Оскільки зима уповільнює темп бойових дій на полі бою, РФ та Україна роблять ставку на кампанії проти енергетичних активів один одного, щоб вийти з патової ситуації у війні. Далеко від лінії фронту Росія та Україна ведуть запеклу паралельну війну за енергетичні активи одна одної, яка може змусити до переговорів більше, ніж будь-які міжнародні дипломатичні зусилля.
Українці обстрілюють російські цілі. Фото: Tyler Hicks/The New York Times
Ця боротьба стала в центрі уваги останніми днями, коли Сполучені Штати та Європа оголосили про нові широкі санкції проти російської нафтової промисловості, яка є життєвою силою військової машини Кремля, пише The New York Times.
Україна докладає зусиль, щоб об'єднати міжнародні дії проти енергетичної економіки Росії, одночасно вводячи те, що вона називає своїми «довгостроковими санкціями»: удари дронів, які завдали шкоди десяткам російських нафтопереробних заводів.
Ціллю Росії є українська електроенергетична та газова інфраструктура, яку вона неодноразово атакувала в рамках руйнівної кампанії напередодні зими. Експерти вважають, що метою є паралізувати здатність України функціонувати та підірвати волю її народу до продовження війни.
Чи піддасться будь-яка зі сторін економічному тиску, невідомо. Але, на думку аналітиків, кожна зі сторін розглядає свої енергетичні атаки як стратегічний важіль для виходу з патової ситуації й досі не піддається миротворчим зусиллям адміністрації Трампа.
Коли ці зусилля нещодавно активізувалися, переговори про закінчення війни залежали від реалій на полі бою. З огляду на те, що російські війська завойовували українську територію, хоч і повільно та великою ціною, Москва наполягала на укладенні угоди, яка вимагала від України віддати всі втрачені нею території та частину тих, які Україна ще контролює. Україна назвала це неприйнятним і наполягала на припиненні вогню, яке б заморозило поточну лінію фронту, але Кремль відхилив цю пропозицію.
Очікується, що Росія продовжуватиме наступати на полі бою. Але оскільки зима уповільнює темп наземних бойових дій, голі дерева зменшують укриття для військ, а холодна погода ускладнює логістику, енергетична боротьба, ймовірно, залишиться найактивнішим фронтом у найближчі місяці.
Пан Ярабік назвав ці заходи – перші серйозні каральні дії президента Трампа проти Росії після місяців погроз – способом тиску на Кремль, щоб той припинив атаки та розглянув можливість обмеженого перемир'я щодо енергетичних об'єктів.
Експерти кажуть, що Росія може вирішити терпіти санкції, не змінюючи своїх військових цілей. Москва неодноразово демонструвала здатність пережити західні санкції, покладаючись на інших торгівельних партнерів, таких як Китай та Індія, а також використовуючи лазівки та приховані канали для ухилення від обмежень.
Проте рішення Трампа про введення санкцій йде далі, ніж попередні міжнародні заходи, оскільки націлене на серце російського багатства – нафтову промисловість, яка щодня приносить сотні мільйонів доларів. Цей крок відрізає компанії від більшої частини світової фінансової системи й супроводжується погрозою накласти санкції на тих, хто продовжує купувати російську нафту.
Аналітики оцінюють, що «Роснефть» і «Лукойл» забезпечують приблизно половину виробництва сирої нафти в Росії, і кажуть, що внесення їх до чорного списку може спонукати важливих покупців, таких як Індія, скоротити імпорт.
Без цих коштів Росії може стати складніше замінити втрачене бойове обладнання та продовжувати виплачувати великі суми новобранцям.
Сигналом зростаючого економічного тиску є те, що військові витрати Росії, за прогнозами, наступного року вперше з початку війни зменшаться.
Президент Росії Владімір Путін визнав 23 жовтня, що санкції завдадуть шкоди його економіці, але наголосив, що вони не вплинуть на розрахунки Кремля щодо війни. У відповідь Трамп висловив думку, що через півроку, коли санкції почнуть даватися взнаки, Путін може змінити свою думку.
