Після досягнення Просвітлення під деревом Бодхі, Будді відкрилась вища істина – Дхарма. Дхарма з санскриту перекладається як “опора”, “те, що тримає”. В контексті Буддизму Дхармою є вчення Будди, також Дхарма символізує моральні якості Будди, які варто наслідувати. А взагалі цей релігійно-філософський термін є центральним не лише в Буддизмі, але й в Індуїзмі (в Індуїзмі Дхарма означає універсальний закон буття). Оскільки Будда жив в Індії то і для свого вчення, (яке невдовзі стало першою світовою релігією), багато чого взяв з Індуїзму.
Так в основі Буддизму лежить вчення про переселення душ – реінкарнацію, закон Дхарми і Карми, та чотири благородні істини.
Реінкарнація – вчення про переселення душ, віра в те, що після смерті наша душа народжується знову в іншому тілі, і не факт, що людському (а если туп как дерево, родишься баобабом). І так ми живемо, постійно помираючи і народжуючись, цей безкінечний круговорот народження і смерті називається сансарою. Сансара одне з ключових понять Буддизму, зображується у вигляді колеса – колеса Сансари. 1
Карма з санскриту перекладеться як відплата. Так само центральне поняття, як Буддизму, так і Індуїзму. Карма – це закон причини і наслідку, всю його сутність прекрасно передає приказка: що посієш, то пожнеш. Отож, роблячи погані вчинки, сіємо погану карму, яка нам ще аукнется, якщо не в цьому житті, то в наступному точно. Наприклад, депутат Верховної Ради, який веде нечесне життя, пригноблює людей, бере хабарі, лицемірить перед камерами, в наступному житті може народитись бомжом, або ще гірше. Ніщо не випадкове, все, що з нами трапляється погане – результат поганої Карми, все, що з нами трапляється хороше – результат хорошої Карми. Дхарма – універсальний закон, шлях людини до Бога. Один мудрий чоловік сказав так: “Дхарма в людини одна – шукати Бога, прагнути до Нього, любити Його. Все решта – Карма”
Чотири благородні істини сформовані Буддою – це колони, на яких тримається філософія Буддизму. Саме з них Будда почав свою проповідь, після того як став Буддою. Перша благородна істина звучить так: А ось учні перша велика істина про те, що існує страждання, життя – страждання, народження – страждання, смерть – страждання, хвороба – страждання, з’єднання з тим, що не приємно – страждання, роз’єднання з тим, що приємно – страждання, неможливість досягнути бажаного – теж страждання.
А ось учні друга велика істина про те, що є причина страждань. Причиною страждання є наші бажання, жага до задоволення, слави, влади. Цю істину дуже гарно ілюструє народна казка про золоту рибку і бабку, яка постійно чогось бажала, все їй було мало, і в результаті опинилась вона біля розбитого корита. Чим менше потрібно людині, тим вона ближча до Бога – Сократ.
А ось учні третя велика істина про те, що страждання може бути знищено. Це відмова від бажань, жаги, пристрастей.
А ось учні четверта велика істина про те, що є шлях, який веде до знищення страждання. Чотири благородні істини дуже нагадують лікування, яке включає в себе історію хвороби, діагноз, признання можливості вилікуватись і врешті решт рецепт лікування. Цим рецептом, шляхом, що веде до знищення страждань, є благородний восьмеричний шлях Буддизму, який включає в себе правильні погляди, правильні наміри, правильну мову, правильні дії, правильний образ життя, правильні зусилля, правильне усвідомлення і правильну концентрацію. Умовно восьмеричний шлях можна поділити на три частини: культуру поведінки (вона включає в себе правильний спосіб життя, мову і дію), культуру медитації (вона включає правильні зусилля, усвідомлення і концентрацію), культуру мудрості (правильні погляди і наміри).
Культура поведінки включає в себе п’ять основних заповідей (майже то саме, що 10 заповідей з Біблії) : не вбивай, не кради, не бреши, не чини перелюбу, не п’янствуй. Також сюди входять чесноти щедрості, смирення, доброзичливості.
Культура мудрості – це знання чотирьох благородних істин і буддійської Дхарми (вчення).
