Реальною перешкодою для позитивного настрою є той факт, що наш мозок запрограмований на пошук загроз. Цей механізм виживання відслужив людству хорошу службу, коли ми були мисливцями і збирачами, проживаючи кожен день з дуже реальною небезпекою бути вбитими чимось або кимось із найближчого оточення.
Але це було мільйони років тому. Сьогодні такий механізм породжує песимізм і негатив, адже розум схильний шукати до тих пір, поки не виявить загрозу. Ці "загрози" збільшують сприйняту ймовірність того, ніби щось йде або може піти не так. Коли загроза реальна і ховається в кущах біля стежки, цей механізм допомагає. Коли загроза вигадана, а ви проводите два місяці з думками, ніби проект, над яким працюєте, провалиться, цей механізм залишає вас наодинці з божевільним поглядом на реальність, який шкодить життю.
Зберігати позитивний настрій — щоденне завдання, що вимагає уваги. Якщо хочете подолати схильність мозку шукати загрози, потрібно цілеспрямовано на ній фокусуватися.
Позитивний настрій і здоров'я
Песимізм — це проблема, адже він шкодить здоров'ю. Численні дослідження показали, що оптимісти фізично і психологічно більш здорові, ніж песимісти.
Мартін Селигман з Університету Пенсільванії ретельно досліджував тему. Разом з іншими вченими він спостерігав за людьми у віці від 25 до 65 років, щоб з'ясувати, як рівень їхнього оптимізму або песимізму впливав на організм. З'ясувалося, що здоров'я песимістів з віком погіршувалося значно стрімкіше.
Висновки Селигмана подібні до тих, що були зроблені дослідниками з Клініки Майо. Ті помітили, що в оптимістів менше серцево-судинних захворювань, і живуть вони довше. І хоча механізм, через який здоров'я песимістів так страждає, поки не визначений, вчені з Єля і Університету Колорадо виявили, що песимізм також пов'язаний з послабленою імунною реакцією на пухлини й інфекції.
Співробітники Університету Кентукі зайшли настільки далеко, що навіть вводили оптимістам і песимістам вірус, щоб простежити за імунною реакцією. Виявилося, що імунітет оптимістів працював ефективніше.
Позитивний настрій і показники в роботі
Позитивне ставлення добре позначається не тільки на здоров'ї. Мартін Селигман вивчав також зв'язок між позитивним настроєм і продуктивністю. В одному з досліджень він оцінив, наскільки оптимістичними або песимістичними були страхові агенти. Оптимістичні співробітники продали на 37% більше полісів, ніж песимісти. Останні з удвічі більшою ймовірністю залишали компанію протягом першого року роботи.
Селигмен вивчав позитивний настрій більше, ніж будь-хто, і вірить в можливості змінити песимістичні думки простим зусиллям і знанням певних правил. І не просто вірить. Його дослідження показали, що люди можуть змінити схильність до песимістичного мислення за допомогою простих технік, і це надасть довгостроковий ефект на їх поведінку.
Розповідаю про три методи.
Перший крок в опануванні позитивного мислення вимагає розуміння того, як припинити негативний внутрішній діалог. Чим більше ви приділяєте часу негативним думкам, тим більшою силою їх наділяєте. При цьому більшість негативних думок — це всього лише думки, а не факти.
Коли помічаєте, що починаєте вірити в той негатив, який диктує внутрішній голос, зупиніться і запишіть. Буквально — запишіть те, що у вас на думці. Як тільки ви уповільнюєте цей потік, то стаєте більш раціональними і ясно оцінюєте достовірність думок. Переконайтеся в тому, наскільки вони підкріплені фактами. Кожного разу, коли з'являються слова на кшталт "ніколи", "завжди", "найгірше", можете бути впевнені, що твердження не відповідає дійсності.
Ви дійсно завжди втрачаєте ключі? Звичайно, ні. Можливо, ви часто їх забуваєте, але частіше — ні. Ви ніколи не знайдете вирішення проблеми? Якщо ви дійсно так застрягли, може, ви просто не хочете попросити про допомогу. Якщо проблема дійсно настільки складна, чому ви витрачаєте час на те, щоб битися головою об стіну?
Якщо ваші твердження, навіть будучи записаними на папір, схожі на факти, покажіть їх другові або колезі, яким довіряєте, і подивіться, чи погодяться вони з вами. Тоді істина стане очевидною.
Коли здається, ніби щось трапляється завжди або ніколи, значить, ваш мозок природним чином перетворює уявну частоту на тяжкість події. Відділення думок від фактів допоможе вийти з циклу негативу і рухатися вперед — до позитивного світогляду.
Як тільки ви вирветеся з кола безглуздих негативних думок, пора допомогти мозку навчитися фокусуватись на тому, на чому вам хотілося б, — на позитиві.
