Прокинутися під шум хвиль, прогулятися по піску на березі океану, гріючись у променях вранішнього сонця, зірвати дорогою стиглий банан або кокос... Про такий ранок у січні, коли на українських теренах холод, сніг (якщо пощастить), а то і мерзенна сльота під свинцевим небом, можна тільки мріяти. Але все більше українців воліють не мріяти, а вирушати зимувати в теплі краї.
Велика частина співвітчизників в гонитві за літом на прохолодні зимові дні вирушають до Азії. І нерідко приїжджають у відпустку на кілька тижнів - а залишаються на місяці. А іноді і перебираються назавжди. Експерт із "зимівель" з компанії "I love Asia" Світлана Тучинська каже - багато хто вважає, і вона переконалася в цьому сама, що Азія, як наркотик: "Якщо побуваєш одного разу, то потім постійно тягне ще і ще. І в нові місця, і туди, де вже був. Деякі наші клієнти стали проводити в Азії по 4-6 місяців на рік".
Дозволити собі зимівлю в теплих краях можуть:
- ті, у кого є можливість працювати віддалено - аби інтернет був;
- люди творчих професій;
- ті, у кого є час, і дохід не залежить від зарплати;
- хто накопичив грошей і хоче влаштувати перепочинок у роботі від дзвінка до дзвінка біля океану;
- сім'ї в декретах і активні пенсіонери з достатком.
На зимівлі люди воліють подорожувати різними країнами Азії повільно. Наприклад, пожити місяць в одній країні, потім місяць в інший тощо.
Найпопулярніші країни: Індія (в основному штати Гоа, Керала, Карнатака), Індонезія (острови Балі, Ява, Суматра), Таїланд (південь), Шрі-Ланка, В'єтнам. Вже є кілька випадків, коли колишні клієнти після відпусток та зимівель переїжджали до Азії на ПМП, знаходили там роботу. В основному, правда, для переїзду обирають столицю Малайзії Куала-Лумпур, розповідає Тучинська. Й інтерес до зимівель і переїздів дедалі більше зростає. Від людей стільки питань і прохань про консультації, що навіть довелося відкрити окремий напрямок, додає вона.
Переважно туристи цікавляться переїздом на термін від місяця до трьох. Причому багатьом взагалі не важливо, яка це буде країна в Азії - головне, щоб було тепло, недорого (житло близько 300 дол. в місяць на двох), море і доступ до інтернету. Є такі, у кого грошей особливо немає, тому їдуть з прицілом обзавестися роботою на місці.
У пошуках свободи і спокою журналіст-фрілансер Неллі Вернер минулого року вперше їздила на зимівлю. Вибрала індійський Гоа - за порадами друзів, які вже не раз там бували. "У мене є приятелі, компанія, які щороку їздять. Я від них знала, що там можна жити, тепло і затишно. І ось набридла мені зима, захотілося тепла і океану, відпочити від усього. Так от взяла квитки і поїхала", - говорить Вернер. Без особливих складнощів жінка через інтернет знайшла людей, з якими вона на три місяці зняла будиночок в селищі Арамболь - один на п'ятьох. Питання про якісь складнощі Неллі навіть якось здивувало. Говорить, які там складнощі, якщо вже всі наперед друзі і якраз туди люди їдуть звільнятися від проблем.
"Там якось відпочиваєш душею... Хоча ми тільки через три тижні з друзями змогли перестати метушитися, думати про багато речей, як у Києві - все біжиш кудись, поспішаєш, і мозок скрізь поспішає. Потім вже починаєш заспокоюватися і реально вчитися відпочинку і спокою", - пояснює вона.
З тих же причин почала зимувати і програмістка Ксенія Житомирська. Перший раз вона поїхала до Індії по роботі. "Проект був не дуже жорсткий, тому коли я з хлопцями, що жили в Делі набагато довше, поїхала в Гоа і там залишилася на місяць, мені стало зрозуміло, що я можу так жити і працювати", - каже Ксенія. В результаті після закінчення проекту вона поїхала подорожувати і замість кінця лютого повернулася додому у квітні.
Минулого року Ксенія зимувала з 1 листопада по 22 червня. Була в основному в Гоа, місяць у Катманду, місяць в Дарджілінзі, близько двох тижнів у Калькутті, 10 днів у Стамбулі - і це не повний список. Цьогоріч збирається в Гоа - там у Ксенії улюблена школа йоги.
