Навіщо це литовцям та чим вигідний проект українцям – розповіли у міністерстві економічного розвитку Литви. А от про досвід першопрохідців "Startup Visa" вдалося розпитати у черкащан, які вже два роки живуть у столичному Вільнюсі та успішно реалізовують бізнес-проект.
"Startup Visa" у Литві запустили в лютому 2017-го. Це нова схема залучення фахівців, яка забезпечує спрощений процес вступу в систему початкової економіки Литви для інноваційних підприємців, – розповідають у міністерстві економіки Литви.
Мета – побудова та розвиток конкуренції у міжнародній спільноті та Литві зокрема. Компаніям-початківцям при оформленні "Startup Visa" не потрібно виконувати певні вимоги щодо інвестування капіталу та зайнятості для отримання дозволу на проживання.
У Литві сподіваються, що спрощена процедура приверне в країну перспективні стартапи з-за меж Євросоюзу, збагачуючи національний ринок навичками іноземних засновників.
У перші три місяці стартапам надають безкоштовний офісний простір в Вільнюсівському технопарку. До галузей, для яких можна отримати стартап-візу, належать високотехнологічні сфери, де фахівці на сьогодні "у дефіциті": IT, біотехнології, електроніка. Адже не секрет, що майже третина населення Литви емігрувала до інших країн.
Щоб взяти участь в програмі, необхідно заснувати стартап і мати достатньо коштів на розвиток бізнесу протягом року. Як йдеться на сайті програми, фіксованого ліміту немає, тож кожен співзасновник сам визначає суму необхідного капіталу.
Заявки відбирає спеціальна комісія. Особливу увагу звертають на інноваційність ідеї або бізнес-моделі, команду та її навички в бізнесі, стратегію проекту та можливості її реалізації тощо.
Якщо заявку схвалюють – кандидат отримує лист із запрошенням з’явитися в Департамент міграції Литви для оформлення стартап-візи.
Молоде подружжя Яна та Максим вже два роки як проживають у Литві. Вони перші пройшли процедуру оформлення візи для стартаперів.
В Черкасах вони мали бізнес – салон краси “Пріча Студіо”. Максим також працював в сфері ІТ.
Відпочатку придбали частину литовської компанії, Яна паралельно навчалася в університеті. Згодом у зв’язку з навчанням переїхали на 9 місяців до Португалії.
Коли дізналися про нові можливості в Литві – вирішили повернутися та спробувати себе в "Startup Visa".
Проект, із яким дебютували черкащани, стосується створення платформи для доступності віддаленої роботи. – Ми переконані, що за цим майбутнє. Немає сенсу їхати в офіс і працювати там. Адже це можна робити із будь-якого зручного для вас місця і міста. Тому будуємо таку платформу, де люди з усього світу зможуть співпрацювати.
Зараз налаштовані більше на сферу ІТ, дизайн. Але якщо реалізуємо задумане, то будь-яка робота, яка не вимагає присутності людини, може здійснюватися віддалено. Ми працюємо здебільшого із клієнтами із Америки, Австралії, Канади. На сьогодні у цьому напрямку немає продуманих платформ, які були б зручними і гарантували безпеку для обох сторін, що співпрацюють.
Розповідає, що як такого конкурсу між учасниками не було. Натомість є спеціальна комісія, яка і оцінює проект, його рентабельність, досвід авторів. Позитивну відповідь отримали вже через 10 днів. Після проходження співбесіди – проект затвердили.
– Дізнались, що Литва запустила проект, завдяки якому можна отримати візу терміном на 1 рік. Вирішили спробувати. Буквально за кілька днів, перебуваючи у відпустці, вдалося написати проект. Насправді ідея виникла давно, але ця можливість стала поштовхом до початку роботи.
Додам, що процедура оформлення зайняла не так мало часу, як йшлося на сайті, але в принципі це було зробити не складно. У всіх процесах супроводжувала литовська організація Versli Lietuva.
До переваг ведення бізнесу в Литві зараховують можливість дистанційного управління.
– Всі юридичні процедури можна здійснювати онлайн, вести бізнес буквально з дому, використовуючи при цьому мобільний підпис. Не треба нікуди їздити, не роздруковувати, як в Україні, низку документів, ніхто не стоїть у чергах.
Те ж саме стосується і відрахувань в податкову. Зручно і швидко. Податки тут найнижчі в Європі, але набагато вищі, ніж в Україні. Складають близько 40% від зарплатні, для найманого працівника: загальний податок, це пенсійний фонд, SODRA – фонд соціального страхування (34 євро на місяць, але сума залежить від загального доходу(+ подохідний податок). Можна також за медичне обслуговування окремо сплачувати до страхової компанії, яка потім покриває витрати на лікування).
За два роки перебування у Вільнюсі встигли відвідати кілька країн. Розповідають, подорожувати досить доступно, квитки коштують не дорого, а після придбання автівки – доїхали аж до Португалії.
– Литва дуже схожа на Україну, як казав наш друг: "Як Україна, тільки краща".
Ця країна після виходу з-під Радянської окупації дуже швидко покрокувала вперед. Все зручно: починаючи із автомобілів, які можна придбати по адекватній ціні і завершуючи доступним житлом.
Мій чоловік грає у аматорській футбольній команді, всі гравці – звичайні хлопці 20-30 років мають автомобілі. Тоді як в Україні побутує думка, що якщо молодий хлопець має «Лексус», то він «мажор», тут це абсолютно нормально і доступно.
Так само наші однолітки мають квартири. І для цього не треба бути можновладцем чи щось вкрасти. При зарплаті в 600 євро можна спокійно взяти житло в кредит під 2% у новому будинку.
Класно модернізують і радянські райони, при тому що на вулиці може бути по -25 по кілька місяців, будинки дуже теплі. Забули в Литві і про притаманне Україні бездоріжжя, відсутність вело доріжок.
Багато є місць для дозвілля, заходів: спортивні змагання, концерти, акції.
Відзначають і ставлення до українців: – Є хороша історія про ставлення литовців до України. В Португалії ми часто займалися серфінгом разом з студентами університету, де я навчалася. Одного разу ми познайомилися зі студентом за обміном з Литви. Коли дізнався, що ми з України, одразу сказав: "Слава Україні!".
Уряд повинен прикладати максимум зусиль, щоб українські іноваційні продукти залишались на рідній землі.
Україна вкотре стала донором для сусідів.
Проте якщо українці Литви, Польщі і України організуються, то вони створять феномен "Внутрішнього Міжмор’я" - етнічного ядра для багатонаціонального Великого Міжмор’я.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коментарі
Україна вкотре стала донором для сусідів.
Проте якщо українці Литви, Польщі і України організуються, то вони створять феномен "Внутрішнього Міжмор’я" - етнічного ядра для багатонаціонального Великого Міжмор’я.
Все, що робиться з власної волі, – добро!