Дві Європи: одна під Путіним, інша дає йому відсіч

При цьому, було написано гнівного листа з масою контраргументів. Все це було ще до того, як відбулася перша зустріч президента США Трампа і канцлера ФРН Меркель, де Трамп їй докладно пояснив, що прекрасно бачить її політику, коли вона явно хоче закусити смачною рибкою і при цьому - зручно сидіти.

Причому Трамп відразу перейшов до питань безпеки і тицьнув бабу Ангелу носом в те, що дивні засоси Німеччини на адресу Москви дали останній привід почати грати в нео-імперіалізм, прямо погрожуючи Європі, а НАТО вже майже померло і у нього нема ні сил, ні коштів для відбиття зростаючої загрози агресії власними силами.

Це викликано тим, що з країн НАТО тільки Штати виконували угоду про фінансування оборони в розмірі не менше 3% власного ВВП, європейські країни, на чолі з Німеччиною, пішли нижче одного відсотка.

Меркель прийняла як особисту образу справедливе зауваження Трампа про те, що вона і її політика - хитро зроблені і що ось прямо зараз європейська частина НАТО намагається знову в'їхати в рай на чужому авто. Меркель дуже довго тіпало після того, як Трамп сказав, що готовий розгорнути в Європі контингент, достатній для того, щоб в Москві задумалися над тим, що лізти в Балтію і Польщу - не комільфо, але запропонував Європі, в особі Меркель - заплатити за той контингент, який повинні були забезпечити європейці, в першу чергу - Німеччина.

Зрозуміло, що Меркель ця розмова була абсолютно неприємною як по суті, так і за наслідками. Вона вже вжилася в роль європейського лідера, який приймає рішення за всю Європу, а тут її взяли за чуба і тицьнули в її ж косяки, як паскудне кошеня. Як для лідера, це було принизливо тому, що адекватно відповісти Трампу було просто нічого, бо той брав калькулятор і на цифрах показував ціну лідерства Німеччини.

Але це було трохи пізніше, а раніше - Британія надивилася на лідерські потуги Німеччини і сказала: «Де тут у вас вихід?»

Тоді, як було написано вище, ми вигребли масу критичних коментарів. Але ось пройшла пара-трійка років і міністр закордонних справ Великобританії Борис Джонсон практично повторив наші слова і уточнив, що саме незрозуміла політика Німеччини щодо вже просто явного агресора, в особі Путіна, веде справу до розколу Європи і загибелі ЄС як політичного союзу з ідентичними фундаментальними принципами.

Причому, Джонсон тільки підводить риску під діями Німеччини, формалізуючи фактичний стан справ. Саме Німеччина торпедує санкції Вашингтона щодо РФ і Ірану, підігруючи двом агресорам і м'ясникам, які влаштували бійні, де окремо, а де і разом.

Крім того, в четвер стало відомо, що під жахливим тиском Німеччини, контролюючі органи ЄС закінчили шестирічне розслідування стосовно монопольних дій Газпрому в Європі. В ході розслідування було викладено стільки фактів недобросовісної поведінки Газпрому на європейському ринку, що йому світив штраф в розмірі 10% річного обороту, а це могло вилитися в десятки мільярдів доларів. Але розслідування завершено нічим.

Газпром пообіцяв, що більше не буде душити клієнтів несправедливими цінами і погрозами прикрутити вентиль, і за це його не стали штрафувати.

Цей фінт слід запам'ятати, бо коли в Європі з'явиться новий лідер, а не те, що є прямо зараз, то ми ще дізнаємося, наскільки багатшими стали ті товариші, що прийняли таке кошерне рішення по Газпрому.

Корупцією звідти вже не просто пахне, а смердить. На цьому тлі чиїсь вимоги про необхідність запровадження у нас антикорупційного суду, виглядають як невдалий жарт.

Європейські та в першу чергу - німецькі чиновники, так чи інакше, пов'язані з обслуговуванням російських інтересів, генерують вже такий сигнал про позамежну корупцію, що ми таких навіть не чули.

Це все робиться для того, щоб Москва засунула в Німеччину ще одну трубу, яка при повному завантаженні окупить себе через років 50-60 і являє собою величезний монумент російсько-німецької корупції.

З цієї причини Британія виходить з ЄС, а слідом за нею виявляється масований тиск на Польщу, з різних причин.

Наприклад - за небажання приймати сирійських біженців, але насправді - Польща є відкритим опонентом інтересів РФ, в тому числі, і щодо газопроводу ПП-2, тому і тиск такий організовується саме з подачі фрау Меркель. Так що Британія - перша ластівка.

А тим часом, ми багато чули про те, як Штати перекидають в Європу свої війська, замість військ Німеччини і Франції, які мають мізерні армії, але величезні амбіції. Як ми пам'ятаємо, транспорти з технікою приходили прямо в Німеччину або Голландію, після чого - перекидалися в Європу.

Але кілька днів тому в Антверпені почалося вивантаження нових американських підрозділів і техніки, в основному - танків. Відомо, що прибуло близько 800 одиниць різної техніки і приблизно 2500 особового складу. Після вивантаження вони розташовуються в містечку Гроббендонк, після чого - вантажаться на баржі і поїзди, для відправки в ту саму Польщу, яка стоїть поперек горла Меркель.

Загалом, Борис Джонсон правий, ми спостерігаємо дві Європи, одна - майже лягла під Путіна, а друга - тільки розгортається для того, щоб дати йому відсіч. Як не дивно, головну деструктивну Скрипку в цій партії грає саме Німеччина.

Джерело