Вірші

Я та, що собою серця відкриває, Я та, що Любов’ю світ обіймає, Я та, що хранить вас удень і вночі, Я та, що від Вічності має ключі…

Сонцедайна, звитяжна моя Україна, Квітнуть вишні в садах, червоніє калина, Колосяться жита і льони синьоокі І несе свої води Дніпро наш широкий.

О коханий, о велич моїх сокровенних глибин! Можливо, то сумно, коли ти Один? І вихід тоді – розсипатись на множество, Щоб грати в ту гру під назвою "Божество"?

На землі стою руною Альгіз - Що є Сила, Небесний Захист: Над своєю землею-країною Я готова зійти Берегинею!

Ти на сьогодні покликаний, сину, В братерстві орлинім піднять Україну. Покров тобі тче Берегиня як мати, Храни на добро: ОБЕРІГ СЕЙ - ПОСВЯТА!

Вбивають мову, щоб народ, Країну згодом розділити. «Рускоязычные, мол, вот» - І їх потрібно захистити.

Одягнемо зранку Красиву вишиванку І понесемо у сади Співанкову веснянку.

Недавно Наталія Артанія зробила нам цінний дарунок, написавши вірш ТВОРИМО СВОЮ ЗЕМЛЮ РАДОСТІ. І багато хто з нас радів, вчитуючись у цей прекрасний вірш. Цей вірш прочитала тут на Народному Оглядачі...

Ольга Гарасимів народилася в с. Вербиця, Львівської обл. Закінчила Дрогобицький державний педагогічний університет, Інститут іноземних мов. Працює у Польській Суботній школі. Друкується у...