Андрій Білецький, який в березні 2025 року став командиром Третього армійського корпусу ЗСУ, розказав про технологічні переваги у нинішній війні та роль довіри у війську. На його думку, дуже важливо займатися розвитком НРК, БПЛА та систем ППО. Для подолання проблем СЗЧ і мобілізації важливо реформувати навчальну підготовку, зміцнювати сержантський корпус та забезпечувати справедливе лідерство.
Перемога потребує технологічної переваги та довіри у війську, каже Андрій Білецький. Він розказав про тактику «інфільтрації» ворога, що суттєво ускладнює оборону, оскільки вона спрямована на дестабілізацію тилів та позбавлення української піхоти підтримки. Третій Армійський корпус зараз, до речі, тримає найбільшу ділянку фронту.
Росіяни відправляють малі групи по дві-три особи (часто це іноземні найманці або «асоціальні низи»), які намагаються просочитися на максимальну глибину, інколи на 7–8 км за передній край. Це не є класична військова інфільтрація спецпризначенців, а масоване «просочування» людським ресурсом.
Коли ворожі групи опиняються в тилу, українське командування змушене відтягувати засоби підтримки далі від фронту, через що піхота на передньому краї залишається «сам на сам» з противником. Це критично знижує ефективність оборони та ускладнює логістику (підвезення боєприпасів, коптерів тощо). Наявність «плям» інфільтрації за спиною українських бійців робить ділянку фронту нестабільною.
За словами Білецького, успішна боротьба з інфільтрацією дозволила втримати місто Лиман, попри песимістичні прогнози аналітиків.
Росіяни покладають великі надії на відновлення «зеленки» (весняної рослинності), щоб знову зробити цю тактику ефективною.
Андрій Білецький у своєму інтерв'ю також зупинився на проблемі СЗЧ (самовільного залишення частини). Реальні цифри вищі за офіційні, стверджує Білецький. Втрати у війську через СЗЧ значно вищі, ніж безповоротні втрати на фронті. Якби вдалося повернути 200 000 людей, які перебувають у СЗЧ, це могло б змінити ситуацію на фронті на 180° і навіть дозволило б наступати.
У 3-й штурмовій бригаді кількість СЗЧ рекордно низька – близько 13 випадків на місяць. При цьому близько 75% (3/4) людей гарантовано повертаються в підрозділ. Третій армійський корпус також має найменший показник СЗЧ серед інших корпусів.
На думку Білецького, головною причиною СЗЧ є відсутність довіри між солдатом і командуванням. Серед інших факторів він виділив несправедливість (коли солдати бачать, що їх карають за проступки, а начальників за аналогічні дії не карають), погане командування, ставлення до людей «як до худоби» та прийняття негуманних або безглуздих рішень.
Велика кількість людей втікає ще з етапу підготовки, навіть не встигнувши втомитися від фронту, через низьку якість навчання та демотивованих інструкторів.
Іноді люди йдуть у СЗЧ просто через величезний стрес (наприклад, щоб «піти в запій»).
Білецький наголошує, що простого рішення не існує, що це тривала комплексна робота, яка передбачає створення атмосфери довіри та братерства: коли боєць відчуває, що товариші його не підведуть, це стає «якорем», який тримає його в підрозділі.
2. Людське ставлення: Забезпечення нормальних умов служби, логіка в прийнятті рішень та мінімальна справедливість у покараннях для всіх ланок.
3. Якісна підготовка: Реформування навчальних центрів, залучення бойових інструкторів (наприклад, поранених штурмовиків) та виховання сержантського корпусу.
4. Розвиток сержантського корпусу: Наявність «старшого товариша», який знає справу і поведе за собою, критично знижує бажання залишити підрозділ.
Білецький підкреслив, що кожен, хто йде у СЗЧ, фактично підставляє своїх побратимів. На тих, хто залишився, різко зростає бойове навантаження: замість 40 днів люди можуть сидіти на позиціях по 60 діб. Втомлена людина частіше помиляється, що веде до нових втрат.
Андрій Білецький розповів, що ППО 3-го армійського корпусу наразі посідає перше місце в Україні за кількістю збитих цілей серед аналогічних підрозділів. На початку повномасштабного вторгнення ППО сухопутних військ почало «відмирати», оскільки російська авіація перестала залітати в зону ураження ПЗРК, і фахівців переводили в піхоту. Білецький залучив до ППО колишніх штурмовиків з 2-го штурмового батальйону, які запропонували абсолютно новий підхід до сучасних повітряних цілей (дронів та «крил»).
Для виявлення цілей підрозділ почав шукати нестандартні засоби. Свій перший трикоординатний радар вони придбали у Ватикану – там він виконував антидронові функції, але зламався, і українські фахівці його відновили. Зараз у корпусу є щільне радіополе, яке покриває зону виконання завдань на всю глибину.
На відміну від багатьох інших з'єднань, у 3-му корпусі ППО не є автономним для кожної бригади. Створена єдина жорстка система управління ППО корпусу, що значно підвищує ефективність. Система базується не на радянських підручниках, а на сучасних розробках, які в деяких аспектах ідуть далі за НАТОвські настанови. Західні партнери вже приїжджають до підрозділу вивчати цей досвід.
