Справжня мета московської гібридної війни – руйнування інститутів і поширення хаосу

У нас проблема. Багато хто не дуже розуміє, як працює гібридна війна.

В принципі, російська стратегія - не секрет. Називається вона «доктрина Герасимова».

Головна помилка в оцінці кроків Кремля - ​​вважати, що вони спрямовані виключно на конкретний результат. Але це зовсім не те, про що писав Герасимов. Кінцева мета російської агресії - інститути.

Саме в інститутах - сила Заходу. І саме їх Росія атакує, і успішно, навіть тоді, коли їй не вдається протягнути «зручного для себе» кандидата на виборах в іншій країні. Або коли кандидат виявляється не таким уже й зручним.

Що таке «громадський і державний інститут»? По суті, це усталений, формалізований спосіб вирішувати якесь питання.

Наприклад, візьмемо суперечку двох сусідів навколо якогось побутового конфлікту. Наприклад, того, що один з них регулярно галасує ночами. У цивілізованій країні це вирішується через інститути - правоохоронні органи і суд. Викликав поліцію, та розібралася. Подав до суду, той розібрався. Більше не галасує.

Інститути - це добре. Інститути - це корисно. Але інститути вразливі.

Проблема цивілізованого суспільства в тому, що воно неминуче зажирається. Рано чи пізно. Рано чи пізно критична більшість його мешканців перестає довіряти інститутам просто тому, що втомлюються від їх помилок, - а помиляються всі.

І ось тут можна натиснути. Підкреслити конкретні помилки, розкрутити їх. Посилити недовіру, що вже зароджується. І робити це до тих пір, поки громадяни не почнуть кричати, що інститут взагалі пора скасовувати і вирішувати все не по формальностям, а «по справедливості».

Стежачи за російськими твіттер-ботнетами, американці з'ясували, що вони активно включалися в розкрутку скандалу в Шарлотсвіллі з обох сторін. Тобто вони не були зацікавлені в перемозі тієї чи іншої сторони. Вони були зацікавлені в самому конфлікті.

За аналогічними схемами РФ працює і в Європі, фінансуючи одночасно ультраправих і ультралівих. Не вдасться протягнути вгору «подругу Ле Пен» і їй подібних? Не біда, зате вдасться посилити внутрішній розбрат.

У Європі діють безліч структур, які відстежують російську кіберагрессію. Збираються круглі столи з протидії пропаганді і розвінчанню дезінформації.

Але навіть успішне розвінчання дезінформації - це всього лише один блокований удар.

Яку б ефективну систему протидії кремлівської інформаційної агресії не збудували б країни Європи, США і Україна, це буде грою в одні ворота рівно до тих пір, поки жертви атак не вирішать: потрібно бити у відповідь.

Як бити? Це цікаве питання.

Я впевнений: Росія сама по собі вкрай вразлива до подібних атак. Якби проти неї діяв подібний їй противник, використовуючи ті ж методи (ботнети, вкидання, дискредитація інститутів, провокація громадського поділу) - йому б вистачило багато меншого ресурсу, щоб РФ стало зовсім не до зовнішньої агресії.

Просто тому, що в самій РФ вистачає внутрішніх проблем, які влада вже з великими труднощами утримує «під килимом».