Більшість зимівників в основному катаються на скутері, засмагають, купаються, займаються кайтсерфінгом, йогою, подорожують, вечорами гуляють, танцюють, спілкуються. Зі спілкуванням, до речі, проблем жодних. 90% людей у тому ж Арамболе - російськомовні. Трошки європейців, ізраїльтян. До того ж багато індусів російську вивчили. Англійська теж у ходу.
Багатьом українцям така зимівля здається чимось нереальним. Адже зазвичай поїздка за кордон - це значні витрати. Але життя в Азії навіть дешевше, ніж в Україні. Причому за всіма статтями: одяг, транспорт, їжа, житло. Найвитратніше в зимівлі - це сама дорога до зимівлі. Але якщо постаратися, можна значно заощадити на цьому. Наприклад, Ксенія Житомирська торік за перельоти Мумбай-Стамбул, Стамбул-Львів, Львів-Київ заплатила 400 дол.
Вартість житла різна. Ксенія знімає за 500 дол. будиночок в Арамболе біля океану на дві спальні з кухнею. На двох з подругою вийшло 250 на місяць. Інтернет коштував 40 дол. на місяць - відмінно працював. Більше комунальних індійці не беруть. Тобто вони намагаються, але треба бути твердим, посміхаючись каже Ксенія. Витрати на харчування звичайно залежать від апетитів, але не більше 10 баксів у день - і це якщо об'їдатися. Тож в результаті у неї за видатками виходило 400 дол. на місяць плюс плата за будиночок, і це включаючи йогу і масаж.
Неллі Вернер розписує меню більш докладно: рис з креветками за $ 2, за стільки ж величезні тибетські пельмені "момо" і незвичайний місцевий десерт "Hello to the Queen". Крем-суп грибний з вершками $ 1, щойно виловлена риба на грилі $ 7, чай $ 0,5, ананасовий фреш - $ 1,5. Літр рома тут коштує $ 2,5, досить непоганий портвейн - вдвічі дешевше. Якщо готувати вдома, харчування буде коштувати ще менше.
У кого ж закінчуються гроші, а їхати не хочеться, проблем з роботою не виникає. За словами Вернер, люди там збираються творчі. Тож хтось виступи дає, хтось співає, танцює. А взагалі знайти заробіток нескладно. Можна хоч сир робити або варення з ананасів - а потім здавати в місцеві маркети.
Деякі люди так прикипають до азіатського життя, що потім і повертатися на Батьківщину не хочуть. "Я зустрічала дуже багато людей, які на декілька тижнів приїхали, а залишилися на пару місяців. Тому що дуже добре відпочивати насправді", - посміхаючись говорить Вернер. Вона таки повернулася, але зізнається - Гоа так просто не відпускає. І якщо б дозволяли фінанси, обов'язково поїхала б зимувати туди знову. "Там хороший простір для творчості. Сімейних дуже багато, тому що для дітей добре - овочі, фрукти. Напевно, вільні люди їдуть, ті, хто шукає свободи", - додає вона.
Однак у цієї свободи є й зворотна сторона. Головна порада Ксенії для тих, хто поки ще вирішується на такий крок: реально оцінити, чи можете ви жити вільно і не забутися. "Є люди, які губляться зовсім. Треба мати мету і розуміти, що ти будеш робити і навіщо, інакше легко стати "овочем". Здати квартиру і курити гашиш до прозорості - це, на жаль, реальність більшості, яка "вирвалася" з офісного рабства", - зазначає вона. За словами Ксенії, найкраще місце - там, де не так багато тусовки та індусів, які приїхали на вихідні подивитися на іноземців - поки що це північний Гоа, а не туристичні Калангут і Бага. Почавши подорожувати, вона все менше часу проводить в Україні. Останнім часом близько 3 місяців на рік. Інтернет в Азії чудовий, можна спокійно працювати і спілкуватися з рідними по скайпу. "Більшість, хто зважилися на таку зміну, вже не повертаються надовго. І навпаки, найскладніше - перший крок, зрозуміти, що ти можеш це зробити", - додає вона.
Стратегія палінгенезії полягає не в тому, щоб поборювати старий світ, а в тому, щоб використовувати його як ресурс для власного розвитку. Чеснота милосердя дозволяє вчитися у ворогів і...