Ефективна робота ППО на фронті дозволяє збивати «шахеди» ще на підльоті, не пропускаючи їх углиб країни. Наприклад, в одну з ночей лютого 2024 року корпус збив близько 10% усіх «шахедів», випущених по Україні. Це допомагає розвантажити стратегічне ППО (як-от «Patriot» чи «S-300»), щоб вони могли зосередитися на збитті ракет, а не витрачати дорогі запаси на дрони.
Він назвав це дуже показовою ситуацією. Білецький зазначив, що не планує «брати на віру» версію поліції, оскільки вона кілька разів змінювалася. Спочатку повідомляли про затримання «небезпечного кілера», потім – про вилучення трофейної зброї (АК-12), а згодом – про виявлення 5 кг наркотиків, у що не вірять місцеві жителі.
Причина конфлікту – «земельні схеми» місцевих латифундистів. Корупційна схеміа поширена по всій країні. Місцеві латифундисти через депутатів виділяють ветеранам землю з вимогою віддати її в оренду бізнесменам за безцінь (наприклад, 300 доларів або кілька мішків борошна). Начальник поліції міг бути у змові з місцевими латифундистами.
Білецький наголосив, що люди, які повернулися з фронту, мають інше поняття про справедливість та власну гідність. Трагедія стала наслідком ігнорування цієї справедливості з боку місцевої влади та силовиків. Показником серйозності ситуації стала реакція ветеранської спільноти: у Черкасах на протест вийшло понад 500 ветеранів.
Білецький вважає, що розслідування має бути максимально публічним. Якщо підтвердиться версія про земельні махінації, відповідати мають конкретні негідники, які створили ці умови. Якщо держава не забезпечить загальну справедливість, люди чинитимуть «народну справедливість» так, як вважатимуть за потрібне.
Білецький підсумував, що в цій ситуації немає позитивних героїв, оскільки вбивство поліцейських не може бути нормою, але закликав знайти справжніх винуватців, які спровокували цей конфлікт.
Наші інтереси:
Потрібно відновити довіру у війську, а державі потрібно забезпечити справедливість.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Метафізичне ядро Скандинавської міфології є найактуальнішим компонентом Гіперборійської традиції – системи знань про заснування нового світу та перехід людини до стану надлюдини. У новому епізоді...
Андрій Білецький: Поміняти офіцерський корпус, розвивати сержантський склад, відновити довіру – наші головні завдання (+відео)
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Андрій Білецький, який в березні 2025 року став командиром Третього армійського корпусу ЗСУ, розказав про технологічні переваги у нинішній війні та роль довіри у війську. На його думку, дуже важливо займатися розвитком НРК, БПЛА та систем ППО. Для подолання проблем СЗЧ і мобілізації важливо реформувати навчальну підготовку, зміцнювати сержантський корпус та забезпечувати справедливе лідерство.
260208-bileckyy.jpg
Перемога потребує технологічної переваги та довіри у війську, каже Андрій Білецький. Він розказав про тактику «інфільтрації» ворога, що суттєво ускладнює оборону, оскільки вона спрямована на дестабілізацію тилів та позбавлення української піхоти підтримки. Третій Армійський корпус зараз, до речі, тримає найбільшу ділянку фронту.
Росіяни відправляють малі групи по дві-три особи (часто це іноземні найманці або «асоціальні низи»), які намагаються просочитися на максимальну глибину, інколи на 7–8 км за передній край. Це не є класична військова інфільтрація спецпризначенців, а масоване «просочування» людським ресурсом.
Коли ворожі групи опиняються в тилу, українське командування змушене відтягувати засоби підтримки далі від фронту, через що піхота на передньому краї залишається «сам на сам» з противником. Це критично знижує ефективність оборони та ускладнює логістику (підвезення боєприпасів, коптерів тощо). Наявність «плям» інфільтрації за спиною українських бійців робить ділянку фронту нестабільною.
За словами Білецького, успішна боротьба з інфільтрацією дозволила втримати місто Лиман, попри песимістичні прогнози аналітиків.
Росіяни покладають великі надії на відновлення «зеленки» (весняної рослинності), щоб знову зробити цю тактику ефективною.
Андрій Білецький у своєму інтерв'ю також зупинився на проблемі СЗЧ (самовільного залишення частини). Реальні цифри вищі за офіційні, стверджує Білецький. Втрати у війську через СЗЧ значно вищі, ніж безповоротні втрати на фронті. Якби вдалося повернути 200 000 людей, які перебувають у СЗЧ, це могло б змінити ситуацію на фронті на 180° і навіть дозволило б наступати.
У 3-й штурмовій бригаді кількість СЗЧ рекордно низька – близько 13 випадків на місяць. При цьому близько 75% (3/4) людей гарантовано повертаються в підрозділ. Третій армійський корпус також має найменший показник СЗЧ серед інших корпусів.
