Це було імпровізоване національно-духовне переформатування активу пасіонарної частини української нації, пише на своїй сторінці у Фейсбук Сергій Жижко, один з фундаторів Конгресу українських націоналістів і заступник його голови.
Йшли колони ветеранів із батальйонів сформованих у областях і воїнів, які служили у призовах в ЗСУ з відомих бригад і родів військ. Окремо крокували ветерани з відомих добровольчих батальйонів: Айдар, Донбас, Київська Русь.
Виділялися мілітарні добровольчі формації, створені політичними організаціями із ідеологічною мотивацією: Азов, УДА, УНСО, С14, Правий сектор.
Йшли козацькі групи, громадські організації, волонтерські середовища. Попереду родичі полеглих у російсько-українській війні із портретами.
Але головним у цій зустрічі людей фронту і українського активу була не сама хода, не так кількість людей, а настрій громади. Люди, які створили живий коридор обабіч бульвару, без підказок політаніматорів: "поаплодіруєм-аплодіруєм... встайом і скандіруєм!..", без інструкцій і заготовок, добровільно, за власною волею, не стихаючи побільше години, аплодували ветеранським колонам і скандували: "Дякуємо!".
Такого масового вивільнення емоцій і сутностей, катарсису, очищення і піднесення не було за 30 останніх років в українському таборі жодного разу. Були сльози на очах, стиснені вуста й зуби у ветеранів, ланцюг посмішок. Жінки підбігали до воїнів з поцілунком і для фотографування.
Нація черговий раз оновлювалася помимо електоральних показників, результатів виборів, поза політиками, без промов, обіцянок, криків "Ганьба", "Геть", "На нари!".
За замовчуванням відбувався процес демонстрації національного оптимізму, опору, устремління у майбутнє.
На чолі колони не було голів партій, які брали участь в останніх виборах, кандидатів у президенти, професійних депутатів, чиновників, не було партійних прапорів (окрім стягів батальйонів, ветеранських організацій і областей).
Так, йшла українська енергія без національного проводу, бойова українська воля. Йшла на день народження України. І цим нагадала широким масам денаціоналізованого населення та владоутримувачам, що Україна буде вільною, зауважив Сергій Жижко.
Прискорене формування нової української еліти.
Я була вчора свідком цієї події. Те, що відбувалося, неможливо описати жодними словами, це треба було пережити, відчути. Я була на багатьох патріотичних акціях ще з кінця 80-х. Підтверджую, що такого ще не було. Враження було таке, що йдуть полки Духовного Воїнства України. І найбільш вражаючим був настрій десятків тисяч людей - чиста радість, відчуття єднання, бойовий дух. Я би сказала, що це був бойовий драйв. Мені знайоме це відчуття, цей адреналін, від якого закипає кров. Але щоб його відчували одночасно десятки тисяч людей... Це було фантастично. Можливо, це були пологи нової нації і нової раси людей.
Коментарі
Я була вчора свідком цієї події. Те, що відбувалося, неможливо описати жодними словами, це треба було пережити, відчути. Я була на багатьох патріотичних акціях ще з кінця 80-х. Підтверджую, що такого ще не було. Враження було таке, що йдуть полки Духовного Воїнства України. І найбільш вражаючим був настрій десятків тисяч людей - чиста радість, відчуття єднання, бойовий дух. Я би сказала, що це був бойовий драйв. Мені знайоме це відчуття, цей адреналін, від якого закипає кров. Але щоб його відчували одночасно десятки тисяч людей... Це було фантастично. Можливо, це були пологи нової нації і нової раси людей.
Дуже влучно описали, пані Ірино! Дякую!