Зображення користувача Андрій Пасічник.
Андрій Пасічник
  • Відвідувань: 62
  • Переглядів: 66

Українське чи російське слово

Світ:

Після падіння імперії, у пориві незалежності, ми відмовилися від багатьох українських слів, бо привикли вважати їх російськими, а хотіли відрізнятися мовою від російської, би тим довести свою самостійність. Але українська мова стала донором для російської, тому там багато українських слів, які треба повертати назад в українську.

Щодо мовної норми, то пора виправляти ті норми, які закостеніли від більшовицько-колоніального словотвору.

Визнаймо, що українська мова в такому стані як і народ. Потім зважмо, що за стільки літ її дискредитації - вона тимчасово втратила свою ясність і повнокровність. Отже - пора розкопувати і очищати, наново формувати Нову Високоточну Мову, на основі рідних вібрацій, та знаків. Відроджуймо Мову за Родом її - за родом своїм.

1. "Изымать" - українською - "вилучати".
Якщо слово "вилучати" - українське, то "получати" - також українське,
а не тільки "отримувати". Лучити означає єднати, злука - з’єднання.
Тому, не тільки "вийшло", але й "получилося" - цілком по нашому. Тобто щось робили і вдалося з’єднати частини, по-лучило-ся.

2. Много - українське слово, бо є від нього похідні "множина", "множинний", "множити", а не тільки "багато". Іван Франко, "Страшний суд": "...В моїм небі місця много, Всяких треба тут професій..." Також: "На многії і благії літа!", "многая літа!"

3. Будоражити - українське слово, від будити-збуджувати і разити-вражати. Збудоражений, збудораження, будораження. Збуджено-вражений.

4. "Стремиться" - стремитися, стреміти. Слово "прагнути" - відображає бажання, пасивність. А стремитися - відображає спрямованість, вектор, і активність. Устремління - українське слово.

5. Одежа. Якщо є слово одежина, то і одежа - українське слово, а не лише одяг.

6. Підгузник. Можна подумати це від російського подгузник. Але звідки слово? Підгузник - те що кладуть під гузицю, а гузиця і сьогодні в західноукраїнських селах означає - задниця, дупа. Там де найнижча чакра.

7. Потолок. Стеля - від стелити. Стелю стелили. Потолок від толока, толочити. Мабуть глину, що утеплює стелю в одноповерховій хаті(як в моїй) толочили ногами, а тоді нею утеплювали стелю зі сторони стриху(стріхи, горища).

8. Внутрі. Переважно кажуть "всередині". Якщо є слово нутро, внутрішній, то і "в нутрі" та "внутрі" - цілком по українськи.

9. Пойнятний. Є  "ймовірно", "неймовірно" - від йняти віру. Ймити, йняти - то ж і по-йняти, пойнятний - зрозумілий, пойняв - зрозумів.

 

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Біла книга «Третій ϟ Гетьманат»: Заснування держави без бюрократії та податків – архітектура, технологія, традиція (версія 1.0)

Третій Гетьманат пропонує альтернативу «цифровому концтабору» та ліволіберальному хаосу. Дана праця призначена для стратегів, інвесторів, розробників та всіх Людей Волі, які розглядають Україну як...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

Получилося - з’єдналося. Думка - слово - діло - наслідок. Получилося! )

А7Кіпер

Коментарі

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

Вилучити, получити мають спільну основу — лучити.
Лучити — це з'єднувати. Відповідно вилучити — відділити, відокремити.
І, за Грінченком, получити — з'єднати, поєднати.
Влучити — попасти в ціль.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

Получилося - з’єдналося. Думка - слово - діло - наслідок. Получилося! )

А7Кіпер

Зображення користувача Оксана Лутчин.
0
Ще не підтримано

Треба звертатись до творів класиків (Шевченка, Франка, Українки...), звіряти істинність таких слів, адже їхня мова - це скарбниця питомо української лексики.

Творімо разом мову Сенсар!

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

Класики безумовно багато організували. Але й ми маємо бути новими класиками, і творцями живого інструменту Людини - мови.

А7Кіпер

Зображення користувача Михайло Харачко.
0
Ще не підтримано

Якщо звучання українських слів збігається з чужомовними, то псевдонауковці під впливом тривалого інформаційного зомбування спішать віднести їх до запозичених. Але враховуючи те, що наша мова є найдавнішою все треба робити якраз навпаки. Проте ці слова часто можуть бути перекрученими і втрачати свій первинний зміст, тому треба шукати їх давнє звучання, властиве священній мові сонця.

Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

1. Пане Андрію, дякую за тему!

2. Пане Святославе, те що Ви сказали гарно ілюструється словами Юрія Рибнікова:

"Зомбування - це форсована обробка підсвідомості людини, завдяки якій вона програмується на беззастережне підпорядкування наказам свого господаря. Власне, самЕ зомбування починається з дитячого садка і триває протягом всього вашого життя.

Практичні методи зомбування: нам втовкмачують в голову безліч інформації.

Всі одержані там знання поділяються на:
безглузді
даремні
шкідливі
помилкові
застарілі

Ми повинні чітко знати, що всі слова русів (А.Д.: Рибніков розрізняє поняття "рус" і "рускій"!) виражаються пропозиціями. Є поняття "граматика руської мови" і поняття "корінь слова". Корінь слова несе сенс даного виразу і переносить його на функціонали, тобто на дієслово.

Вводимо два поняття:
1) додавання (сложеніє);
2) множення (умноженіє).

Додавання (сЛОЖеніє). Щоб отримати результат додавання, що потрібно зробити? сЛОЖить (скласти) = "з брехнею (ЛОЖью) ЖИТИ".

Множення (умноженіє). Щоб отримати результат множення, що потрібно зробити? Помножити (умножіть) = УМНО ЖИТЬ (РОЗУМНО ЖИТИ).

Ось це ось з брехнею (ЛОЖью) ЖИТИ Рибников і пропонує замінити на РОЗУМНО ЖИТИ (УМНО ЖИТЬ) і в освіті, і в науці."

ВІДЕО (02:18:46) - Рибніков Юрій Степанович - Зомбування через науку

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

ложити-лежати-ложе-ліжко, сложить - це скласти до купи. А ложь і ложити просто збігаються. - ?

А7Кіпер

Зображення користувача Арсен Дубовик.
0
Ще не підтримано

Думаю, що саме так, пане Андрію.
"Сложить" - не "складати на ложе" ;) ... мені так здається. )))

Цитата:
ложь і ложити просто

співзвучні слова.

"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

Попри зіпсутість школи - там є і добрі вчителі, що смислом життя вважають пізнання і передачу корисної інформації. - ?

А7Кіпер

Зображення користувача Андрій Пасічник.
0
Ще не підтримано

Хоч - найкращим для дитини - є відвідання гуртків за інтересами, та перед вступом - репетиторство. В школу можна і не ходити.

А7Кіпер

Зображення користувача Вакула Коваль.
0
Ще не підтримано

Давній дослідник Платон Лукашевич (Чаромутіє - язик магов, волхвов і жрєцов) зазначав, що від батьківської мови відокремлювалися інші мови і "забирали" з собою частину лексики. Оце саме таким чином, коли, стараючися говорити "автентичною" мовою, ми віддаємо багато наших слів іншій мові. А ще й по тому вимушені придумувати нові слова замість втрачених. Так мова потроху відходить від прамови.
Мені не подобається заміна "о" на "і" у багатьох словах. Якась лукавість в цьому.

VAKULA