Наше тіло нам не належить. Ми люди тільки на 43%, – професор Каліфорнійського університету

Сьогодні у вчених навіть виникають питання про те, що ж означає бути "людиною". Завдяки цьому можуть з'явитися нові, інноваційні методики лікування.

"Мікроорганізми життєво важливі для вашого здоров'я, - пояснює професор Рут Лей, директор департаменту мікробіомної науки в Інституті Макса Планка. - Ваш організм - це не лише ви самі".

Попри те, як ретельно ви миєтеся, на вашому тілі немає жодного клаптика, який би не був укритий мікроскопічними створіннями.Серед них - бактерії, віруси, гриби та археї (організми, яких спочатку неправильно класифікували як бактерії). А найбільша концентрація цього мікроскопічного життя вирує в темних сутінкових надрах нашого позбавленого кисню кишківника.

Професор Роб Найт з Університету штату Каліфорнія в Сан-Дієґо в інтерв'ю ВВС повідомив: "Ми радше мікроби, ніж люди".

Спочатку вважалося, що мікроби кількісно переважають наші клітини у співвідношенні 10:1.

"Потім було встановлено точніше співвідношення - 1:1. Нині ж, якщо порахувати всі клітини, то виявиться, що ви людина приблизно на 43%", - каже професор Найт.

Але ще більшої поразки ми зазнали генетично.

Геном людини - сукупність генетичних інструкцій, необхідних для людської істоти, - складається з 20 000 вказівок, які називають генами.

Проте якщо скласти докупи всі гени нашого мікробіому, то вийде разюча цифра - від двох до 20 мільйонів генів мікроорганізмів.

Професор Саркіс Мазманьян, мікробіолог з Каліфорнійського технологічного інституту, стверджує: "Ми маємо не лише один геном. Гени нашого мікробіому - це по суті другий геном, що доповнює наш власний, людський.

"На мою думку, людиною нас робить поєднання власної ДНК із ДНК мікробів у кишківнику", - каже вчений.

Було б наївно вважати, що ми носимо в собі так багато мікробного матеріалу, але він зовсім не взаємодіє з нашим організмом і не впливає на нього.

Сьогодні наука прискореними темпами досліджує роль мікробіому в травленні, регулюванні імунної системи, захисті від хвороб й утворенні життєво необхідних вітамінів.

Роб Найт каже: "Ми досліджуємо способи, якими ці крихітні створіння цілковито змінюють наше здоров'я. Донедавна ми й гадки про таке не мали".

Це цілковито нові уявлення про світ мікроорганізмів. Донині ми з мікробами здебільшого ворогували.

Мікробна арена бойових дій

Проти таких шкідників, як віспа, мікобактерії туберкульозу та метицилін-резистентний золотистий стафілокок (MRSA), застосовують зброю - антибіотики та вакцини.

Це чудові ліки, що врятували безліч життів.

Але деяких вчених непокоїть те, що наші атаки на "поганців" завдають непоправної шкоди "хорошим бактеріям".

Від професорки Лей я дізнався, що за останні 50 років ми досягли значних успіхів у боротьбі з інфекційними захворюваннями.

"Але водночас різко зросла кількість випадків автоімунних захворювань і алергії. Це лякає", - додала вона. За словами вченої, "користь досліджень мікробіому очевидна". "Зміни в мікробіомі, що сталися внаслідок нашої успішної боротьби з патогенами, зробили свій внесок у появу цілого комплексу нових захворювань, з якими маємо справу тепер", - додає пані Лей.

З мікробіомом сьогодні також пов'язують такі проблеми, як запальні захворювання кишківника, хворобу Паркінсона, а також дієвість протиракових препаратів й навіть депресію та аутизм.

Інший приклад - ожиріння. Безперечно, немалу роль відіграють спадковість та спосіб життя. Але як щодо бактерій у вашому кишківнику?

Розібратися в цьому питанні може бути нелегко.

Якщо харчуватися винятково бургерами й шоколадом, є ризик ожиріння. Також це вплине на тип мікробів, що ростуть у вашому шлунково-кишковому тракті.

То як дізнатися, чи насправді винуватцями ожиріння є бактерії, що погано розщеплюють їжу?

Професор Найт проводив експерименти на мишах, що народилися в абсолютно стерильних умовах.

Усе їхнє життя минало в середовищі, цілковито позбавленому мікробів.

Ось що каже професор: "Нам вдалося довести таке. Якщо взяти фекалії худої та гладкої людини й перенести ці бактерії мишам, то миша стане худішою чи товстішою - залежно від того, чий мікробіом отримала".

Коли бактерії гладкої людини доповнювали бактеріями худої, це допомагало мишам скинути вагу.

"Усе це дивовижно й надзвичайно. Питання тільки в тому, як тепер використати це відкриття для людей".

Те, що мікроорганізми можуть стати новою формою ліків, - джерело великих сподівань для дослідників. Робоча назва наразі - "лікувальні бацили".

Золота жила з інформацією

З доктором Тревором Лоулі я познайомився в Інституті Сенгера (Wellcome Trust Sanger Institute), де вчений намагається виростити цілісний мікробіом з мікроорганізмів, узятих від здорових та хворих пацієнтів.

"Під час хвороби людині може не вистачати певних мікроорганізмів. Наш задум полягає в тому, щоби ввести їх наново", - каже він.

За словами доктора Лоулі, існує вже достатньо доказів того, що відновлення мікробіому людини "може справді вести до ремісії" при таких хворобах, як виразковий коліт (одне з запальних захворювань кишківника).

"Думаю, у випадку багатьох захворювань, які ми вивчаємо, для лікування знадобиться чітко встановлена комбінація мікроорганізмів (від 10 до 15), які ми будемо пересаджувати пацієнтові", - додає він.

Поки що мікробна медицина перебуває на початкових стадіях розвитку. Але деякі вчені вважають, що невдовзі спостереження за нашим мікробіомом стане буденною справою - і коричневою золотою жилою, в якій міститься цінна інформація про наше здоров'я.

"У це важко повірити, але одна чайна ложка ваших фекалій містить більше даних з ДНК цих мікробів, ніж могла би вмістити ціла тонна DVD-дисків", - каже професор Найт.

"І щоразу, коли ви, умовно кажучи, "скидаєте дані", ця інформація просто змивається в унітаз. Сподіваємося, в недалекому майбутньому під час змивання ця інформація буде миттєво зчитуватися, і ви будете в курсі, є у вас проблеми зі здоров'ям чи немає", - вважає вчений.

І додає: "Гадаю, такий винахід стане справжнім проривом".

Автор: Джеймс Галлахер, ведучий програми "The Second Genome" (Другий геном), BBC Radio 4