Окрім економічних заходів, далекі удари України по нафтопереробних заводах до минулого місяця знищили або пошкодили близько 20 відсотків нафтопереробних потужностей Росії. Це спричинило серйозний дефіцит бензину в декількох регіонах.
Україна також націлилася на військово-промисловий комплекс Росії, щоб обмежити здатність Москви проводити атаки. 21 жовтня українські військові заявили, що використовували далекобійні ракети західного виробництва Storm Shadow для удару по заводу, який виробляв вибухівку та ракетне паливо. Ракети використовують американську супутникову інформацію, що свідчить про те, що США санкціонували їх використання в Росії.
Київ наполягає на отриманні американських ракет «Томагавк», які могли б розширити можливості завдавати ударів вглиб території Росії. Трамп поки що не схвалив це прохання, а Путін висловлює все більш рішучі застереження проти цього.
Але, завдаючи ударів по Росії, Україна також мусить витримувати кампанію Москви з нанесення ударів великої дальності по українській енергетичній інфраструктурі. За словами експертів, мета полягає в тому, щоб занурити населення в холод і темряву, підірвавши моральний дух і порушивши економічну діяльність.
Протягом останнього тижня Україна почала вводити надзвичайні відключення електроенергії по всій країні, щоб впоратися з дефіцитом електроенергії, спричиненим атаками на електростанції та підстанції. Чернігів, місто з населенням 270 000 осіб, зіткнувся з повними відключеннями електроенергії, які зупинили громадський транспорт і порушили водопостачання через втрату електроенергії на насосних станціях.
Росія націлилася на енергетичну інфраструктуру України з першого року війни, часто завдаючи атаки до початку зими, коли попит на електроенергію досягає піка. Згодом українці пристосувалися, покладаючись на невеликі генератори та батареї, щоб вижити.
Цього року Росія розширила свою кампанію по ударах по газовій інфраструктурі України, яка забезпечує більшу частину системи опалення країни, після того, як Київ припинив пропускати російський газ через територію України.
Недавні атаки на газові об'єкти вивели з ладу приблизно 60 відсотків виробничих потужностей України, а також низку компресорних станцій, необхідних для перекачування газу, що вже був накопичений. Кілька міст відклали ввімкнення централізованого опалення в житлових будинках, щоб впоратися з дефіцитом газу. Зростають побоювання, що багато домогосподарств можуть залишитися без достатнього опалення цієї зими в країні, де температура нижче нуля може триматися тижнями.
«Сьогодні ми стикаємося з викликом пережити найскладніший опалювальний сезон за всі роки повномасштабної війни», – заявив 23 жовтня мер Києва Віталій Кличко.
Заводи ризикують закритися через дефіцит електроенергії та зростання вартості електроенергії. Якщо дефіцит енергії триватиме, це може спонукати ще більше українців емігрувати, що ще більше послабить економіку.
«Ми вже спостерігаємо збільшення кількості біженців з України в Німеччині», – заявила міністр економіки Німеччини Катаріна Райхе 24 жовтня під час візиту до Києва в інтерв'ю агентству Deutsche Welle.
Україна зараз намагається імпортувати якомога більше газу до настання холодів. Україна планує імпортувати близько чотирьох мільярдів кубометрів газу на суму близько 2 мільярдів доларів. Україна не має таких коштів, і залишається незрозумілим, чи її європейські партнери, які борються з власними бюджетними проблемами, профінансують весь імпорт газу.
Європейський план використання заморожених російських активів для надання Україні позики в розмірі 163 мільярдів доларів, достатньої для покриття її фінансових потреб на найближчі два роки, може змінити розрахунки як Києва, так і Москви. Але побоювання щодо юридичних і фінансових наслідків поки що заважають європейським країнам прийняти цей план.
Наші інтереси:
Аналіз ситуації, що склалася на цьому етапі війни.
Це не просто соціальна фантастика. Це продовження саги про фріменів – вільних людей, які формують новий світ. Згідно з історичною логікою, їхнім наступним і неминучим кроком стане творення вільної...