Мода на літо: дедалі більше українців їздять на "зимівлю" в теплі країни
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Прокинутися під шум хвиль, прогулятися по піску на березі океану, гріючись у променях вранішнього сонця, зірвати дорогою стиглий банан або кокос... Про такий ранок у січні, коли на українських теренах холод, сніг (якщо пощастить), а то і мерзенна сльота під свинцевим небом, можна тільки мріяти. Але все більше українців воліють не мріяти, а вирушати зимувати в теплі краї.
13111302r.jpg
Велика частина співвітчизників в гонитві за літом на прохолодні зимові дні вирушають до Азії. І нерідко приїжджають у відпустку на кілька тижнів - а залишаються на місяці. А іноді і перебираються назавжди. Експерт із "зимівель" з компанії "I love Asia" Світлана Тучинська каже - багато хто вважає, і вона переконалася в цьому сама, що Азія, як наркотик: "Якщо побуваєш одного разу, то потім постійно тягне ще і ще. І в нові місця, і туди, де вже був. Деякі наші клієнти стали проводити в Азії по 4-6 місяців на рік".
Дозволити собі зимівлю в теплих краях можуть:
- ті, у кого є можливість працювати віддалено - аби інтернет був;
- люди творчих професій;
- ті, у кого є час, і дохід не залежить від зарплати;
- хто накопичив грошей і хоче влаштувати перепочинок у роботі від дзвінка до дзвінка біля океану;
- сім'ї в декретах і активні пенсіонери з достатком.
На зимівлі люди воліють подорожувати різними країнами Азії повільно. Наприклад, пожити місяць в одній країні, потім місяць в інший тощо.
Найпопулярніші країни: Індія (в основному штати Гоа, Керала, Карнатака), Індонезія (острови Балі, Ява, Суматра), Таїланд (південь), Шрі-Ланка, В'єтнам. Вже є кілька випадків, коли колишні клієнти після відпусток та зимівель переїжджали до Азії на ПМП, знаходили там роботу. В основному, правда, для переїзду обирають столицю Малайзії Куала-Лумпур, розповідає Тучинська. Й інтерес до зимівель і переїздів дедалі більше зростає. Від людей стільки питань і прохань про консультації, що навіть довелося відкрити окремий напрямок, додає вона.
Переважно туристи цікавляться переїздом на термін від місяця до трьох. Причому багатьом взагалі не важливо, яка це буде країна в Азії - головне, щоб було тепло, недорого (житло близько 300 дол. в місяць на двох), море і доступ до інтернету. Є такі, у кого грошей особливо немає, тому їдуть з прицілом обзавестися роботою на місці.
У пошуках свободи і спокою журналіст-фрілансер Неллі Вернер минулого року вперше їздила на зимівлю. Вибрала індійський Гоа - за порадами друзів, які вже не раз там бували. "У мене є приятелі, компанія, які щороку їздять. Я від них знала, що там можна жити, тепло і затишно. І ось набридла мені зима, захотілося тепла і океану, відпочити від усього. Так от взяла квитки і поїхала", - говорить Вернер. Без особливих складнощів жінка через інтернет знайшла людей, з якими вона на три місяці зняла будиночок в селищі Арамболь - один на п'ятьох. Питання про якісь складнощі Неллі навіть якось здивувало. Говорить, які там складнощі, якщо вже всі наперед друзі і якраз туди люди їдуть звільнятися від проблем.
"Там якось відпочиваєш душею... Хоча ми тільки через три тижні з друзями змогли перестати метушитися, думати про багато речей, як у Києві - все біжиш кудись, поспішаєш, і мозок скрізь поспішає. Потім вже починаєш заспокоюватися і реально вчитися відпочинку і спокою", - пояснює вона.
З тих же причин почала зимувати і програмістка Ксенія Житомирська. Перший раз вона поїхала до Індії по роботі. "Проект був не дуже жорсткий, тому коли я з хлопцями, що жили в Делі набагато довше, поїхала в Гоа і там залишилася на місяць, мені стало зрозуміло, що я можу так жити і працювати", - каже Ксенія. В результаті після закінчення проекту вона поїхала подорожувати і замість кінця лютого повернулася додому у квітні.
Минулого року Ксенія зимувала з 1 листопада по 22 червня. Була в основному в Гоа, місяць у Катманду, місяць в Дарджілінзі, близько двох тижнів у Калькутті, 10 днів у Стамбулі - і це не повний список. Цьогоріч збирається в Гоа - там у Ксенії улюблена школа йоги.
