Якщо хочемо виразити свою повагу, можемо використовувати "пане", "шановний", "дорогий" тощо.
Відтепер звертаємось один до одного на "ти".
Хто за?
Розрізняємо своїх і чужих.
Добре. Тоді моя версія така:
Якщо врахувати множинне закінчення, то можна припустити, що колись люди усвідомлювали свою трисутність і божественну природу. Тому чи "Ти", чи "Ви" могло бути в множині. Але "Ти" - стосовно однієї особистості, а "Ви" - стосовно кількох людей-гравців. Якось так... Сподобалось? ;)
...до якоїсь однієї конкретної особи звертались в множині через "Ви" чи "Ти"...... В мене є припущення чому так, але спочатку хотів би послухати думки інших...
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Коментарі
Є одним з тих, хто вихований звертатись на "ви", але то мене "гризло". Однозначно за звертання на "ти".
Хай Буде!
Живе Слово творить і перемагає
Я підтримую, до тогож це підтверджується практично. Є така наука реінкарнаціоніка, так от вихованці інституту реінкарнаціоніки, вважають, що потрібно саме на "ти", оскільки коли людина "погружена" не можна ж сказати на людину яка зараз "проживає" моменти з дитинства, якогось з попередніх втілень, звертатись на "ви"(впринципі можна,але це спантеличить "погружену" людину). До того ж, це в цюму втіленні людина до якої потрібно звертатися на "ви" є старшою, а в попередніх втіленнях могло бути зовсім інакше. Тому звернення на "ти" підкреслюватиме істинні знання про те, щю людина багатократно втілюється.
Підтримую! Думаю, що звертання на "ти" підсвідомо зближує людей в плані дружби, а звертання на "Ви" навпаки створює відстань.
Хоча спочатку буде важко звикнути до всіх на "ти" :) Якщо це рішення буде підтримано, то треба буде десь вивісити повідомлення на видному місці, щоб не получилось, що хтось не буде знати і ображатиметься, що йому "тикають".
Ще за часів студентства, коли підробляв на будівництві, звичка говорити "ти".
На "ви" тільки шановним працівникам, рази в 3-4 старше за нас, та керівникам самодурам, та і то, керівникам не завжди.
А чого б опитування не повісити, до запису?
Підтримую. "Ви" повинно використовуватися виключно при звертанні до групи осіб, тобто у множині.
Додав опитування. Голосуйте!
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Підтримую звертання на "ти".
А хто хоче шанобливості, може писати "Ти".
"Є десь, у якійсь далекій землі, таке дерево, що шумить верховіттям у самому небі, і Бог сходить ним на землю вночі..." (М. В. Гоголь)
За взаємною згодою - не заперечую, на нашому сайті чи в інших близьких, вузьких колах однодумців - теж згоден. А для незнайомих людей потрібен перехідний період.
Все починається з Любові.
Якщо мене будуть називати на «ти», буду тільки «ЗА». Але щоб я сам всіх підряд називав на «ти», то для мене це занадто високий психологіний бар'єр. Тому проголосував «ПРОТИ».
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Це стосується тільки спілкування між аріями. До всіх інших звертаєтеся так, як у них заведено.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
Коментар з Фейсбука від Jaroslav Swes Tun:
Респект, пане брате! Так і хочеться вигукнути мультяшне: "Заработало!". Звичаєве панібратство. Вмикаєм пам'ять. Поновлюєм властивий етикет міжособистістних звертань.
Весь цивілізований світ виявляє повагу звертанням на "Ти". Ми ще в княжу добу не знали множинної форми звертання і Святослав у множинний спосіб звертання, виявляв зневагу хозарам, яким була притаманна азійська - величальна культура.
Візантійщину і вербальна бароковість нам нав'язали в середньовіччі, як "новаторство" тих, для кого династійно властиво поминати батька-діда, хоча ми з незапам'ятних часів вшановували культ матері. То їм звично іменувати і себе - "Мы - император всия Русси"... і таке інше.
І накінець, вдумайся в текст: "Отче наш, Ти, що єси...
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
"Візантійщину і вербальна бароковість нам нав'язали в середньовіччі, як "новаторство" тих, для кого династійно властиво поминати батька-діда, хоча ми з незапам'ятних часів вшановували культ матері. "
Ми вшановували не тільки культ матері, але і культ батька. Патріархат чи матріархат - виникає коли є розбалансування Ян-Інь. Ведична культура шанує Батька і Матір як ціле. Батька найперше, а маму друге. Без ніякого подавляння чи зневаги чоловіка чи жінки. Патріархат - знаменує культивування чоловічого начала і зневагу до жінки. Матріархат - величання жінки і зневагу до чоловіків. "Рівноправ’я", або "гендерна рівність" - це однакове ставлення до чоловіків і до жінок не зважаючи на явні фізіологічні, психо-фізичні відмінності. Це три збочення.
