Українець Микола Оксенюк створив трактор, що працює на дровах

У сорокових роках минулого сторiччя у СРСР це було масовим явищем. Газогенератори ставили не тiльки на трактори та вантажiвки, а й на на легковi автiвки:

http://steampunker.ru/blog/3025.html
http://www.ogaze.ru/article/gazogeneratornye-avtomobili-podkinul-drov-i-poehal

Але наша держава таки мабуть не Пiвнiчна Корея...

У 1938 році в Європі нараховувалося близько 9 000 автомобілів, що працювали на газогенерному паливі. До 1941 року їх кількість збільшилася в 50 разів. В тому числі у Німеччині їх кількість досягла 300 000 !

В Радянському Союзі перше випробування автомобіля на шасі ФІАТ-15 з газогенераторною установкою В.С. Наумова відбулося в 1928 році. У 1934 році було проведено перший випробувальний пробіг газогенераторних автомобілів по маршруту Москва - Ленінград - Москва.

У 1936 році було прийнято постанову РНК СРСР про виробництво газогенераторних автомобілів і тракторів. І в цьому ж році випущена перша партія газогенераторних вантажівок ЗІС-13, а потім - ЗІС-21 і на Горьківському заводі - ГАЗ-42. На початку 1941 року випускалися газогенераторні установки для автомобілів ЗІС, тракторів ЧТЗ і ХТЗ, що працювали на деревних цурках

"В трудные годы войны все машины Колымы были переведены на газогенераторное топливо, или, проще говоря, на обыкновенную деревянную чурку. Были специальные комбинаты по заготовке и сушке «чурочки» — так ласково называли её шофёры. Уходя в рейс, водитель брал шесть-восемь мешков чурки, которые по мере необходимости засыпал в специальный бункер. Дерево сгорало, образовавшийся газ «двигал» машину.

Ясное дело, что «газген» появился не от хорошей жизни — не хватало бензина. Первая конструкция газогенераторного устройства была неудачной… Рационализаторы Аткинской автобазы решили заставить «газген» работать лучше. И они добились своего: сделали надёжным «газген» на трассе, грузоподъёмность его повысили до семи тонн. А опытные шофёры на такую машину брали прицепы до восьми тонн. На ВДНХ в 1945 году колымские «газгены» заняли первое место".

Цит. по: С. Шайдуров, "Берег двух океанов".