Про феномени, що цілковито заперечують існуючі економічні теорії

Розглянемо поведінку інвесторів на ринку, так звану «соціодинаміку». Справа в тому, що на максимумах ринків завжди присутня абсолютна більшість «биків», тобто інвесторів (трейдерів), які переконані в тому, що ринок буде зростати далі й тому стоять у відповідних позиціях на ринку. На мінімумах ринків – відповідно абсолютна більшість (85-90 відсотків, інколи й більше) інвесторів вірять в те, що падіння ринків буде тривати,  тому стоять у відповідних позиціях й є «ведмедями». Але згідно із сучасними економічними теоріями такого бути не може, оскільки ці теорії виходять із раціональності інвесторів.

Що таке «раціональні» інвестори? Це такі дивовижні істоти, які живуть вічно й мають абсолютне ймовірнісне знання майбутнього. Тобто вони («раціональні» інвестори) знають, яка подія у майбутньому має статися і з якою ймовірністю. Як би це було справді так, то на максимумах ринків мала бути переважна кількість «ведмедів», тобто інвесторів, що дивляться до низу й посідають відповідні позиції на ринку. А на низах ринку – відповідно має бути абсолютна більшість «биків», тобто гравців, що дивляться вгору. Реальна ринкова ситуація прямо протилежна.

Тому до теорій сучасної економіки треба ставитися як до витворів департаменту маркетингу та реклами існуючої монетарної системи. Не випадково економісти за останні п'ятнадцять років довели, що їхні прогнози нічого не варті. Їхні прогнози через два квартали або максимум через рік збуваються з точністю до навпаки. Це стосується й центробанків. Є відповідна велика статистика. Їхні прогнози – тикання пальцем у небо.

Найяскравішим прикладом є поведінка та прогнози монетарної та політичної влади РФ. Тому до усіх таких прогнозів треба ставитися із певним скепсисом та навіть іронією.

Щодо економічної статистики. Китайська офіційна статистика стверджує, що ВВП Китаю збільшується щороку на 7-9 відсотків. Але, наприклад, порівняймо: у першому кварталі 2009 року споживання електроенергії у Китаї зменшилося на 23 відсотка, а офіційне зростання ВВП було 7 відсотків. Як такі показники можна узгодити?

Незаселені міста у Китаї є наслідком бульбашки нерухомості. Більшість цих міст розкуплено із інвестиційною метою. Китайці жадібні й не мають клепки в голові.

Механіка. Муніципалітети заробляли гроші від продажу землі, ріелтори й девелопери заробляли гроші від продажу порожніх помешкань в порожніх містах. Банки заробляли гроші на іпотечних кредитах, які видавали під закупівлю тих помешкань.

Тепер все це «свято» закінчилося. Бульбашка луснула.  Китайці не є першими, вони просто довели цей процес створення бульбашки нерухомості до абсурду. До них це вже було у Японії. Але «мудра» компартія Китаю будь які досягнення цивілізації доводить до граничного абсурду.