і починає записувати голос.  Зверніть увагу, що активація вмикається не миттєво, і часто початок перших слів пристрій «проковтує». Якщо ви збираєтеся застосовувати активацію голосом, подбайте, щоб диктофон мав регулювання порога активації - тобто, щоб його можна було навчити, яку гучність вважати шумом, а яку - корисним голосом.

Автоматичне регулювання посилення AGC (Automatic gane control). Ця функція автоматично налаштовує рівень посилення мікрофона, залежно від вхідного сигналу. Якщо записувані говорять голосно - вона трохи приглушує звук, якщо починають говорити тихо - збільшує гучність. Може бути корисною, якщо у вас кілька джерел голосу, що говорять по черзі і мають різну гучність (або перебувають на різній відстані від мікрофона).

Режими - SP і LP. Слід  ще зауважити, що записувати інформацію можна в двох режимах-SP і LP, тільки треба мати на увазі, що пам'ять у варіанті LP збільшується на порядок за рахунок зниження якості звуку.

Можливість стерео запису. Зазвичай при записі голосу стереозвучання не потрібне - голос виходить з одного джерела. Але іноді ця функція може бути корисною, наприклад, при записі диспутів. Слід пам'ятати, що для стерео запису потрібно більше місця на диску. І часто вбудований мікрофон забезпечує тільки монофонічний запис, а для стерео-режиму потрібен зовнішній стерео-мікрофон.

Диктофони часто дозволяють робити записи в різних внутрішніх папках. Це може бути корисно, коли ви робите за характером різний запис. Наприклад, записуєте аудіощоденник, а потім начитуєте якусь статтю чи книгу. Щоб потім було зручно шукати матеріали, можна спочатку записувати, наприклад, щоденник в папку «A», а книгу в папку «B».

Зручність управління диктофоном. Це, напевно, вирішальний фактор,  коли обираєте диктофон. У диктофоні може бути скільки завгодно корисних функцій, але якщо доступ до них затруднений, якщо ви не можете швидко отримати інформацію, в якому режимі зараз працює диктофон - всі «навороти» для практичного використання будуть марні.

Що потрібно купити додатково.

Для частої роботи з диктофоном вам буде потрібно 2 комплекти акумуляторів. Навіть якщо диктофон може працювати 24 години - все одно прийде час розрядження, а вона відбувається не миттєво. І потім психологічно завжди корисно мати змінний комплект, щоб думати про записи, а не про те, чи вистачить тобі батарейок.

Акумулятори розрізняються не тільки за типом (розміром), а й за місткістю, вимірюваній в міліампер/годинах,  вказаній на них: чим більша цифра - тим більша місткість (зазвичай продаються від 1200 до 2700 мА/год). Необхідна ємність визначається тільки параметрами диктофона.

 Разом з акумуляторами купується і зарядний пристрій. Вони всі стандартні (єдина відмінність, якщо говорити просто - є легкі і дешеві, які заряджають довго, а є дорогі і важкі, у яких зарядження проходить швидко, з практики - для роботи достатньо дешевої зарядки).

Якщо в комплекті не було навушників - купіть навушники, вони стануть в нагоді для прослуховування записаного в будь-якому людному місці.

Альтернативний диктофон

Є ще один вид диктофонів,  це диктофончик, який є в самому комп'ютері. Для цього запису існує спеціальна безкоштовна програма, яка називається "svrecorder". Це програмка, яку можна скачати безкоштовно з Інтернету. Вона навіть не вимагає установки на комп'ютер. Програма дуже проста у використанні. Що мені в ній сподобалося? Насамперед - це те, що запис проводиться відразу ж на ваш комп'ютер у форматі MP3, тому  запис не потрібно спеціально переводити в інші формати.

Ще один головний плюс - це те, що запис виходить досить гарної якості.  Єдиний мінус, що цей диктофон нікуди не перенесеш. Але, знову ж, якщо приєднання робити не до комп'ютера, а до переносного ноутбука, то цей диктофон перетвориться в той же переносний. Єдине, що ще потрібно для його застосування - купити  мікрофон (якщо в ноутбуці немає вмонтованого).

Де придбати диктофон?

Зараз у нас в Україні дуже поширені диктофони, такі як - "Olympus" та "Zoom". Вони мають дуже непогану якість, великий вибір та доволі доступні ціни.  Купити цю техніку можна в інтернет магазинах, таких як - rozetka.com.ua, "price.ua", а також на сайті "aukro.ua", тут можна придбати як новий товар, так і вживаний. 

Отож,  думаємо, купуємо, записуємо та ділимося своїми враженнями, порадами та записаними книжками, статтями арійського спрямування власним голосом.

Якщо вам сподобалась ця публікація, ви можете підтримати проект
Музика Золотої ери 
грошовими внесками - з приміткою "на музику" і своїми особливими побажаннями - див: 
Модернізуймо Народний Оглядач!