Україна продовжує нищити НПЗ РФ попри можливу заборону зі США

По-перше, США побоюються, що країна-агресор може завдати удару у відповідь по енергетичній інфраструктурі, на яку спирається Захід. Йдеться, зокрема, про Каспійський трубопровідний консорціум (КТК), яким нафта з Казахстану через Росію надходить на світовий ринок. Великі західні компанії використовують цей трубопровід, який Москва ненадовго закривала 2022 року. По-друге – зростання цін на нафту, особливо у рік президентських виборів у США, пише Кореспондент.

"Ніщо не лякає чинного американського президента більше, ніж зростання цін на паливо в рік виборів", – сказав колишній радник Білого дому з енергетики Боб МакНеллі.

Але Україна відповіла так: удари по НПЗ – "за стандартами" НАТО.

"Ми розуміємо заклик американських партнерів. Водночас ми воюємо тими спроможностями, ресурсами й практиками, які наявні у нас сьогодні", – зазначила віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина.

Вона також згадала, як у лютому 2022 року говорила зі штаб-квартирою НАТО стосовно того, щоб вони відіграли свою роль і звернулися до ООН, аби закрити небо над Україною.

"Вони сказали: "Ти ж не розумієш стандартів НАТО". В натівському розумінні закрити небо означає знищити інфраструктуру на території РФ, яка дає спроможність бомбити українські міста, заводи, які виробляють ракети, того, власне, ми діємо відповідно до найкращих натівських стандартів", – наголосила Стефанішина.

Україна це підтвердила справами. У ніч на 23 березня Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарі зазнав атаки безпілотного літального апарату. 24 березня стало відомо, що НПЗ був змушений призупинити свою діяльність.

"Нещодавні удари проти нафтопереробних заводів, ймовірно, призвели до порушення роботи щонайменше 10% потужностей російських нафтопереробних заводів. Залежно від ступеня пошкодження капітальний ремонт може потребувати значного часу і витрат. Санкції, найімовірніше, призведуть до збільшення часу і витрат на заміну обладнання", – зазначається в повідомленні Міноборони Великої Британії у соцмережі Х.

Експерти підкреслюють маніпулятивність статті FT, підкреслюючи що через атаки по НПЗ РФ нафта не те, що не дорожчатиме, а й суттєво впаде в ціні.

Як зазначає на своїй сторінці в Facebook директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн, удари України навряд чи зможуть дестабілізувати світовий ринок нафти та нафтопродуктів. Адже, якщо російський експорт нафтопродуктів падатиме, то на ринку просто з'явиться більше нафти з Росії. Що потягне ціну на сировину вниз.

Він стверджує: негативного впливу ринку бензину не буде й тому, що росіяни експортують цей ресурс у невеликих кількостях – оскільки "самі багато його споживають".

"Теоретично можливий підйом цін на дизпальне – це основна експортна позиція РФ. Але практика свідчить, що на зміну зростанню швидко приходить падіння, бо ринок наповнюється з альтернативних джерел", – наголосив експерт.

Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко також стверджує, що інформація Financial Times про вплив ударів українських дронів по російських НПЗ на світові ціни на нафту не відповідає дійсності.

"Те, що написано в Financial Times про зв'язок обстрілів російських НПЗ і ціною нафти, викликає великі сумніви, тому що до скорочення експорту сирої нафти наші атаки на НПЗ не призводять", – сказав він.

За його словами, вони призводять до зворотного: "Росія просто буде випихувати сиру нафту через неможливість експортувати нафтопродукти".

Отже, де-факто удари України по НПЗ лише здешевшають нафту. Експерти обережно припускають, що стаття могла бути російським "вкидом" аби удари по промисловості країни-агресорки припинились.

"В цілому з цією публікацією FT не все до кінця зрозуміло. Мої джерела кажуть, що під час останнього візиту Салівана до Києва питання атак на НПЗ взагалі не лунало. Перевірити це складно", – зазначає Куюн.

Експерт підкреслює: в статті пролунав потужний сигнал – "не бийте по російських НПЗ".

"І йшов він від із самого початку самі розумієте від кого. А як вже потрапив на шпальти газет, це вже питання технологій. Тут можуть бути задіяні як прямі агенти, так й корисні ідіоти. Їх усюди вистачає", пише Куюн.

Опосередкованим свідченням того, що матеріал FT може бути неправдивим, є поновлення ударів по російських НПЗ.

"Зазначимо, що цей удар (23 березня - ред.) є доволі чіткою відповіддю на чутки, мовляв, у США попросили не бити по російських нафтопереробних заводах, мовляв, це призводить до підвищення ціни на нафту. Але треба зазначити, що США самі ініціювали санкції проти російської нафтопромисловості. [...] Водночас поява такої інформації навіть у західних ЗМІ з "опорою на власні джерела" могла бути результатом спроби РФ хоча б якось вплинути на такі удари", пишуть аналітики Defense Express.

Глава Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко в розмові з виданням Коментарі зазначив: не варто вірити всьому, що пише Financial Times.

"Тим більше, що там нема конкретики. Якісь джерела, якісь дискусії. Поговорили незрозуміло з ким, незрозуміло про що. Зрозуміло, що серед (оточення - ред.) президента є різні чиновники з різними думками. Але тут хайп практично на рівному місці. Як бачите, українські дрони як били, так і б'ють по російських НПЗ",- каже Охріменко.

22 березня під час брифінгу журналісти напряму попросили Білий дім прокоментувати інформацію FT.

Ось що заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі: "Я не збираюся говорити про конкретні речі, про які писали в пресі. Єдине, що я хотів би сказати, це те, що я говорив раніше: ми не заохочуємо і не дозволяємо українським військовим завдавати ударів по території Росії".

Ніякої конкретики. Можливо, це пов’язано з тим, що після публікації FT на Вашингтон обурились не лише українці, а й лідери думок, з Європи та США. Лунали думки, що заборона на атаки російських НПЗ - це за межею розуміння. Особливо, враховуючи припинення американської допомоги Києву.

"Якщо інформація FT правдива, адміністрація Байдена вимагає від України вести екзистенціальну війну за виживання таким чином, який більше відповідає шансам Байдена на переобрання, і водночас не надає військової допомоги, щоб вона могла вести боротьбу будь-яким іншим способом", написав аналітик з питань безпеки Джиммі Раштон у Х.

Керівник Східноєвропейської програми та старший науковий співробітник з питань України Польського інституту міжнародних відносин Даніель Шеліговскі своєю чергою зазначив, що США попереджали про можливість такого розвитку подій.

"А що думав Вашингтон? Що українці просто сидітимуть і дивитимуться, як російські ракети падають на їхні міста? Ми давно казали американським колегам, що чим менше вони будуть допомагати Україні, тим менше у них буде важелів впливу – вони сміялися", – написав він.

Як зазначає генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України (з 2005 по 2010 роки) Микола Маломуж, хоч Штати й допомагають Україні, але постійно окреслюють штучні "червоні лінії". Тоді як у РФ таких ліній немає.

"Після того, як ми дали зрозуміти, що не маємо наміру просто відбиватися від російських атак по нашій енергосистемі, і наноситимемо подібні по РФ, американці дещо відступили. Думаю, зараз вони тему небажаності ударів по російських НПЗ не педалюватимуть. Але неофіційними каналами можуть продовжити тиснути, щоб ми не так активно проводили такі операції", – каже Маломуж.

Експерт підкреслює: проводити атаки на НПЗ варто. Без палива стане військова техніка росіян, крім того, Кремль не отримає коштів від експорту продуктів нафтопереробки.