Зображення користувача Ігор Каганець.
Ігор Каганець
  • Відвідувань: 7
  • Переглядів: 7

Марія із Маріуполя на держкордоні з Польщею перечитує список із непрощѐнного і непро̀щеного

Марії із Маріуполя вітер волосся пестить
Марія носить на шиї смерть, ніби натільний хрестик

Переживає: «Хоч би не думали, що начепила таке навмисне»
Марія ту смерть прикриває червоним намистом

Марія тішиться дуже намистом, а ще — зеленими кедами
У неї серце розбите бомбами і ракетами

Шкіра її тонка, за відчуттями — ніби обідрана
Якби ж вона могла плакати, то сльози б лилися відрами

Вона би викричала, нігтями видрала дірку у часопросторі
Багажник Маріїної машини заповнений помстою

Цілеспрямованою, високоточною, контрабандною
Марія кутає помсту у пледик з мультяшними пандами

Рожевий, плюшевий пледик, приємний на дотик
Марія із Маріуполя фотографує рудого котика

Фотографує пташечку, що пролітає над площею
Повільно рухається черга на держкордоні з Польщею

Марія лається: «Чого так довго, ну що там усі стали?»
Маріїн скелет — із найміцнішої азовсталі

Марія думає: «Якщо сьогодні все добре піде —
Доїду до Львова, а завтра уже на південь»

Помста в її багажнику — смертоносна, люта, позазаконна
Марія збирала її поза межами й поза кордонами
України, Польщі, Європи та видимого світу
Марія має тепер багато знайомих, ну, знаєте, звідти,
Куди дід перевозить човном і в дорозі цитує Гомера
Ті знайомі говорять Марії: «І що з того, що ми померли?
У нас тут свій Маріуполь, бач, який гарний
У мертвих теж є що передати для армії
У нас довжелезні списки непро̀щеного й непрощѐнного
Наша помста виросла із домів, що згоріли дощенту
Помстою би вхерачить стерв’ятників, що на згарищі гні̀здяться
Зможеш, Маріє? Ти ж добре знаєшся на логістиці»

І ось Марія на українсько-польському держкордоні
Щебече із прикордонниками, прикордонники мочать коні

Марія сміється, сміх виблискує, мов розсипаються перли
Вона думає: «Як мені зрозуміти – я ще жива чи уже умерла?»

Помста в багажнику в неї холодна, важка, але серце її гріє.
Маріуполь тим часом чекає. Чекає свою Марію.

Марина Пономаренко
Марина Пономаренко
Наші інтереси: 

Пізнаємо український дух.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Вираз «що ти мені коні мочиш?» означає «що ти мені голову морочиш?» – джерело.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Коментарі

Зображення користувача Ігор Каганець.
0
Ще не підтримано

Вираз «що ти мені коні мочиш?» означає «що ти мені голову морочиш?» – джерело.

Все, що робиться з власної волі, – добро!

Зображення користувача Юлія Гаркуша.
0
Ще не підтримано

Поетичний часопис…

Вірш поетеси та співачки з Луцька Тетяни Власової «24 лютого сталося вчора» у виконанні Д.Трегубової.

https://www.youtube.com/watch?v=qVRfcTAHpZg&t=130s