«Іван Франко тричі брав участь у виборах і програвав, – говорить доктор політичних наук Ігор Вдовичин. – Вибори – це конкуренція. Якось, коли Франко ночував у готелі, у нього вкрали взуття, щоб він не зміг піти на зустріч з виборцями».
Щоразу Франкові до перемоги не вистачало кілька десятків голосів: то 30, то 50.
Проблема була в тім, що селяни, на яких і зробили ставку молоді радикали, масово продавали голоси.
«Один польський селянин підрахував, що у 1895 році селяни-хруні (а так називалися ті, хто продавав своїх голоси, бо «хрунь» – це свиня), на виборах з’їли 70 км ковбаси. Уявіть, собі – 70 кілометрів!!!», – навів приклад кандидат історичних наук Ігор Чорновол.
Про ще одну передвиборчу технологію тих часів розповів політолог Євген Ланюк: «Уже тоді була поширена практика цілеспрямованої «нарізки» виборчих округів, щоб в одному окрузі було більше соціальної групи, яка б обрала потрібних делегатів».
У підсумку, у Галицькому сеймі опинився адвокат і громадський діяч Теофіл Окуневський. Він певний час навіть представляв інтереси радикалів.
«Це був старший чоловік, який солідаризувався з радикалами, але мав великі упередження щодо їхньої програми, бо у ній були присутні ідеї марксизму, які Окуневський не хотів визнавати. Тим не менше, не будучи у радикальній партії, він представляв їхні інтереси».
Стосовно Івана Франка, то через перші політичні поразки він врешті повністю відійшов від радикальної партії.
Історія ходить по колу. Наша задача - піднятися вгору і піти правильним шляхом.
"Політичні свині" були завжди і зникнуть не скоро!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Коментарі
"Політичні свині" були завжди і зникнуть не скоро!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
Може перед виборами, скажімо в суботу, роздати безкоштовну горілку, всі "свині" понапиваються і не прийдуть на вибори
Тоді старший свинтус зі своїми підопічними свинтусами перетворять результати вибору на свою користь..
Прямі масові вибори завжди були і будуть проявом некомпетентності. Вибирати кращих можна лише серед тих, кого особисто знаєш завдяки спільній продуктивній праці.
Компетентність висування еліти забезпечує демосократія - це коли виборність здійснюється в групах персонально знайомих людей чисельністю до 150 осіб, об’єднаних спільною справою і спільним інтересом.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Кандидат на високу виборну посаду (від масштабів району до масштабів країни) повинен бути публічно відомим і відкритим!
Щодо політика, який прагне прийти у владу, не може бути жодних обмежень у доступі до інформації про його службову кар'єру та його особисте життя і майновий стан всієї його родини - його особисто, його дружини і дітей, його батьків!
Приховування інформації повинно бути визнано злочином і причиною відсторонення/усунення політика-брехуна з посади!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!