Більшість зимівників в основному катаються на скутері, засмагають, купаються, займаються кайтсерфінгом, йогою, подорожують, вечорами гуляють, танцюють, спілкуються. Зі спілкуванням, до речі, проблем жодних. 90% людей у тому ж Арамболе - російськомовні. Трошки європейців, ізраїльтян. До того ж багато індусів російську вивчили. Англійська теж у ходу.
Багатьом українцям така зимівля здається чимось нереальним. Адже зазвичай поїздка за кордон - це значні витрати. Але життя в Азії навіть дешевше, ніж в Україні. Причому за всіма статтями: одяг, транспорт, їжа, житло. Найвитратніше в зимівлі - це сама дорога до зимівлі. Але якщо постаратися, можна значно заощадити на цьому. Наприклад, Ксенія Житомирська торік за перельоти Мумбай-Стамбул, Стамбул-Львів, Львів-Київ заплатила 400 дол.
Вартість житла різна. Ксенія знімає за 500 дол. будиночок в Арамболе біля океану на дві спальні з кухнею. На двох з подругою вийшло 250 на місяць. Інтернет коштував 40 дол. на місяць - відмінно працював. Більше комунальних індійці не беруть. Тобто вони намагаються, але треба бути твердим, посміхаючись каже Ксенія. Витрати на харчування звичайно залежать від апетитів, але не більше 10 баксів у день - і це якщо об'їдатися. Тож в результаті у неї за видатками виходило 400 дол. на місяць плюс плата за будиночок, і це включаючи йогу і масаж.
Неллі Вернер розписує меню більш докладно: рис з креветками за $ 2, за стільки ж величезні тибетські пельмені "момо" і незвичайний місцевий десерт "Hello to the Queen". Крем-суп грибний з вершками $ 1, щойно виловлена риба на грилі $ 7, чай $ 0,5, ананасовий фреш - $ 1,5. Літр рома тут коштує $ 2,5, досить непоганий портвейн - вдвічі дешевше. Якщо готувати вдома, харчування буде коштувати ще менше.
У кого ж закінчуються гроші, а їхати не хочеться, проблем з роботою не виникає. За словами Вернер, люди там збираються творчі. Тож хтось виступи дає, хтось співає, танцює. А взагалі знайти заробіток нескладно. Можна хоч сир робити або варення з ананасів - а потім здавати в місцеві маркети.
Деякі люди так прикипають до азіатського життя, що потім і повертатися на Батьківщину не хочуть. "Я зустрічала дуже багато людей, які на декілька тижнів приїхали, а залишилися на пару місяців. Тому що дуже добре відпочивати насправді", - посміхаючись говорить Вернер. Вона таки повернулася, але зізнається - Гоа так просто не відпускає. І якщо б дозволяли фінанси, обов'язково поїхала б зимувати туди знову. "Там хороший простір для творчості. Сімейних дуже багато, тому що для дітей добре - овочі, фрукти. Напевно, вільні люди їдуть, ті, хто шукає свободи", - додає вона.
Однак у цієї свободи є й зворотна сторона. Головна порада Ксенії для тих, хто поки ще вирішується на такий крок: реально оцінити, чи можете ви жити вільно і не забутися. "Є люди, які губляться зовсім. Треба мати мету і розуміти, що ти будеш робити і навіщо, інакше легко стати "овочем". Здати квартиру і курити гашиш до прозорості - це, на жаль, реальність більшості, яка "вирвалася" з офісного рабства", - зазначає вона. За словами Ксенії, найкраще місце - там, де не так багато тусовки та індусів, які приїхали на вихідні подивитися на іноземців - поки що це північний Гоа, а не туристичні Калангут і Бага. Почавши подорожувати, вона все менше часу проводить в Україні. Останнім часом близько 3 місяців на рік. Інтернет в Азії чудовий, можна спокійно працювати і спілкуватися з рідними по скайпу. "Більшість, хто зважилися на таку зміну, вже не повертаються надовго. І навпаки, найскладніше - перший крок, зрозуміти, що ти можеш це зробити", - додає вона.
Зверніть увагу
Чи треба любити ворогів, або 5 проявів сили, що відрізняють людину від людиноподібної тварини – Нагірна проповідь