Арійська культура возвеличує чоловіче і жіноче начало, і культивує чоловічість в чоловіках і жіночість у жінках.
Моє виховання не дозволяє казати- ти, старшій за мене людині. Але в особистому спілкуванні з добре знайомими людьми використовую. До речі, в англійській мові звертання you в однині означає-ти, а в множині- ви.Так що англомовні вже давно тикають один одному, і це всі сприймають нормально.
Історія має властивість повторюватись...
Слухав відео-лекцію одного знавця англійської мови, так він говорить, що англійське you тільки в нас перекладають, як ти і ви, а насправді воно означає тільки "ви", без ніякого тикання у всьому світі, звернення "ти" в англійській є тільки у зверненні до Бога і то рідко використовується носіями англійської мови (в інтернеті можна знайти "Полиглот. Выучим английский за 16 часов!" урок 1)
І справді you означає "ви". Але є й інші приклади. Наприклад, в іспанській використовують тільки "ти", а "Ви" взагалі випало з вжитку.
У працях по менеджменту зустрічав визначення рівня розвитку цивілізації, як розвиток кількості соціальних ролей у суспільстві, а розвиток людини вимірюється кількістю соціальних ролей, які вона може виконувати.
Чим більше більше ролей і чим краще вони виконуються, тим більше адекватне соціальне очікування у відносинах між людьми, дії та поведінка оточуючих стає передбачувана, вам стає легко у спілкуванні, у відносинах і т.д....
Думаю, що "ти" і "ви" в сьогоднішньому культурному середовищі
вмонтовані в дуууже багато соціальних ролей, а одне відхилення і ви вже неадекват.....
Як на мене, то "ти" і "ви" це не питання мови, а функцій у ролі.
Як краще колегам розмежувати офіційно-ділові відносини від особистих, як не відносини на "Ви" і не на "Ти"?
Як краще виразити шанобливе ставлення учня до вчителя, як не на "Ви"?
і т.д.
Треба бути "адекватним" і якщо середовище не зрозуміє звертання на "ти", то не треба занадто приголомшувати.
Людина у веселому та бадьорому настрої ще більше розвеселиться од "ти", а якщо вона гнівна, у прихованій ворожості, чи перелякана - то тут дійсно, потребно одповідати правилам суспільства.
VAKULA
Ми творимо націю сильних і світлих людей, відкритих до всього нового і цікавого. Досвід показує, що вони з радістю переходять на ти і легко сприймають нові "правила гри".
Це я до того, що правила Сенсара стосуються тільки нової нації. Всі інші хай собі спілкуються так, як звикли. А тут наша Гра і наші правила.
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
...Я з тих благодатних країв, де батьків всі на Ви називають ... написав здається Володимир Забаштанний, сліпий поет
Прошу подивитися на росіян і їх відносини між собою...
Я люблю коли до мене молоді звертаються на ти, і сам люблю це звернення, але на це потрібно зробити "перехід -4". Без відповідного рівня культури і духовності це рівносильне скотитися до рівня "старшого брата". Вибирайте!
Хай Буде!
Поки що йдеться тільки про спілкування між користувачами НО, у яких, я думаю, з рівнем культури і духовності все гаразд. Треба же з чогось починати :)
Вже давно запитувала себе, звідки пішли "Ти" й "Ви"...
А коли спілкуюся з невідомою людиною і, в ході розмови,
ми - на одній хвилі, або людина видається милою -
тоді самовільно переходжу на "Ти"!!!
Тим природніше видається мені тикання між аріями!!!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Будь що має зовнішню форму і внутрішній зміст. Розвиватись повинно і те, і інше, але існує небезпка випередження і підміни формою змісту. Форма не наповнена змістом, хитка і непевна, вона легко підпадає під сторонній вплив. Чітко сформований зміст сам утворює відповідну форму. Тож, по плодам їхнім пізнаєте їх, а не по яскравому убранству і приємному обходженню.
Є застереження і проти того, щоб ділити людей за надуманими зовнішніми ознаками на своїх і інших. В історії таке вже бувало. Не заграваймося.
Все починається з Любові.
Однозначно звертання на ВИ, ЛИЧИНИ і ПСЕВДО створюють дистанцію між мовцями, а тому заважають спілкуванню. Отож я кажу так: Друже Ігоре, виправ помилку в "Отже наш..." на початку публікації. Гадаю, що в нашому колі однодумців природнім є звертання на ТИ, як це ми робимо із Зіркою, спілкуючись між собою.
Відверто кажучи, пане Анатолію, не уявляю, щоб, скажімо, мої діти Вам тикали.
