Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 19
  • Переглядів: 20

Провідні музеї світу поступово українізують твори мистецтва зі своїх колекцій – CNN

Категорія:

На сайті американського телеканалу CNN вийшла стаття журналіста Тіма Лістера про те, як українці борються, щоб деколонізувати українське мистецтво за кордоном: спілкуються, переконують та вимагають у відомих і впливових музеях змінювати описи до творів та біографій художників, які є українцями. Ця важка і наполеглива праця вже дала свої перші плоди.

"Метрополітен-музей у Нью-Йорку непомітно перекласифікував деякі зі своїх картин. Так, роботи двох художників, які раніше вважалися російськими, тепер віднесені до категорії українських, а назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега змінено з "російські танцівниці" на "Танцівниці в українському вбранні", – пише CNN.

"Для однієї киянки ці зміни стали своєрідним проявом справедливості. Оксана Семенік, журналістка та історик, проводить багатомісячну кампанію, щоб переконати інституції у Сполучених Штатах змінити підписи історичних творів мистецтва, які помилково представляють як російські", йдеться у статті.

Зокрема, в Метрополітен до них належать роботи Іллі Рєпіна та Архипа Куїнджі, художників, чиєю рідною мовою була українська і які зобразили багато українських сцен, попри те, що цей регіон свого часу був частиною російської імперії.

Рєпін, відомий художник ХІХ століття, який народився на території сучасної України, в каталозі музею Метрополітен позначений як "українець, народжений в російській імперії", а початок кожного опису його робіт тепер звучить так: "Рєпін народився в українському містечку Чугуїв, коли воно входило до складу російської імперії".

CNN цитує твітер-сторінку Оксани Семенік "Історія українського мистецтва", яка вже має понад 17 000 підписників, що "всі відомі пейзажі [Рєпіна] були про Україну, Дніпро і степи. Але також і про український народ".

Оновлено національність і Архипа Куїнджі, який народився в Маріуполі у 1842 році, коли українське місто також входило до складу російської імперії. Крім того, до опису картини його "Червоний захід сонця" додали, що в березні 2022 року Художній музей Куїнджі в Маріуполі був зруйнований в результаті російського авіаудару.

Метрополітен-музей повідомив CNN, що установа "постійно досліджує і вивчає об'єкти своєї колекції, щоб визначити найбільш відповідний і точний спосіб їх каталогізації та презентації. Каталогізація цих творів була оновлена після досліджень, проведених у співпраці з науковцями в цій галузі".

CNN не пише, але за інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України, Музей мистецтва Метрополітен також змінив підпис і під картинами Айвазовського. Тепер там значиться, що художник – українець із Феодосії, нині – Автономна республіка Крим.
Особиста місія. Багатомісячний діалог з кураторами музеїв про те, що Україна – не росія

Семенік розповіла CNN, що свій гнів з приводу російського вторгнення вона спрямувала на виявлення та популяризацію мистецької спадщини України, використовуючи свій акаунт у твітері, з метою демонструвати українське мистецтво світові.

Як зазначає американське ЗМІ, журналістка та мистецтвознавиця Оксана Семенік розпочала свою кампанію після візиту до Ратгерського університету в Нью-Джерсі минулого року. Допомагаючи там кураторам, вона була здивована, побачивши, що художників, яких вона завжди вважала українськими, називають російськими.

"Я зрозуміла, що в російській колекції було багато українських художників. Із 900 так званих російських художників, 70 були українцями, а 18 – з інших країн", – розповіла вона CNN.

Оксана вивчила колекції у США – в Метрополітені та Музеях сучасного мистецтва в Нью-Йорку і Філадельфії – і виявила схожу картину: українські художники та їхні твори були позначені як російські.

Вона почала писати до музеїв та галерей. Спочатку відповіді були формальними, не зобов'язуючими, і як відзначає CNN, це розлютило Семенік, після чого почався багатомісячний діалог з кураторами.
Чому Екстер росіянка, якщо прожила в Україні 35 років, а в росії – лише чотири? Не усі музеї готові відповідати на такі запитання

CNN зауважує, що Оксана Семенік не єдина у цій ініціативі, адже й інші українці публічно закликають до змін. Минулого року Олеся Хромейчук, брат якої загинув на фронті на сході України у 2017 році, написала в німецькій газеті Der Spiegel, що "кожна поїздка до галереї чи музею в Лондоні з експонатами мистецтва чи кіно з Радянського Союзу виявляє навмисне або просто ліниве неправильне трактування регіону як однієї безкрайньої росії; саме так, як хотів би бачити його нинішній президент російської федерації".