Культура медитації – це система духовних вправ, яка веде до звільнення від бажань, жаги, пристрастей і як наслідок до святості, Просвітлення або ж до Нірвани. Це містична частина буддійського вчення.
Кінцевою стадією духовного розвитку в Буддизмі є досягнення Нірвани. Нірвана перекладається з санскриту як угасання, тут мається на увазі повне угасання наших бажань, і пристрастей, але не тільки їх, а угасання того, що є їхнім джерелом – нашого Єго (Я)2. І це угасання нашого Я, веде до абсолютного щастя, злиття з Богом. В певній мірі це смерть, але лише ця смерть веде до нового народження, немов птаха фенікс, яка спалила себе і знов піднялась з золи, ще гарніша і прекрасніша. Це перегукується з Біблією, де в Євангелії є така фраза: Хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, але хто душу погубить, той збереже її (Лк. 17:33, Ів. 12:25). Тут мова йде про те саме, лише через смерть нашого Я людського, можна прийти до народження Я Божественного.
Зрозуміти це не так просто. Але спробувати можна.
З Біблії ми знаємо, що людина була створена по образу і подобі Божій. А тепер спробуємо уявити, що наша душа – це крапля, а Бог – це велетенський Океан, з якого ця крапля нашої душі, колись втекла і поселилась в тому, що ми знаємо як наша особистість, наше Я. Наше Я – лише костюм для нашої Душі, костюм подекуди не дуже зручний, але нема на то ради. Нірвана – це повернення краплі в Океан, звісно крапля буде страшенно боятися впасти в Океан, бо тоді її як краплі більше не буде, але якщо вона таки перейде через той страх, тоді вона сама стане цілим Океаном.
І на завершення пропоную послухати пісню з фільму “Іронія Долі”, яка насправді дуже буддійська за духом “Если у вас нету тети”.
Малюнок перед статтею якраз зображає колесо Сансари в традиції тибетського Буддизму. ↩
Єго згідно сучасної психології – та частина людської особистості, яка усвідомлюється як Я. ↩
Наші інтереси:
Досліджуємо псевдорелігії.
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Метою «церкви програмістів» Aryan Softwerk є колективне досягнення Царства божого шляхом розробки софту для самоорганізації шляхетних духовних демосів – арійських церков. Розробка церковного софту –...
Мудрість Буддизму
Після досягнення Просвітлення під деревом Бодхі, Будді відкрилась вища істина – Дхарма. Дхарма з санскриту перекладається як “опора”, “те, що тримає”. В контексті Буддизму Дхармою є вчення Будди, також Дхарма символізує моральні якості Будди, які варто наслідувати. А взагалі цей релігійно-філософський термін є центральним не лише в Буддизмі, але й в Індуїзмі (в Індуїзмі Дхарма означає універсальний закон буття). Оскільки Будда жив в Індії то і для свого вчення, (яке невдовзі стало першою світовою релігією), багато чого взяв з Індуїзму.
sansara.jpg
Так в основі Буддизму лежить вчення про переселення душ – реінкарнацію, закон Дхарми і Карми, та чотири благородні істини.
Реінкарнація – вчення про переселення душ, віра в те, що після смерті наша душа народжується знову в іншому тілі, і не факт, що людському (а если туп как дерево, родишься баобабом). І так ми живемо, постійно помираючи і народжуючись, цей безкінечний круговорот народження і смерті називається сансарою. Сансара одне з ключових понять Буддизму, зображується у вигляді колеса – колеса Сансари. 1
Карма з санскриту перекладеться як відплата. Так само центральне поняття, як Буддизму, так і Індуїзму. Карма – це закон причини і наслідку, всю його сутність прекрасно передає приказка: що посієш, то пожнеш. Отож, роблячи погані вчинки, сіємо погану карму, яка нам ще аукнется, якщо не в цьому житті, то в наступному точно. Наприклад, депутат Верховної Ради, який веде нечесне життя, пригноблює людей, бере хабарі, лицемірить перед камерами, в наступному житті може народитись бомжом, або ще гірше. Ніщо не випадкове, все, що з нами трапляється погане – результат поганої Карми, все, що з нами трапляється хороше – результат хорошої Карми. Дхарма – універсальний закон, шлях людини до Бога. Один мудрий чоловік сказав так: “Дхарма в людини одна – шукати Бога, прагнути до Нього, любити Його. Все решта – Карма”
Чотири благородні істини сформовані Буддою – це колони, на яких тримається філософія Буддизму. Саме з них Будда почав свою проповідь, після того як став Буддою. Перша благородна істина звучить так: А ось учні перша велика істина про те, що існує страждання, життя – страждання, народження – страждання, смерть – страждання, хвороба – страждання, з’єднання з тим, що не приємно – страждання, роз’єднання з тим, що приємно – страждання, неможливість досягнути бажаного – теж страждання.
