Справжній «Північний потік-2» і розгадка таємниці «бундесінтересів»

Німеччина була ініціатором диверсифікації ринку торгівлі енергоносіями, в тому числі і газом, і ЄС навіть прийняв три пакети нормативно-правових актів, які відомі як «енергопаскети».

До третього енергопакету Європа підійшла з констатацією своєї позиції щодо демонополізації ринку енергоресурсів. Якщо зовсім просто, з одних рук не можна купувати більше певного відсотка енергоносіїв.

Мало того, ЄС не повинна мати справу з постачальником газу, який є добувною, транспортуючою і розподіляючою структурою в одній особі.

Таким чином, «Північний потік-2» повністю суперечить цим напрацюванням, але завдяки вмілим і навіть силовим маніпуляціям Берліна, для Газпрому зробили виняток і вирішили закрити очі. Практика показує, що такі речі не проходять безкоштовно і хтось добре на цьому заробляє відразу, а хтось отримує шикарний депозит, що розкривається у вигляді золотого парашута, як у попередника фрау Меркель гера Шредера.

Версія про те, що в німецькому уряді хтось завантажився грошима, як саудівський танкер нафтою, ще більш міцніє при демонстрації просто феноменальної завзятості самої Меркель і групи німецьких чиновників вищого рівня. Адже всім же вони розповідають про те, що цей проект - фінансово обґрунтований і спрямований на диверсифікацію поставок.
 
Тут не спрацьовує те, що фінансове обґрунтування в принципі починається з того, що існуючих потужностей для транспортування газу не вистачає або вони можуть закінчитися найближчим часом, але нічого подібного не спостерігається і не проглядається в найближчій перспективі.

Навпаки, потужності незавантажені в повній мірі. Що стосується диверсифікації поставок, то це передбачає, що частка кожного конкретного продавця дробиться, зменшується. В цьому і є сенс диверсифікації. Але у випадку з Газпромом ситуація складається прямо протилежним чином.

Ще проговорюються якісь дивні конструкції про те, що можуть виникнути надзвичайні обставини і тоді треба мати якомога більше точок входу газу в Німеччину. Але Штати і Катар запевнили Німеччину, що готові перекрити будь-який запит в газі в період з 2020 по 2022 роки, коли в лад вступить ціла флотилія танкерів газовозів. Саме танкери зараз є слабким місцем для транспортування СПГ. Верфі декількох країн, в основному - Південної Кореї, завантажені замовленнями під верх і працюють в три зміни, щоб обробити замовлення на танкери. Так що ця риторика ще більше вселяє підозри в тому, що тут справа в чомусь іншому.

До недавнього часу просувалась тема дешевизни саме трубопровідного транспортування газу, але на відміну від СПГ, вартість доставки газу зростає пропорційно довжині труби і після пари тисяч кілометрів від місця видобутку порівнюється з танкерними поставками, а плече від Ямалу до Німеччини - понад дві тисячі кілометрів.

І останнє. Кілька тижнів тому польська газова компанія уклала контракти з американськими постачальниками газу до 2040 року і там ціна газу вже на третину нижче того, що пропонували полякам росіяни. Як бачимо - справа вже і не в ціні, а в якийсь нестерпної любові Меркель і німецького бомонду до Путіна і РФ.

Ця любов починає проясняться непрямим шляхом, у міру розростання скандалу навколо естонського філії Данске Банк, викритого у відмиванні понад $ 200 млрд. грошей російських олігархів. Майже вся ця сума пішла транзитом в Дойче Банк, який і став основною пральною машинкою для Кремля. Причому, зараз мова йде лише про один канал відмивання, і навряд чи це був один потік, що веде в німецьку пральну машинку Путіна. Коли справа дійде до розкриття цього гнійника, буде названа куди більша сума.

Загалом, це і є справжній «Північний потік-2». У Німеччині виросло ціле покоління чиновників, які відмивають сотні мільярдів доларів, награбовані бригадою Путіна. Якщо це прийняти як аксіому, то всі інші рухи нинішньої Німеччини стають цілком зрозумілими.

Знаю, що тим, хто живе в Німеччині це не сподобається, але саме відсоток крадених Путіним грошей, які осідають в кишенях німецьких чиновників і політиків, є справжніми «бундесінтересами, які і диктують безглузді дії Німеччини.

Джерело