Понівечена, скривджена і зраджена,
Змордована холуями продажними
І пасинків брехнею осоромлена,
Але – прекрасна, але – не зломлена!
В котел розпечений катами кинута,
Іуд збіговиськом всякчас відринута
І правди слова в ганьбі полишена,
Та попри все це – ще більш возвишена!
І приголомшена лукавих ницістю,
Тих вороженьок, нащадків підлості,
А славу, славу, в боях здобутую,
Ти бачиш раптом цепом закутую.
Скорботна Мати в Тобі ховається,
А серце люто так болем крається,
Кричить від болю, бо хряки-пасинки
Шматують Тебе, бариги ласії.
Та силу міцнячи, в кулак збираючи,
І людство будячи, і мир спасаючи,
До Волі-Істини собою линеш Ти,
Щоб від облуди цей світ очистити.
Жертовно кров’ю в серцях омитая,
Синів руками від зайд укритая,
Ти сяєш неба благою вісткою,
Країна наша, Душа Пречистая…
Наталка Артанія Кобза
21 вересня 2014 р.
Дякую, п. Наталю, за чудовий вірш.
Є питання до такого рядка: “Іуд збіговиськом всяк час відринута”. Може, “всяк час” разом, тобто у значенні постійно. Відринута — це покинута, забута? Чи як? Не можу вловити змісту цього рядка.
Творімо разом мову Сенсар!
Коментарі
Дякую, п. Наталю, за чудовий вірш.
Є питання до такого рядка: “Іуд збіговиськом всяк час відринута”. Може, “всяк час” разом, тобто у значенні постійно. Відринута — це покинута, забута? Чи як? Не можу вловити змісту цього рядка.
Творімо разом мову Сенсар!
Пані Оксано, перш за все, дякую за Вашу увагу. Про "відринута": скоріше, в значенні відторгнута, зневажена. ("Всякчас" - так, поправила.) А взагалі, коли йде віршовий потік, спочатку я записую, а потім розбираюся з тим, що прийшло)) Деякі місця потім удосконалюю. Ваші зауваження/уточнення ціную. Ще раз дякую.
Sapienti sat.