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Аргументів можна знайти багато, щодо звертання. В Галичині багато. хто до батьків звертаються на "Ви". Лемки (старші) цим "грішать": "Тато робили, мої мама так казали". Завжди мені це здавалося перебільшенням. Я особисто, галицькій бабці казав "Ви", а волинській "Ти".
Нині голосую "Так", бо думаю, що це внесе більшу легкість у спілкування, без втрати поваги. Прошу шановне товариство звертатися до мене на "Ти". Дякую!
Si vis pacem, para bellum
Андрію, а твої батьки своїм батькам казали тато, мама чи неньо, неня?
https://t.me/ETEPHET
В татовій родині казали тату, мамо і на "Ви". В маминій - папа, мама і на "Ти". Хоча бабця по мамі до прабабці зверталася на "Ви".
Si vis pacem, para bellum
?А у вас там не казали: "Тату, Ваша ложка впалИ"? :)
Освячуйся! Озброюйся! Плодися!
За "ти".
Дійсно ,виходить не логічно - до Ісуса на ти...
У нас між дорослими родичами та дітьми звертались на ти і по імені. Кликали як між дітьми заведено: тітка Валька або просто Валька.Правда Вальками,Таньками дозволялось називати дорослих до певного віку.Потім більш поважно але все рівно на ти.
Від мрії до слова, від слова до дії, від дії до світлової події.
Вважаю, що добре казати на Ти серед рівних, в командній грі, на роботі, серед знайомих і всім хто нам симпатичний.
Пам"ятаю як в дитинстві я ніяк не могла запам"ятати, що матір треба називати на Ви і мене постійно поправляли. Старанно навчали - це була шана батькам, свого роду ієрархія. Можливо сенс в тому, що слухайся і не заперечуй довіреному і досвідченому.
Певно добре казати всім Ти,, бо так простіше, а ось до батьків в мене збереглося щось більше. Можливо, що ДНК має підґрунтя багатьох генів пра-пра.., пам"яті багатьох. І я несу ніжність до слова Ви своїм батькам. Своїх дітей я не навчила казати Ви, бо вже прийшли в нову епоху, мішанину і батьки стали старомодними.
"Отче наш, що єси на небесах..." Богів було багато. Тут однозначно виділили Одного Творця. Оскільки Трійця повсюди, отож безсумнівно забрали множину.
Від Землі, сили народження, святою водою благословляю!
А взагалі то мені цікаво, чому колись хтось вирішив, що варто в деяких випадках називати особу на "Ви", тобто у множині. Якось не логічно. Мені починає здаватись, що це швидше як приниження. Коли людину не виділяють, а навпаки змішують зі всіма (множиною). І судячи з того, що таке звертання є в усіх мовах, то це сталось дуже давно.
В 1991 році я був в Англії, в маминого рідного брата Павла. І коли його зять (англієць) звернувся до нього, (без перепрошую, без будь ласка): "Павло, піди в магазин і купи пива", для мене це було шоком. Тоді англійці були в моїй свідомості взірцем культури, поваги, честі. А тут таке. Всі присутні відреагували абсолютно буденно.
Ми плануємо зробити "Перехід IV", перейти демаркаційну лінію в інший світ: світ любові до всього, поваги до всіх, пошани до старших і затрачаємо енергію на дискусію десятирядного питання. ЧАС такі питання розставляє на свої місця сам, залиште це Йому.
Хай Буде!
Колись звертатися до батьків на "ви" було звичною справою, особливо в інтелігентних родинах. Подекуди спостерігалося таке саме звертання до дітей із боку батьків. Останнє вважаю зайвим, хоч у звертанні на "ви" до батьків щось є...
Доречі, свого часу присвячував вірші одній пані. Називав її у віршах на "Ти" (переважно, з великої літери). Вона дуже дивувалася...
P. S. Пані старша за мене. На шість днів...
Поки дихаю - сподіваюсь!
З самого дитинства всих називав на "ти" бабу, діда, батьків, сусідів. Якщо з повагою то ім'я-по-батькові (наприклад Гнат Іванович), але на "ти". Коли приїздив до тітки на мене дивились як на іншопланетянина бо там всі "викали". Голосував "за" :)
Для мене перехід на "ти" є складним по відношенню до людей, які старші від мене за віком, навіть якщо ми однодумці й арійці. Це дуже глибоко в мені сидить, потрібен певний час, щоб змінити себе.
Для мене теж був складним. Але після того як почав тут до всіх звертатися на "ти", таке враження ніби розмовляю з давніми друзями. Якось легше стало спілкуватися. Думаю, що це позитив від цієї зміни звертання.