Згодом це стане чимось природним. Але спершу мозку потрібна допомога — усвідомлений вибір того позитивного, про що варто подумати. Для зміни уваги підійде будь-яка позитивна думка. Коли справи йдуть добре, а ви — у відмінному настрої, таке завдання здається простим. Коли справи йдуть погано, а ваш настрій тоне під напором негативних думок, завдання перетворюється на виклик.
У такі моменти згадайте свій день і знайдіть одну позитивну подію — неважливо, наскільки незначною вона буде. Якщо нічого з поточного дня не спадає на думку, згадайте попередній день або тиждень. Можливо, в найближчому майбутньому вас чекає хвилююча подія. Тоді можете зосередитися на ній.
Сенс в тому, що вам потрібно щось позитивне, здатне відволікти, коли думки стають занадто негативними.
Перший крок — позбавити негативні думки сили, відокремивши факти від вигадки. Крок другий — замінити негатив позитивом. Як тільки ви визначили позитивну думку, звертайте на неї увагу щоразу, коли відчуваєте, що занурюєтеся в негатив.
Якщо це важко, можете знову записати негативні думки і дискредитувати їх обґрунтованість. А потім дозвольте собі насолодитися позитивними думками.
Витрачати час на споглядання того, за що ви вдячні, не тільки "правильно". Це ще і знижує рівень гормону стресу кортизолу на 23%. Дослідження, проведене в Університеті Каліфорнії, виявило, що люди, які щодня виховували в собі вдячність, відчували себе краще і більш енергійно, а також менше тривожилися.
Щоб розвинути в собі почуття вдячності, потрібно щодня приділяти цьому час. Кожного разу, коли відчуваєте наплив негативних або песимістичних думок, користуйтеся цим інструментом, щоб переключитися. Згодом, позитивне ставлення стане вашим стилем життя.
Про автора:
Тревіс Бредберрі — володар нагород і співавтор бестселера "Емоційний інтелект 2.0", співзасновник TalentSmart, світового лідера з тестування та навчання емоційного інтелекту, що працює з 75% компаній зі списку Fortune 500.
Його книги перекладені на 25 мов і продаються в 150 країнах світу. Він також співпрацював звиданнями Newsweek, Time, BusinessWeek, Fortune. Forbes, USA Today, The Wall Street Journal, The Washington Post, The Harvard Business Review.
Навчтися контролювати свої емоції.
По-перше, загроза бути вбитим є постійною. Вона лише змінює з часом свою імовірність. Таку кількість жертв яку понесла Україна в 20-му столітті не понесла жодна країна світу. Це продовжується і зараз. Автор напевно живе на Марсі, бо стверджує, що така загроза була мільйон років тому. Раціональна людина повинна давати відповідь на питання що з тим робити, а не тішитися з думки що я живу в безпечному світі. Тобто обманювати самого себе. Тільки людина яка вміє оцінити небезпеку і зуміє протидіяти їй має адекватне мислення.
Коментарі
По-перше, загроза бути вбитим є постійною. Вона лише змінює з часом свою імовірність. Таку кількість жертв яку понесла Україна в 20-му столітті не понесла жодна країна світу. Це продовжується і зараз. Автор напевно живе на Марсі, бо стверджує, що така загроза була мільйон років тому. Раціональна людина повинна давати відповідь на питання що з тим робити, а не тішитися з думки що я живу в безпечному світі. Тобто обманювати самого себе. Тільки людина яка вміє оцінити небезпеку і зуміє протидіяти їй має адекватне мислення.
Арієць повинен завжди бути готовий до Смерті.
Якщо Арієць готовий до Смерті, то він завжди готовий до бою.
Якщо Арієць готовий до бою, то він непереможний!
Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!
"Наш мозок запрограмований на пошук небезпек"...Так,усе вірно,та автор забув додати,що ця програма включається лише тоді,коли людина перестає розвиватись...
"Реальною перешкодою для позитивного настрою є той факт, що наш мозок запрограмований на пошук загроз. Цей механізм виживання відслужив людству хорошу службу, коли ми були мисливцями і збирачами"....тут щось не так із перекладом,або із автором...
Вірю в те, що розумію.
Мені на думку спадають статті Ігоря Каганця про чотири простори буття.
Обирайте собі простір :) Через словник, який вживаєте щоденно, через намір, через енергетичні практики.
Звичайно ж, писати поради значно легше, ніж їх виконувати, та все ж не втримався написати :)
Тут є популярним Живе Слово і воно таки працює. Тільки згадайте інструкцію до нього: Без телевізора, без м'яса і алкоголю, без жовтої преси, в т.ч. електронної.
Смерть, як порадник -- чудова річ. Але не єдина :)
Спробую закінчити речення пана Володимира:
"Тільки людина яка вміє оцінити небезпеку і зуміє протидіяти їй має мислення адекватне [простору боротьби]."