Врятувати китайців. Чому Макрон оголосив Трампа олігархом

"У Сполучених Штатах більше немає уряду, всім верховодять великі корпорації", - заявив французький президент Еммануель Макрон в салоні Viva Technology, який проходив в Парижі з 16 по 18 травня.

Так лідер П'ятої Республіки, яка перебуває в стані чергової політичної кризи, відреагував на демарш, навіть швидше на диктат президента США Дональда Трампа, який ввів напередодні надзвичайний стан "для захисту інформаційно-комунікаційної інфраструктур від іноземних загроз", до яких, зокрема, віднесено Китай і компанія Huawei.

Після підписання відповідного указу американське Міністерство торгівлі внесло Huawei і ще 70 афілійованих з нею фірм в чорний список.

"Цей крок завадить компаніям, що належать іноземцям, використовувати американські технології для підриву національної безпеки США", - пояснив міністр торгівлі Уілбур Росс.

Таким чином Трамп ставить підніжку процесу переходу Європи на 5G, який здійснюється в тісній співпраці з нещасливою ​​китайською компанією.

У відповідь канцлер ФРН Ангела Меркель, прем'єр Нідерландів Марк Рютте і власне Макрон заявили, що приклад Вашингтона не візьмуть і забороняти Huawei брати участь в створенні 5G не будуть.

За словами Меркель, якщо Huawei та інші фірми відповідають чинним критеріям безпеки, то чому ж не дозволити їм створити високошвидкісний мобільний зв'язок? Рютте дотримується тієї ж думки. Правда, за даними газети De Volkskrant, голландські спецслужби все ж вирішили провести розслідування з метою знайти або не знайти уразливості в продукції Huawei.

Макрон же в коментарі Bloomberg TV підкреслив: "наша мета - не блокувати Huawei або яку-небудь компанію [...] Франція і Європа прагматичні і реалістичні. Ми віримо в співпрацю і багатосторонність. Але президент Франції пішов навіть далі в своїх оцінках, ніж Меркель або Рютте: "Сполучені Штати - величезний континент, але у них сьогодні модель, яка повністю управляється великими гравцями з приватного сектора, і, отже, більше не перебуває під демократичним контролем. Таким чином, в США більше нема уряду, який може гарантувати вам повагу до вашої приватного життя або політику в області зміни клімату".

Загалом, президент Франції, який колись розчулював і захоплював американського колегу, не посоромився відкрито піти буром на США. Хоча він також покартав китайців за авторитаризм, щоб не нарватися на критику за фактичну підтримку цього самого автократичного Китаю і його компаній. Але зробив це, виштовхуючи вперед Європейський союз. Макрон явно намагається перетягнути на Європу ковдру фронтмена в IT-світі. Ковдру цю ще не пошили, але укриватися нею французький лідер розсудливо вирішив уже зараз.

Це, втім, лише одна з декількох цілей, які переслідував Макрон.

Друга: підвести Європу ближче до нових реалій, коли великі техно-корпораціі змусять "більше дбати про благо суспільства". За словами Макрона, в рамках Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) слід ввести податки на прибуток для гігантів цифрової галузі.

З огляду на те, що меседж французького президента було адресовано США та їхнім всесильним корпораціям, слова Макрона слід в першу чергу сприймати як обіцянку "притиснути" Google, Amazon, Apple та інших гігантів цієї індустрії, яких, до слова, і так потроху пресують європейські суди і регулятори.

Третя мета Макрона полягає в наступному. Зовнішня інформаційна експансія президента Франції потрібна йому для вирішення внутрішніх проблем, оскільки поставити крапку в протистоянні з "жовтими жилетами" ані Макрон, ані його уряд не можуть. До того ж, настільки різким випадом на адресу Вашингтона він фактично оголосив про свою претензію на лідерство в Євросоюзі після очікуваного складання Меркель повноважень канцлера Німеччини. Макрон полестив французам, відволікаючи їх зовнішньополітичним порядком денним від внутрішньополітичного.

Поки складно судити, яким буде це лідерство Макрона, і чи буде; а також чи будуть виправданими його амбіції щодо цифрового ринку, але точно можна сказати, що його заява і демарш інших європейських лідерів стали величезним кроком до поглиблення конфлікту між США і Західною Європою. А в доступному для огляду майбутньому - до поглиблення розколу між Штатами і Старою Європою, що почалося ще під час президентства Джорджа Буша-молодшого і продовженого зривом підписання трансатлантичного угоди про вільну торгівлю в перші місяці президентства Трампа.

Справедливості ж заради Трамп також докладає титанічних зусиль до появи цього розколу в гонитві за внутрішньополітичними дивідендами через національний егоцентризм. Європа вже давно звикла до постійної критики, звинувачень, вимог і далеко не дружніх дій 45-го президента Сполучених Штатів. У цьому контексті не можна не згадати, що раніше Трамп також поставив підпис під указом, яким з 17 травня відміняється пільговий режим торгівлі з Туреччиною. 

Тим не менше, щоб пом'якшити удар, американський президент знизив удвічі мито на імпорт турецької сталі. Це не виключає простої істини: Трамп крім Китаю веде торгову війну з Європою на всіх фронтах, а Європа, точніше, потенційні її лідери, відповідають взаємністю. Не замислюючись про наслідки для всіх у довгостроковій перспективі.

Це переклад з російськомосної статті Владислава Гірмана на dsnews.ua