На думку Білецького, головною причиною СЗЧ є відсутність довіри між солдатом і командуванням. Серед інших факторів він виділив несправедливість (коли солдати бачать, що їх карають за проступки, а начальників за аналогічні дії не карають), погане командування, ставлення до людей «як до худоби» та прийняття негуманних або безглуздих рішень.
Велика кількість людей втікає ще з етапу підготовки, навіть не встигнувши втомитися від фронту, через низьку якість навчання та демотивованих інструкторів.
Іноді люди йдуть у СЗЧ просто через величезний стрес (наприклад, щоб «піти в запій»).
Білецький наголошує, що простого рішення не існує, що це тривала комплексна робота, яка передбачає створення атмосфери довіри та братерства: коли боєць відчуває, що товариші його не підведуть, це стає «якорем», який тримає його в підрозділі.
2. Людське ставлення: Забезпечення нормальних умов служби, логіка в прийнятті рішень та мінімальна справедливість у покараннях для всіх ланок.
3. Якісна підготовка: Реформування навчальних центрів, залучення бойових інструкторів (наприклад, поранених штурмовиків) та виховання сержантського корпусу.
4. Розвиток сержантського корпусу: Наявність «старшого товариша», який знає справу і поведе за собою, критично знижує бажання залишити підрозділ.
Білецький підкреслив, що кожен, хто йде у СЗЧ, фактично підставляє своїх побратимів. На тих, хто залишився, різко зростає бойове навантаження: замість 40 днів люди можуть сидіти на позиціях по 60 діб. Втомлена людина частіше помиляється, що веде до нових втрат.
Андрій Білецький розповів, що ППО 3-го армійського корпусу наразі посідає перше місце в Україні за кількістю збитих цілей серед аналогічних підрозділів. На початку повномасштабного вторгнення ППО сухопутних військ почало «відмирати», оскільки російська авіація перестала залітати в зону ураження ПЗРК, і фахівців переводили в піхоту. Білецький залучив до ППО колишніх штурмовиків з 2-го штурмового батальйону, які запропонували абсолютно новий підхід до сучасних повітряних цілей (дронів та «крил»).
Для виявлення цілей підрозділ почав шукати нестандартні засоби. Свій перший трикоординатний радар вони придбали у Ватикану – там він виконував антидронові функції, але зламався, і українські фахівці його відновили. Зараз у корпусу є щільне радіополе, яке покриває зону виконання завдань на всю глибину.
На відміну від багатьох інших з'єднань, у 3-му корпусі ППО не є автономним для кожної бригади. Створена єдина жорстка система управління ППО корпусу, що значно підвищує ефективність. Система базується не на радянських підручниках, а на сучасних розробках, які в деяких аспектах ідуть далі за НАТОвські настанови. Західні партнери вже приїжджають до підрозділу вивчати цей досвід.
Ефективна робота ППО на фронті дозволяє збивати «шахеди» ще на підльоті, не пропускаючи їх углиб країни. Наприклад, в одну з ночей лютого 2024 року корпус збив близько 10% усіх «шахедів», випущених по Україні. Це допомагає розвантажити стратегічне ППО (як-от «Patriot» чи «S-300»), щоб вони могли зосередитися на збитті ракет, а не витрачати дорогі запаси на дрони.
Андрій Білецький також прокоментував випадок, який стався на Черкащині, у селі Нехворощ поблизу Корсунь-Шевченківського 27 січня, коли загинули четверо поліцейських та ветеран війни Сергій Русінов.
Він назвав це дуже показовою ситуацією. Білецький зазначив, що не планує «брати на віру» версію поліції, оскільки вона кілька разів змінювалася. Спочатку повідомляли про затримання «небезпечного кілера», потім – про вилучення трофейної зброї (АК-12), а згодом – про виявлення 5 кг наркотиків, у що не вірять місцеві жителі.
Причина конфлікту – «земельні схеми» місцевих латифундистів. Корупційна схеміа поширена по всій країні. Місцеві латифундисти через депутатів виділяють ветеранам землю з вимогою віддати її в оренду бізнесменам за безцінь (наприклад, 300 доларів або кілька мішків борошна). Начальник поліції міг бути у змові з місцевими латифундистами.
Білецький наголосив, що люди, які повернулися з фронту, мають інше поняття про справедливість та власну гідність. Трагедія стала наслідком ігнорування цієї справедливості з боку місцевої влади та силовиків. Показником серйозності ситуації стала реакція ветеранської спільноти: у Черкасах на протест вийшло понад 500 ветеранів.
Білецький вважає, що розслідування має бути максимально публічним. Якщо підтвердиться версія про земельні махінації, відповідати мають конкретні негідники, які створили ці умови. Якщо держава не забезпечить загальну справедливість, люди чинитимуть «народну справедливість» так, як вважатимуть за потрібне.
Білецький підсумував, що в цій ситуації немає позитивних героїв, оскільки вбивство поліцейських не може бути нормою, але закликав знайти справжніх винуватців, які спровокували цей конфлікт.
Потрібно відновити довіру у війську, а державі потрібно забезпечити справедливість.
Зверніть увагу
Куди спрямовано спис Одіна? Езотерика для героїв (подкаст)