Санкції Трампа проти Росії зміщують динаміку війни на енергетичний фронт – The New York Times
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Оскільки зима уповільнює темп бойових дій на полі бою, РФ та Україна роблять ставку на кампанії проти енергетичних активів один одного, щоб вийти з патової ситуації у війні. Далеко від лінії фронту Росія та Україна ведуть запеклу паралельну війну за енергетичні активи одна одної, яка може змусити до переговорів більше, ніж будь-які міжнародні дипломатичні зусилля.
25102601-garmata.jpg
Ця боротьба стала в центрі уваги останніми днями, коли Сполучені Штати та Європа оголосили про нові широкі санкції проти російської нафтової промисловості, яка є життєвою силою військової машини Кремля, пише The New York Times.
Україна докладає зусиль, щоб об'єднати міжнародні дії проти енергетичної економіки Росії, одночасно вводячи те, що вона називає своїми «довгостроковими санкціями»: удари дронів, які завдали шкоди десяткам російських нафтопереробних заводів.
Ціллю Росії є українська електроенергетична та газова інфраструктура, яку вона неодноразово атакувала в рамках руйнівної кампанії напередодні зими. Експерти вважають, що метою є паралізувати здатність України функціонувати та підірвати волю її народу до продовження війни.
Чи піддасться будь-яка зі сторін економічному тиску, невідомо. Але, на думку аналітиків, кожна зі сторін розглядає свої енергетичні атаки як стратегічний важіль для виходу з патової ситуації й досі не піддається миротворчим зусиллям адміністрації Трампа.
Коли ці зусилля нещодавно активізувалися, переговори про закінчення війни залежали від реалій на полі бою. З огляду на те, що російські війська завойовували українську територію, хоч і повільно та великою ціною, Москва наполягала на укладенні угоди, яка вимагала від України віддати всі втрачені нею території та частину тих, які Україна ще контролює. Україна назвала це неприйнятним і наполягала на припиненні вогню, яке б заморозило поточну лінію фронту, але Кремль відхилив цю пропозицію.
Очікується, що Росія продовжуватиме наступати на полі бою. Але оскільки зима уповільнює темп наземних бойових дій, голі дерева зменшують укриття для військ, а холодна погода ускладнює логістику, енергетична боротьба, ймовірно, залишиться найактивнішим фронтом у найближчі місяці.
Балаж Ярабік (Balazs Jarabik), колишній дипломат Європейського Союзу в Києві, який зараз працює в політичній аналітичній компанії R.Politik, заявив, що нові санкції США проти двох найбільших російських нафтових компаній, «Лукойл» і «Роснефть», найімовірніше, є відповіддю на російську кампанію проти енергосистеми України.
Пан Ярабік назвав ці заходи – перші серйозні каральні дії президента Трампа проти Росії після місяців погроз – способом тиску на Кремль, щоб той припинив атаки та розглянув можливість обмеженого перемир'я щодо енергетичних об'єктів.
Експерти кажуть, що Росія може вирішити терпіти санкції, не змінюючи своїх військових цілей. Москва неодноразово демонструвала здатність пережити західні санкції, покладаючись на інших торгівельних партнерів, таких як Китай та Індія, а також використовуючи лазівки та приховані канали для ухилення від обмежень.
Проте рішення Трампа про введення санкцій йде далі, ніж попередні міжнародні заходи, оскільки націлене на серце російського багатства – нафтову промисловість, яка щодня приносить сотні мільйонів доларів. Цей крок відрізає компанії від більшої частини світової фінансової системи й супроводжується погрозою накласти санкції на тих, хто продовжує купувати російську нафту.
Аналітики оцінюють, що «Роснефть» і «Лукойл» забезпечують приблизно половину виробництва сирої нафти в Росії, і кажуть, що внесення їх до чорного списку може спонукати важливих покупців, таких як Індія, скоротити імпорт.
Без цих коштів Росії може стати складніше замінити втрачене бойове обладнання та продовжувати виплачувати великі суми новобранцям.
Сигналом зростаючого економічного тиску є те, що військові витрати Росії, за прогнозами, наступного року вперше з початку війни зменшаться.
Президент Росії Владімір Путін визнав 23 жовтня, що санкції завдадуть шкоди його економіці, але наголосив, що вони не вплинуть на розрахунки Кремля щодо війни. У відповідь Трамп висловив думку, що через півроку, коли санкції почнуть даватися взнаки, Путін може змінити свою думку.
