Зображення користувача Андрій Пасічник.
Андрій Пасічник
  • Відвідувань: 151
  • Переглядів: 158

Українське чи російське слово

Світ:

Після падіння імперії, у пориві незалежності, ми відмовилися від багатьох українських слів, бо привикли вважати їх російськими, а хотіли відрізнятися мовою від російської, би тим довести свою самостійність. Але українська мова стала донором для російської, тому там багато українських слів, які треба повертати назад в українську.

Щодо мовної норми, то пора виправляти ті норми, які закостеніли від більшовицько-колоніального словотвору.

Визнаймо, що українська мова в такому стані як і народ. Потім зважмо, що за стільки літ її дискредитації - вона тимчасово втратила свою ясність і повнокровність. Отже - пора розкопувати і очищати, наново формувати Нову Високоточну Мову, на основі рідних вібрацій, та знаків. Відроджуймо Мову за Родом її - за родом своїм.

1. "Изымать" - українською - "вилучати".
Якщо слово "вилучати" - українське, то "получати" - також українське,
а не тільки "отримувати". Лучити означає єднати, злука - з’єднання.
Тому, не тільки "вийшло", але й "получилося" - цілком по нашому. Тобто щось робили і вдалося з’єднати частини, по-лучило-ся.

2. Много - українське слово, бо є від нього похідні "множина", "множинний", "множити", а не тільки "багато". Іван Франко, "Страшний суд": "...В моїм небі місця много, Всяких треба тут професій..." Також: "На многії і благії літа!", "многая літа!"

3. Будоражити - українське слово, від будити-збуджувати і разити-вражати. Збудоражений, збудораження, будораження. Збуджено-вражений.

4. "Стремиться" - стремитися, стреміти. Слово "прагнути" - відображає бажання, пасивність. А стремитися - відображає спрямованість, вектор, і активність. Устремління - українське слово.

5. Одежа. Якщо є слово одежина, то і одежа - українське слово, а не лише одяг.

6. Підгузник. Можна подумати це від російського подгузник. Але звідки слово? Підгузник - те що кладуть під гузицю, а гузиця і сьогодні в західноукраїнських селах означає - задниця, дупа. Там де найнижча чакра.

7. Потолок. Стеля - від стелити. Стелю стелили. Потолок від толока, толочити. Мабуть глину, що утеплює стелю в одноповерховій хаті(як в моїй) толочили ногами, а тоді нею утеплювали стелю зі сторони стриху(стріхи, горища).

8. Внутрі. Переважно кажуть "всередині". Якщо є слово нутро, внутрішній, то і "в нутрі" та "внутрі" - цілком по українськи.

9. Пойнятний. Є  "ймовірно", "неймовірно" - від йняти віру. Ймити, йняти - то ж і по-йняти, пойнятний - зрозумілий, пойняв - зрозумів.

 

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Творімо разом сонячну мову Сенсар!

Мова Сенсар – головний інструмент заснування нового світу. З чого почнемо формування словника?

Пряма і точна цитата з Гіперборійської інструкції про здобуття керованої молодості є майже в кожній українській родині. Саме з неї починається вчення Ісуса Хреста про перенародження та вічне життя...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Якщо звучання українських слів збігається з чужомовними, то псевдонауковці під впливом тривалого інформаційного зомбування спішать віднести їх до запозичених. Але враховуючи те, що наша мова є найдавнішою все треба робити якраз навпаки. Проте ці слова часто можуть бути перекрученими і втрачати свій первинний зміст, тому треба шукати їх давнє звучання, властиве священній мові сонця.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Коментарі

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

Вилучити, получити мають спільну основу — лучити.
Лучити — це з'єднувати. Відповідно вилучити — відділити, відокремити.
І, за Грінченком, получити — з'єднати, поєднати.
Влучити — попасти в ціль.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

Получилося - з’єдналося. Думка - слово - діло - наслідок. Получилося! )

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

Треба звертатись до творів класиків (Шевченка, Франка, Українки...), звіряти істинність таких слів, адже їхня мова - це скарбниця питомо української лексики.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

Класики безумовно багато організували. Але й ми маємо бути новими класиками, і творцями живого інструменту Людини - мови.

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Якщо звучання українських слів збігається з чужомовними, то псевдонауковці під впливом тривалого інформаційного зомбування спішать віднести їх до запозичених. Але враховуючи те, що наша мова є найдавнішою все треба робити якраз навпаки. Проте ці слова часто можуть бути перекрученими і втрачати свій первинний зміст, тому треба шукати їх давнє звучання, властиве священній мові сонця.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

1. Пане Андрію, дякую за тему!

2. Пане Святославе, те що Ви сказали гарно ілюструється словами Юрія Рибнікова:

"Зомбування - це форсована обробка підсвідомості людини, завдяки якій вона програмується на беззастережне підпорядкування наказам свого господаря. Власне, самЕ зомбування починається з дитячого садка і триває протягом всього вашого життя.

Практичні методи зомбування: нам втовкмачують в голову безліч інформації.

Всі одержані там знання поділяються на:
безглузді
даремні
шкідливі
помилкові
застарілі

Ми повинні чітко знати, що всі слова русів (А.Д.: Рибніков розрізняє поняття "рус" і "рускій"!) виражаються пропозиціями. Є поняття "граматика руської мови" і поняття "корінь слова". Корінь слова несе сенс даного виразу і переносить його на функціонали, тобто на дієслово.

Вводимо два поняття:
1) додавання (сложеніє);
2) множення (умноженіє).

Додавання (сЛОЖеніє). Щоб отримати результат додавання, що потрібно зробити? сЛОЖить (скласти) = "з брехнею (ЛОЖью) ЖИТИ".

Множення (умноженіє). Щоб отримати результат множення, що потрібно зробити? Помножити (умножіть) = УМНО ЖИТЬ (РОЗУМНО ЖИТИ).

Ось це ось з брехнею (ЛОЖью) ЖИТИ Рибников і пропонує замінити на РОЗУМНО ЖИТИ (УМНО ЖИТЬ) і в освіті, і в науці."

ВІДЕО (02:18:46) - Рибніков Юрій Степанович - Зомбування через науку

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

ложити-лежати-ложе-ліжко, сложить - це скласти до купи. А ложь і ложити просто збігаються. - ?

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Думаю, що саме так, пане Андрію.
"Сложить" - не "складати на ложе" ;) ... мені так здається. )))

Цитата:
ложь і ложити просто

співзвучні слова.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

Попри зіпсутість школи - там є і добрі вчителі, що смислом життя вважають пізнання і передачу корисної інформації. - ?

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

Хоч - найкращим для дитини - є відвідання гуртків за інтересами, та перед вступом - репетиторство. В школу можна і не ходити.

Зображення користувача Вакула Коваль.
0
Ще не підтримано

Давній дослідник Платон Лукашевич (Чаромутіє - язик магов, волхвов і жрєцов) зазначав, що від батьківської мови відокремлювалися інші мови і "забирали" з собою частину лексики. Оце саме таким чином, коли, стараючися говорити "автентичною" мовою, ми віддаємо багато наших слів іншій мові. А ще й по тому вимушені придумувати нові слова замість втрачених. Так мова потроху відходить від прамови.
Мені не подобається заміна "о" на "і" у багатьох словах. Якась лукавість в цьому.

VAKULA