А ось учні друга велика істина про те, що є причина страждань. Причиною страждання є наші бажання, жага до задоволення, слави, влади. Цю істину дуже гарно ілюструє народна казка про золоту рибку і бабку, яка постійно чогось бажала, все їй було мало, і в результаті опинилась вона біля розбитого корита. Чим менше потрібно людині, тим вона ближча до Бога – Сократ.
А ось учні третя велика істина про те, що страждання може бути знищено. Це відмова від бажань, жаги, пристрастей.
А ось учні четверта велика істина про те, що є шлях, який веде до знищення страждання. Чотири благородні істини дуже нагадують лікування, яке включає в себе історію хвороби, діагноз, признання можливості вилікуватись і врешті решт рецепт лікування. Цим рецептом, шляхом, що веде до знищення страждань, є благородний восьмеричний шлях Буддизму, який включає в себе правильні погляди, правильні наміри, правильну мову, правильні дії, правильний образ життя, правильні зусилля, правильне усвідомлення і правильну концентрацію. Умовно восьмеричний шлях можна поділити на три частини: культуру поведінки (вона включає в себе правильний спосіб життя, мову і дію), культуру медитації (вона включає правильні зусилля, усвідомлення і концентрацію), культуру мудрості (правильні погляди і наміри).
Культура поведінки включає в себе п’ять основних заповідей (майже то саме, що 10 заповідей з Біблії) : не вбивай, не кради, не бреши, не чини перелюбу, не п’янствуй. Також сюди входять чесноти щедрості, смирення, доброзичливості.
Культура мудрості – це знання чотирьох благородних істин і буддійської Дхарми (вчення).
Культура медитації – це система духовних вправ, яка веде до звільнення від бажань, жаги, пристрастей і як наслідок до святості, Просвітлення або ж до Нірвани. Це містична частина буддійського вчення.
Кінцевою стадією духовного розвитку в Буддизмі є досягнення Нірвани. Нірвана перекладається з санскриту як угасання, тут мається на увазі повне угасання наших бажань, і пристрастей, але не тільки їх, а угасання того, що є їхнім джерелом – нашого Єго (Я)2. І це угасання нашого Я, веде до абсолютного щастя, злиття з Богом. В певній мірі це смерть, але лише ця смерть веде до нового народження, немов птаха фенікс, яка спалила себе і знов піднялась з золи, ще гарніша і прекрасніша. Це перегукується з Біблією, де в Євангелії є така фраза: Хто хоче душу свою зберегти, той погубить її, але хто душу погубить, той збереже її (Лк. 17:33, Ів. 12:25). Тут мова йде про те саме, лише через смерть нашого Я людського, можна прийти до народження Я Божественного.
Зрозуміти це не так просто. Але спробувати можна.
З Біблії ми знаємо, що людина була створена по образу і подобі Божій. А тепер спробуємо уявити, що наша душа – це крапля, а Бог – це велетенський Океан, з якого ця крапля нашої душі, колись втекла і поселилась в тому, що ми знаємо як наша особистість, наше Я. Наше Я – лише костюм для нашої Душі, костюм подекуди не дуже зручний, але нема на то ради. Нірвана – це повернення краплі в Океан, звісно крапля буде страшенно боятися впасти в Океан, бо тоді її як краплі більше не буде, але якщо вона таки перейде через той страх, тоді вона сама стане цілим Океаном.
І на завершення пропоную послухати пісню з фільму “Іронія Долі”, яка насправді дуже буддійська за духом “Если у вас нету тети”.
Досліджуємо псевдорелігії.
Зверніть увагу
Стартап Aryan Softwerk запрошує ІТ-фахівців спільноти Народний Оглядач до освоєння ринку самоорганізації арійських церков