Доречі, зверність увагу на слова "ти, ми, вони, ви", що їх відрізняє від "я, він, вона, воно" - множинне закінчення. Получається, що слово "ти" також колись було множиною. Дивно, що до якоїсь однієї конкретної особи звертались в множині через "Ви" чи "Ти".
"Що це було!!!!" Так кажуть, коли справді вартісна інформація ;) Треба занурюватися в це, пане Доброславе! Давай ще!
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
В мене є припущення чому так, але спочатку хотів би послухати думки інших...
Добре. Тоді моя версія така:
Якщо врахувати множинне закінчення, то можна припустити, що колись люди усвідомлювали свою трисутність і божественну природу. Тому чи "Ти", чи "Ви" могло бути в множині. Але "Ти" - стосовно однієї особистості, а "Ви" - стосовно кількох людей-гравців. Якось так... Сподобалось? ;)
Хто шукає - той знаходить, бо: 1. Завжди стається те, чого ми хочемо. 2. Ми ніколи не знаємо шляхів реалізації наших задумів.
Це була моя перша версія. Але я від неї відмовився. Тому що "я" людини єдине, а душа і фізичне тіло, то додатки просто, тому навряд чи для позначення всіх трьох використовували би множину.
Другу версію не хочу висловлювати, бо вона мені зараз здається повною маячнею.
Так що питання залишається відкритим :)
Ще є варіант що слово "ти" колись звучало якось інакше і було одниною, і тільки пізніше останній звук змінився на "и".
Наприклад в багатьох європейських мовах це слово звучить як "ту" або "ду".
Мені подобається звертання на "ти", воно зближує. Яка може бути мова про старший-молодший, коли ми вічні і постійно перевтілюємось.
Сидить Мамай, в кобзу грає, що замислить - то все має.
А в мене є приклад близького спілкування і при зверненні на "Ви" і дистанції з "ти". Як на мене "ти", "ви" визначають не дистанцію - щось тонкіше.
Поздоровляю, Раїсо! Ти зробила великий крок (позбулася м'яса)!
А чи поважаєш кожну людину, до котрої звертаєшся на "ВИ"?
Ӏ чи не поважаєш людей, яких "тикаєш" (сестру, брата, приятелів...)?
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Нічого, Раїсо! Все приходить поступово - а правило "ГРИ" полегшує нам цей перехід :)) і фактично спрощує нам спілкування. Виходить, що зі звертанням на "ТИ" - всі ми рівні!
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Датування наших обговорень - невпорядковане :
сьогоднішнє, від Андрія Пасічника появилося вище січневих...
А якраз хочу на нього зареагувати.
"Патріархат - знаменує культивування чоловічого начала і зневагу до жінки. Матріархат - величання жінки і зневагу до чоловіків. "Рівноправ’я", або "гендерна рівність" - це однакове ставлення до чоловіків і до жінок не зважаючи на явні фізіологічні, психо-фізичні відмінності. Це три збочення.
Арійська культура возвеличує чоловіче і жіноче начало, і культивує чоловічість в чоловіках і жіночість у жінках."
Не маю цих джерел, Андрію, але годжуся з таким підсумком, навіть додам:
патріярхат, матріярхат і гендерна рівність - цивілізаційна війна проти - природнього - арійства.
Творимо разом Вільну Українську Державу Гартленд !
Ну що ж? Я буду майже одинцем проти.
Надто глибокі в цього звертання цивілізаційні корені, а ви так собі, "мыслей по древу", або по западенськи "мені сі так хоче, бо я так думаю".
Я не прочитав хоч трошки глибшого аналізу.
Хай Буде!
Пане Братер, Ви вже 9-ий хто проти. ;)
До речі, колись по українському радіо десь роки два тому була передача про двертання на Ви. Так от там стверджувалося, що це звертання в Україну прийшло десь 14-15 століттях, а закріпилося ще пізніше. А в Московію це звертання добралося аж за 2-3 століття після нас. Там навіть наводили приклад, що коли Богдан Хмельницький вів переговори з московським царем, то один до одного вони зверталися на ти.
Я спеціально гуглив, щоб знайти інформацію з цього питання, але на жаль зовсім нічого не знайшов. :( Напевне потрібно звертатися безпосередньо на радіо, хто має там знайомих, можливо в них є запис тієї передачі.
<b>За добро заплатимо добром,</b>
<b>а за зло — по-справедливості.</b>
Багато хто тут на сайті вже практикує звертання на "ти" до всіх. По собі можу сказати, що відчуваю тільки позитив від цього.
Тим більше тільки 3% проголосувати проти. Тому не думаю, що тут варто далі сперечатися.
Я хоч і проголосував "проти" цілком погоджуся на експеримент з "на ти" тільки в громаді.
Сторінки