Про жінку, якій не буває холодно

Багато підходять, запитують: що сталося? Пропонують одяг або підвезти на машині. Вона з посмішкою відповідає, що все в порядку - просто у неї таке здоров'я. Від охочих дізнатися, як у неї це виходить, та й просто познайомитися, немає відбою. Цілком можливо, що мешканка Тольятті така одна на всю Росію або навіть на весь світ. 

Знайомтеся: Галина Кутерева, помічник вихователя дитячого садка № 67 з символічною назвою «Радість». Про себе вона розповідає неохоче, соромлячись цього і вважаючи, що краще розповісти про тольяттінського лікаря-психотерапевта, завдяки якому її життя помінялося на 180 градусів. Але про все за порядком.

- Взагалі я народилася на Донбасі, біля Азовського моря. Я з півдня і дуже люблю тепло, - розповідає Галина. - У Тольятті приїхала в 1982 році за направленням після хіміко-механічного технікуму. Спочатку працювала на «Фосфорі», але недовго. З 1986 року, коли віддала дочку в сад, працюю помічником вихователя.

- Те, що ви ходите без зимового одягу - це ви так загартовуєтеся?

- Ні, хоча я роблю процедури загартовування теж - приймаю контрастний душ. По вулиці я так ходжу, бо мені не холодно. Взимку мені не холодно, влітку не жарко, коли всі втомлюються, я продовжую працювати, перекурів мені не потрібно - ось такий у мене організм.

- Що відчуваєте в мороз?

- Легке поколювання, ніби літній спекотний день і дме свіжий вітер. Чим сильніше мороз і завірюха, тим мені краще.

- І яку найнижчу температуру ви можете перенести?

- Не знаю, але всю минулу зиму я ходила в літньому одязі й почувалася добре.

- А якщо дощ?

- Коли дощ , я не ховаюся - мені добре. Деякі звертають увагу на те, що я в босоніжках ходжу і по калюжах, і по снігу. І думають, що в мене мерзнуть ноги. Ні - сніг тане на моїх ногах. У мене покращилися слух, нюх, зір - я зняла окуляри. Поліпшилася пам'ять.

- Ви така ефектна жінка, а волосся у вас з сивиною. Ви не хочете їх зафарбувати?

- Ні, це навмисно, щоб було видно, скільки мені років. Раніше у мене було більше сивого волосся, зараз стало менше. Косметикою я теж не користуюся. Обличчя та волосся я мию тільки водою. У моїй зовнішності немає нічого штучного, вона повністю натуральна.

- Як ви всього цього досягли?

- Як і у багатьох людей, далеко не в зрілому віці в мене з'явилися дуже серйозні захворювання. Від лікування у лікарів толку було мало: допомога була тимчасова, хвороби не йшли,  а з роками загострювалися. Я стала шукати інші способи одужати. Займалася самолікуванням, в тому числі глиною, але всі ці методи стійкого результату не дали. У 1989 році я дізналася, що є один тольяттінський доктор - тоді він проводив сеанси в кінотеатрі «Буревісник». Я побувала на них, і тоді у мене пройшло багато захворювань, а також страхи і залежності.

Відчувши поліпшення, я зажила колишнім життям, але час ішов - з'являлися нові хвороби, нові проблеми. До 2005 року хвороби так мене змучили, що я знову згадала про доктора, стала його шукати - і знайшла. З цього часу я вже твердо вирішила змінити свій спосіб життя, своє ставлення до всього, що мене оточує. Я повністю одужала, і не тільки це - мій організм омолодився. Щоб прийти до цього, я стала іншою людиною.

- У чому ж полягає лікування ? Що ви в собі змінили?

- Вся система лікування побудована на добрі. Коли людина добра, доброзичлива і в гарному настрої, вона здорова. Коли є здоров'я - є довголіття. Людина повинна любити світ і жити в гармонії з ним. Я полюбила життя і хочу жити. Я знаю, для чого живу - щоб бути доброю, доброзичливою і кожен день робити добро. Мої душа і тіло стали чистіше і світліше.

