Пізнаємо Україну: Кам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільський невеличке містечко, що мальовничо розкинулось на кам'янистих схилах річки Смотрич.

Одне з Семи чудес України, третє на історико-культурним значенням українське місто, після Києва та Львова.

Місто славне багатовіковою історією козацьких перемог, адже це наймогутніша в Європі неприступна фортеця. 

Сучасний Кам'янець здивує туриста не лише грандіозними будовами, що  стали перепоною на шляху ворога.  

Місто запрошує молодіжними розвагами і цікавинками.

Тут тобі і спуск по тросу через урвище понад 60 метрів (довжина шляху 187 метрів), тут можна взяти в оренду велосипед, щоб непоспішаючи прокататись  крутими вуличкам, що звиваються вгору-вниз.

Вигляд на каньйон, глибиною 60 метрів. Через це урвище протягнуті троси. Екстремали тут можуть полоскотати собі нерви, пролітаючи над прірвою.

Над містом кружляють екскурсійні літаки, а річкою курсують чудернацькі машини-амфібії. Дізнатись історію можна, приєднавшись до екскурсійного автобуса-кабриолета, який регулярно  здійснює поїздки історичною частиною міста.  

Центральний парк облюбувала пара білих лебедів. Все пронизано атмосферою кохання і доброзичливості.

Центральний "парк закоханих" з каскадали озер і потічків

 

В цій хатинці на воді лебідка висиджує пташенят – дуже зворушливо

І ми тут були...

Це парасолька - сонячна батарея. Можна підзарядити телефон якщо сів акумулятор

А це – диво-фонтанчики, що пробиваються просто з-під землі. Таких у парку багато

Кам'яна вежа на території фортеції. Тут був ув'язнений Устим Кармелюк

Подвір'я фортеці

Дуже шкода, що наша поїздка була розрахована тільки на один день. Хоча з іншого боку, це може бути тільки початком-приманкою для подальшого освоєння України.

Хотинська фортеця

А це, ой це вже зовсім інша історія – Хотинська фортеця, яка настільки вразила мене величчю, красою і історіями, що я просто роззявивши рота ходила за екскурсоводом і не встигала робити фото.

Все цікаве про  Хотин можна знайти в інтернеті, але краще – відвідайте невеличке містечко на Буковині і доторкніться  до історії.

Саме так, до цієїї історії можна і навіть бажано торкнутись. Тільки уявіть, що по віковічній бруківці гарцювали копита коней славетних козарлюг, чимчикували ніжки шляхетних середньовічних панянок, а тепер - ходимо ми.