Окрім економічних заходів, далекі удари України по нафтопереробних заводах до минулого місяця знищили або пошкодили близько 20 відсотків нафтопереробних потужностей Росії. Це спричинило серйозний дефіцит бензину в декількох регіонах.
Україна також націлилася на військово-промисловий комплекс Росії, щоб обмежити здатність Москви проводити атаки. 21 жовтня українські військові заявили, що використовували далекобійні ракети західного виробництва Storm Shadow для удару по заводу, який виробляв вибухівку та ракетне паливо. Ракети використовують американську супутникову інформацію, що свідчить про те, що США санкціонували їх використання в Росії.
Київ наполягає на отриманні американських ракет «Томагавк», які могли б розширити можливості завдавати ударів вглиб території Росії. Трамп поки що не схвалив це прохання, а Путін висловлює все більш рішучі застереження проти цього.
Але, завдаючи ударів по Росії, Україна також мусить витримувати кампанію Москви з нанесення ударів великої дальності по українській енергетичній інфраструктурі. За словами експертів, мета полягає в тому, щоб занурити населення в холод і темряву, підірвавши моральний дух і порушивши економічну діяльність.
Протягом останнього тижня Україна почала вводити надзвичайні відключення електроенергії по всій країні, щоб впоратися з дефіцитом електроенергії, спричиненим атаками на електростанції та підстанції. Чернігів, місто з населенням 270 000 осіб, зіткнувся з повними відключеннями електроенергії, які зупинили громадський транспорт і порушили водопостачання через втрату електроенергії на насосних станціях.
Росія націлилася на енергетичну інфраструктуру України з першого року війни, часто завдаючи атаки до початку зими, коли попит на електроенергію досягає піка. Згодом українці пристосувалися, покладаючись на невеликі генератори та батареї, щоб вижити.
Цього року Росія розширила свою кампанію по ударах по газовій інфраструктурі України, яка забезпечує більшу частину системи опалення країни, після того, як Київ припинив пропускати російський газ через територію України.
Недавні атаки на газові об'єкти вивели з ладу приблизно 60 відсотків виробничих потужностей України, а також низку компресорних станцій, необхідних для перекачування газу, що вже був накопичений. Кілька міст відклали ввімкнення централізованого опалення в житлових будинках, щоб впоратися з дефіцитом газу. Зростають побоювання, що багато домогосподарств можуть залишитися без достатнього опалення цієї зими в країні, де температура нижче нуля може триматися тижнями.
«Сьогодні ми стикаємося з викликом пережити найскладніший опалювальний сезон за всі роки повномасштабної війни», – заявив 23 жовтня мер Києва Віталій Кличко.
Заводи ризикують закритися через дефіцит електроенергії та зростання вартості електроенергії. Якщо дефіцит енергії триватиме, це може спонукати ще більше українців емігрувати, що ще більше послабить економіку.
«Ми вже спостерігаємо збільшення кількості біженців з України в Німеччині», – заявила міністр економіки Німеччини Катаріна Райхе 24 жовтня під час візиту до Києва в інтерв'ю агентству Deutsche Welle.
Україна зараз намагається імпортувати якомога більше газу до настання холодів. Україна планує імпортувати близько чотирьох мільярдів кубометрів газу на суму близько 2 мільярдів доларів. Україна не має таких коштів, і залишається незрозумілим, чи її європейські партнери, які борються з власними бюджетними проблемами, профінансують весь імпорт газу.
Європейський план використання заморожених російських активів для надання Україні позики в розмірі 163 мільярдів доларів, достатньої для покриття її фінансових потреб на найближчі два роки, може змінити розрахунки як Києва, так і Москви. Але побоювання щодо юридичних і фінансових наслідків поки що заважають європейським країнам прийняти цей план.
Аналіз ситуації, що склалася на цьому етапі війни.
Зверніть увагу
«Великий Вулик» Френка Герберта – етномережа вільних людей у фантастичному романі «Вулик Геллстрома» (+відео)