- Ходити по вулиці роздягненою - це теж частина практики?

- Так. Річ у тім, що на холоді людина затримує дихання. При цьому кров підходить до хворих органів, і організм сам починає видужувати. Судини стають чистими, еластичними, кров починає циркулювати легко і вільно. Затримку дихання ми робимо кілька разів на день. Також я ходжу на колінах 400 кроків на день, тому що під колінами знаходяться точки довгожительства, і людина позбавляється багатьох хвороб: одужують хребет, суглоби, кишківник і так далі. Будь-яка людина може прожити сто років. «Чоло»-«вік» - для кожного чола визначений вік. Для цього треба очищати свою душу, бути добрим і доброзичливим. Що побажаєш комусь - то буде й тобі.

- Ціле вчення ...

- Так, лікує насамперед слово. «Словом можна вбити, словом можна врятувати, словом можна полки за собою повести...» Ми лікуємося і словом і думкою, тому що думка матеріальна. Ось тому потрібно вчитися правильно говорити й думати, стежити за своїми словами. І слова і думки мають силу. Думку ми не чуємо, але наша душа її сприймає, і коли про людину думають з любов'ю - це його підтримує.

- А харчуватися ви теж стали по-іншому?

- Так, я практикую роздільне харчування і один раз на тиждень відмовляюся від їжі, щоб організм відпочивав. У цей день я п'ю воду.

- Те, що ви оздоровилися, помолодшали - це не межа? Ви можете ще чогось досягти?

- Так, звичайно. Іноді мені кажуть: якщо ти одужала, навіщо тобі займатися цією системою далі? Річ у тім, що я хочу бути здоровою і щасливою, і хочу допомогти в цьому іншим людям.

- Для чого?

- Для того, щоб мої діти, онуки, правнуки і праправнуки жили довго і щасливо і щоб їм скрізь і всюди зустрічалися добрі і доброзичливі люди. Всі люди повинні любити один одного. Я хочу, щоб любов і вдячність були притаманні кожному - саме це дає здоров'я і успіх.

- А як ваші рідні ставляться до ваших занять здоров'ям?

- Чоловік мене підтримує, розуміє і сам практикує цю систему. У нього були проблеми по онкології, але завдяки цій практиці вони пройшли - пухлина зникла. Через 10 днів, коли він прийшов до онколога, лікар сказав: «Якби я сам цього не бачив, а хтось мені розповів, я б не повірив». Моя дочка - лікар-психіатр. З медичною освітою їй складно повністю прийняти, що все, чим я займаюся, - благотворно. Водночас, бачачи результат - моє здоров'я, вона теж багато в чому підтримує мене.

- А від чого людина хворіє? Від того, що зла?

- Від заздрості, ревнощів, злості, дратівливості. Проблеми і хвороби - від неправильного погляду на життя. Ми неправильно ставимося до життєвих обставин. Зараз люди так захоплені виживанням, що забувають про те, що треба не виживати, а жити. Життя - це захоплююча подорож, в якому ми повинні радіти, жити й відпочивати. Якщо ти не хочеш працювати - полюби роботу, і в тебе її не буде. Ти будеш ходити на неї як на свято.

- Які ваші подальші життєві плани?

- У мене їх дуже багато. І я збираюся прожити понад сто років - без хвороб, довго і щасливо. Я в це дуже вірю.

- А ті хвороби, які у вас були, вам не завадять?

- Тої мене, яка багато хворіла, у якої було багато проблем, - вже просто нема. Я абсолютно інша, я народилася заново. Всі мої погляди змінилися.

- Ви були більш негативно налаштованою?

- Я була слабкою - і здоров'ям, і духом. Я неправильно дивилася на життя. Мені здавалося, що те, що я роблю, це добро. Але це було не добро. Я намагалася прожити не своє, а чуже життя, і це було неправильно. Кожен має проживати своє життя, йти своєю дорогою. Тепер я допомагаю людям правильно дивитися на життя, і мені треба обов'язково жити більш як сто років довго і щасливо, щоб здійснювалися мої мрії та бажання.