Під тиском кількох українських академіків Національна галерея в Лондоні змінила назву однієї зі своїх робіт Едгара Дега "російські танцівниці", на якій зображені дві жінки в жовто-блакитних стрічках на "Танцівниці в українському вбранні". У квітні минулого року вони повідомили газеті Guardian, що це був "слушний момент, аби оновити назву картини, щоб вона краще відображала її тему".

Оксана Семенік каже, що вона продовжує тиснути на Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку, представник якого повідомив CNN, що вони вітають інформацію про всі роботи з колекції.

"Визначення національної приналежності може бути дуже складним, особливо, коли йдеться про посмертну атрибуцію, – зазначив у коментарі виданню речник музею. – Ми застосовуємо найкращі дослідницькі практики та підходимо до опису з урахуванням зареєстрованої національності художника на момент смерті та народження, динаміки еміграції та імміграції, а також зміни геополітичних кордонів".

Українка Оксана Семенік хотіла б, щоб інформація про Олександру Екстер, яка на сайті Музею сучасного мистецтва в Нью-Йорку вказана як росіянка, була оновлена. "Вона жила в Москві у 1920-1924 роках. В Україні – з 1885 по 1920-й, тобто 35 років, а у Франції – 25 років. То чому ж вона росіянка?" – запитує Оксана Семенік.

За її словами, ця кампанія викликала багато образ в інтернеті з боку росіян, але Оксана сприймає це як комплімент. Вона вважає, що така робота – це її власний акт опору російському вторгненню.

Оксана Семенік переконана, що попереду ще довгий шлях. Існують десятки книг про російське мистецтво і багато курсів із росієзнавства в американських університетах, але дуже мало вивчають мистецьку спадщину України.

На думку мистецтвознавиці, виснажливий досвід на початку вторгнення підживлює її рішучість.

У Києві Оксана досліджує, як аварія на ЧАЕС вплинула на українське мистецтво. Але вона також продовжує переконувати західні колекції визнати самобутню мистецьку спадщину України з тихою наполегливістю, котра, як підкреслює CNN, вже допомогла змінити думку в могутньому музеї Метрополітен.

Переклад: iPress

Наші інтереси: 

Багаторічне замовчування України та українських митців в історії та культурі припиняється. Як колись про борщ у світі казали як про "російську національну страву". Тепер вже всі знають, що це – українська національна страва. Росія доклала багато зусиль, щоб вкрадену історію та культуру подавати як свою. На жаль, світ їй повірив. Ця війна має серед іншого вивести цю державу-злодюжку на чисту воду.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Працюємо!

Прошу активніше підтримати розвиток Народного Оглядача – перехід на Drupal-10 та систему самоорганізації «Демоси»

Радіймо, друзі! Ми продовжуємо успішні дослідження Доброї Новини та Великого Переходу, а також розвиток відповідного софту. Нарешті розпочали перехід НО з застарілої платформи Drupal-7 на сучасну...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Сірко Крутивус.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Будь ласка, не пишіть прізвище РѢпин в російській транскрипції. "Ять" українці завжди читали як "і". Тому має бути Ілля Ріпин.

Коментарі

Зображення користувача Сірко Крутивус.
5
Середнє: 5 (1 голос)

Будь ласка, не пишіть прізвище РѢпин в російській транскрипції. "Ять" українці завжди читали як "і". Тому має бути Ілля Ріпин.

Зображення користувача Бард Рой.
0
Ще не підтримано

<blockquote><strong>Сірко Крутивус wrote:</strong> Будь ласка, не пишіть прізвище РѢпин в російській транскрипції. "Ять" українці завжди читали як "і". Тому має бути Ілля Ріпин.</blockquote> А ще правильніше - Ріпа.

Хай буде!